4.1.4 Приймання фундаментів під монтаж обладнання

Фундаменти металургійного обладнання проектують наступних типів: масивні, стінні, стовпчасті, рамні й каркасні. Обсяги фундаментів досить значні й вимагають витрати 3 ÷ 5 м³ бетону на 1 т маси встановлюваного обладнання.

Габарити фундаментів у плані незначно перевищують відповідні габарити встановлюваного на них обладнання. Мінімальна глибина закладення фундаментів визначається глибиною промерзання ґрунту в даному районі.

Фундаменти під важке обладнання складаються з підошви, що передає тиск від маси обладнання й фундаменту на ґрунт, властиво фундаменту й заставних частин.

Для кріплення машин до фундаментів застосовують фундаментні (анкерні) болти, дюбелі й патрони. Фундаментні болти підрозділяють на глухі, знімні й установлювані в готові фундаменти. Глухі болти виконують із відгином або з анкерною плитою. Знімні болти виконують із анкерними плитами з листового прокату або сталевого лиття, що зашпаровуються наглухо у фундамент. Знизу плити болти кріпляться гайками.

Здача фундаментів може здійснюватися як при повної, так при частковій будівельній готовності об'єкта. В останньому випадку передбачаються монтаж обладнання до закінчення основних будівельних робіт з будинку або спорудження, а також, установка його на відкритих майданчиках. При цьому до здачі фундаментів необхідно закінчити прокладку підземних комунікацій, зворотне засипання, планування й ущільнення ґрунту на прилягаючі до них ділянках будівельного майданчика.

Вважаємо найбільш важким елементом конструкції конвеєра привідну станцію. Крім того при роботі привідної станції виникають вібрації, які негативно впливають на вузли кріплення обладнання до фундаменту.

Виходячи з цього в даному підрозділі проекту обмежимося розрахунком фундамента під приводну станцію.

При розрахунку фундамента вважаймо, що тиск на грунт передається рівномірно. В якості контрольно-критичної величин тиску приймаємо нормативний тиск, визначаємо по формулі:

(4.3)

де m = 1 – коефіцієнт умов роботи;

А, В, D – безрозмірні коефіцієнти, які залежать від нормативного

кута внутрішнього тертя ;

А = 0,56; В = 3,66; D = 6,24;

h = 1,5 м – глибина закладення фундаменту;

b = 18 м – ширина підошви;

γ₀ = 2 т/м³ – об`ємна вага грунту (фундамента);

с^н = 0,6 т/м² (0,06 кгс/м²) – нормативна сила зачеплення.

Приймаємо параметри фундамента:

В = 18 м; Н = 1,5 м; L = 15 м.

Визначаємо площу фундамента:

(4.4)

Визначаємо вагу фундамента:

(4.5)

де γ_б = 2,02 т/м³ – об`ємна вага матеріалу фундамента;

v_ф – об’єм фундамента.

(4.6)

Визначаємо ширину фундамента виходячи з умови нормативного тиску конструкції на грунт:

(4.7)

де Р_м = 25 кг – вага привідної станції.

Приймаємо розрахункову уточнену ширину В` = 22 м.

Визначаємо середній тиск конструкції на грунт:

(4.8)

де F` – фактична площа фундаменту;

Р`_ф – фактична вага фундамента.

(4.9)

(4.10)

Р_ср < R^н (4.11)

3,1 < 38,5

Міцність основи під приводну станцію фундамента доказана.

Розрахунок анкерних болтів під раму.

Використовуючи рівність опору на розтягнення болта і зачеплення його з бетоном, запишемо рівняння:

(4.12)

де R_а = 400 кг/см² – розрахунковий опір анкерного болта на

розтягнення;

R_сц = 10 кгс/см² – розрахунковий опір зачеплення металу з бетоном;

l_а – глибина закладення анкерного болта;

d = 30 мм – діаметр болта.

Тоді глибина закладення анкерного болта:

(4.13)

Глибину закладки анкерного болта в бетон фундамент із цементу марки 150 приймаємо l_а = 1050 мм. Величина головки болта – 55 мм, довжина нарізки – 800 мм, розмір опорної шайби δ = 20 мм.

Схема фундамента зображена на рисунку 4.8.