4.4 Умови роботи похилого стрічкового конвеєра

Металургійне обладнання працює в умовах інтенсивної дії руйнівних факторів технології – великі навантаження, великі температури, вологість, запиленість, агресивність середи.

Похилий стрічкові конвеєри можуть працювати в різних кліматичних і виробничих умовах. Виробничі умови характеризуються місцем встановлення конвеєра. Кліматичні умови – температурою навколишньої середи, коливаннями її, запиленістю та вологістю повітря.

Режими роботи конвеєра характеризуються навантаженнями та часом їх дії, обумовлюються класами використання конвеєрів по часу, продуктивності та натягу тягового елемента, визначають умови розрахунку елементів конвеєра на довговічність та надійність, а також слугують показниками фактичного експлуатаційного використання машини.

Використання конвеєра за часом характеризується коефіцієнтами відносного часу планової роботи конвеєра за добу k_доб та за рік k_рік:

(4.15)

(4.16)

де t_доб, t_рік – плановий час роботи конвеєра за добу та рік, згідно;

t<sup>`</sup><sub>доб</sub>, t`_рік – календарний час роботи конвеєра за добу та рік, згідно.

Стрічковий конвеєр працює 21 годину на добу, 25,6 дня в місяць, продуктивність конвеєра за часом 87,5 %.

Основними показниками режиму є класи їх використання по часу та продуктивності. k_доб = 0,63 ÷ 1,0; k_рік = 0,50 ÷ 0,80.

За продуктивністю конвеєри характеризуються коефіцієнтом k_п, значення якого визначаються по формулі:

(4.17)

де Q_{m ср}, Q_{m max} – середня і максимальна масові продуктивності

конвеєра, згідно, т/год;

Q_{z ср}, Q_{z max} – середня і максимальна штучні продуктивності

конвеєра, згідно, шт/год.

Класи використання конвеєра за продуктивністю приймають в залежності від k_п. k_п = 0,8; отже клас П3.

Класи використання конвеєра за вантажопідйомністю і за натягом тягового елемента є додатковими ознаками та враховуються у вивірочних розрахунках і розрахунках довговічності елементів конвеєра.

Режими роботи конвеєра – безперервний, клас використання по часу В3, режим роботи Т (тяжкий).

Вплив температури навколишньої середи характеризується температурним коефіцієнтом β, %, який показує в процентах відношення тривалості часу руху ходової частини конвеєра в зоні граничних температур до часу циклу повного оберту ходової частини конвеєра.

(4.18)

Температурні умови роботи конвеєр відносяться до приміщень, що опалюються «У»; температура навколишньої середи +10 ÷ +35°С; β = 100 %; категорія приміщення за ГОСТ 15150-69 – 4.

Температурний коефіцієнт характеризує циклограму дії температури навколишньої середи на ходову частину конвеєра в кожному циклі її руху.

При виборі розрахункових коефіцієнтів та аналізі експлуатаційних даних необхідно враховувати режими роботи і групу продуктивних і температурних умов навколишньої середи.

Умови експлуатації обладнання погіршуються постійно зростаючою інтенсифікацією технологічних процесів та зростом продуктивності виробництва.

4.5 Технічне обслуговування та ремонт проектованої машини

На металургійних заводах системою ТОіР передбачаються ремонти двох видів: поточні та капітальні.

Основним видом ремонту, спрямованим на відновлення працездатності обладнання, є поточний ремонт. Основним змістом поточних ремонтів є виконання робіт з частковій заміні або відновленню швидкозношуваних деталей і

вузлів; вивірки окремих вузлів; очищення, промивання і ревізії механізмів; зміні масла в ємнісних (Картер) системах змащення; перевірці кріпильних з'єднань і заміні що вийшли з ладу кріпильних деталей; заміні вогнетривкої кладки, гарнітури, водоохолоджуючої арматури та інших елементів металургійних печей.

Залежно від характеру, обсягу та тривалості ремонтних робіт, поточні ремонти поділяються на перший поточний ремонт (Т1), другий поточний ремонт (Т2) і т. д.

Вартість поточних ремонтів включається в експлуатаційні витрати, тобто лягає на собівартість продукції, що випускається.

Капітальний ремонт виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу обладнання із заміною або відновленням будь-яких його частин, включаючи базові. При капітальних ремонтах, як правило, виконують роботи з модернізації обладнання та впровадження нової техніки.

Періодичність ремонтів визначається терміном служби зношуваних вузлів і деталей, а тривалість часом, необхідним для виконання найбільш трудомісткою (із запланованих на цей ремонт) роботи. При реконструкції агрегатів тривалість зупинки устаткування встановлюється з урахуванням обсягу робіт, пов'язаних з реконструкцією.

Положенням про ТОіР встановлені нормативи періодичності ремонтів, що визначають структуру ремонтного циклу, яка являє собою перелік і послідовність циклічно повторюваних ремонтів, які виконуються в період між капітальними ремонтами.

У залежності від масштабів металургійного заводу і ступеня досконалості системи управління ремонтним виробництвом застосовують децентралізовану, змішану та централізовану форми ремонтів.

При децентралізованій формі весь обсяг ремонтів виконується ремонтним персоналом, зосередженим у виробничих цехах. Ця форма в даний час практично не застосовується.

При змішаній формі – ремонти обладнання виконує як ремонтний персонал виробничих цехів (децентралізована частина персоналу), так і ремонтних цехів ОГМ і ремонтних трестів та інших сторонніх організацій. Ця форма широко поширена на металургійних заводах.

Централізація ремонтних сил і засобів у трестах і ремонтних цехах заводів забезпечують краще їх використання при менших витратах у порівнянні з децентралізованою формою організації, при якій ремонти виконуються власними силами і засобами кожного виробничого цеху.

Ступінь централізації залежить від рівня надійності устаткування. При низькому рівні неможливо досягти високого ступеня централізації через необхідність утримувати у виробничих цехах велика кількість чергового та ремонтного персоналу для усунення часто виникають відмов обладнання.

Періодичність проведення ремонтів та їх трудомісткість складає:

Т₁ – проводиться один раз на 30 днів, трудомісткість якого 8 чол-год.

Т₂ – проводиться один раз на 3 місяці (на 90 днів), трудомісткість 16

чол-год.

К – капітальний ремонт проводиться один раз на два роки,

трудомісткість якого 120 чол-год.

При проведенні ремонтів на металургійних заводах застосовують індивідуальний, вузлової і агрегатний методи заміни зношених елементів.

Для похилого стрічкового конвеєра вузловий метод вважаю сприятливим. Вузловий метод полягає у демонтажі зношених вузлів та встановлення в проектне положення підготовлених нових або відновлених вузлів. Цей метод включає попереднє складання, обкатку і підготовку змінних вузлів машин в міжремонтний період. Переваги цього методу полягають у скороченні тривалості ремонтів та підвищення їх якості, завдяки виконанню операцій з розбирання та збирання вузлів у спеціалізованих ремонтних цехах та відділеннях заводу.

Агрегатний метод є найбільш продуктивним і ефективним. Однак для здійснення вузлового й агрегатного методів необхідна наявність на металургійному заводі розвиненої ремонтної бази і великої номенклатури запасних частин.

Капітальні ремонти устаткування виконують зосередженим і розосередженим методами.

Конвеєр підлягає розосередженому методу для виконання капітального ремонту по частинах виділяють такі роботи, які технічно можливо і доцільно виконувати незалежно від загального обсягу робіт, передбачених відомістю дефектів. Мінімальний обсяг робіт з капітального ремонту, що виконується в поточний ремонт, повинен включати капітальний ремонт окремої машини чи механізму.