4.1.2 Організація такелажних робіт, вибір такелажу

Такелажними називаються роботи по зав’язуванню вузлів обладнання гнучкими підвісками (строповка), їх підіймання та транспортування до місця установки.

Для виконання монтажу стрічкового конвеєра необхідний стріловий кран або інші цехові вантажопідіймальні засоби. У ці механізми вмонтовані нерухомі блоки поліспастів. Як самостійний такелажний засіб поліспаст застосовують дуже широко.

Поліспаст складається з рухомого блока 1 (рисунок 4.1) із гаком 6 для підвішування вантажу і нерухомого блока 3 з гаком для підвішування до опори 4. По роликах пропущений сталевий канат який утворює n = 6 робочих ниток

поліспаста. Нитка, що збігає 5 з останнього ролика нерухомого блока направляється до лебідки або іншого тягового механізму. При монтажу цим механізмом може бути ручна або електрична лебідка. Перша робоча нитка поліспасту може бути закріплена на нерухомому або рухомому блоку.

Рисунок 4.1 – Поліспаст

Операцію сполучення вантажу, який підіймають, з гаком чи сережкою підіймального механізму називають стропуванням. У більшості випадків стропують монтажні елементи стропами виготовленими зі сталевих канатів. Застосовують також ланцюги.

Стропи повинні бути закріплені за найбільш надійні частини вантажу. Найкраще всього, коли при виготовлені машини передбачені спеціальні пристосування для строповки, а якщо в них нема необхідності, то даються вказівки, де і як слідує стропувати вантаж. Строповка повинна бути виконана так, щоб при підійманні вантаж знаходився у стані рівноваги. Це означає, що стропи повинні бути закріплені в центрі ваги вантажу.

Стропи повинні бути надійно застраховані від зісковзування під час підіймання, навіть у випадку мимовільного порушення рівноваги. Для цього використовують конструкції вантажів, що підіймаються, користуючись наявними обмежниками, які попереджають зісковзування, а якщо таких немає, ставлять спеціальні обмежники у вигляді спеціальних відрізків кутової сталі.

Під стропи повинні бути укладені підкладки, які виключають їх перегин на гострих кромках підіймає мого вантажу. Ці підкладки можуть бути металевими, але краще використовувати дерев`яні, вони не ковзають по металу.

Стропи (рисунок 4.2), вживані для розвантаження і вантаження елементів

комплексу, виготовляють з канатів діаметром 13 ÷ 34,5 мм або ланцюгів, що калібруються, з діаметром прутка не менше 14 ÷ 18 мм. Перед застосуванням стропи випробовують і маркірують, кінець каната для утворення петлі надійно закріплюють не менше ніж трьома – п'ятьма лещатами. Тягові канати не повинні мати вузлів, обірваних пасм і дротів більше 10 % на кроці звивання.

Рисунок 4.2 – Стропа

Строповка повинна виконуватись так,щоб виключати можливість пошкодження деталей машини. При використанні декількох стропів одночасно їх натяг повинний бути однаковим. Якщо гілки стропа утворюють між собою кут 2α, то зусилля в кожній вітці визначають по формулі:

(4.1)

де Q – вага вантажу, що піднімається, кг;

m – число гілок стропа.

Швидке з'єднання кінців троса або утвір петлі здійснюють за допомогою затисків або стисків кількість яких визначають по формулі (менше трьох затисків не встановлюють):

(4.2)

де S – розривне зусилля канату, Н (кгс);

D – діаметр скоби затиску, см;

R_z – розтягання, що допускається напруга на, матеріалу скоби, Н/см² (кгс/см²).

Відстань між затисками ухвалюють не менше шести діаметрів канату.Важкі вантажі обв`язують стропами 3 (рисунок 4.3) в багато ниток. Тому важливо правильно укласти гілки 2 стропа і не тільки на гаку 1, але і на вантажу 5 і на

підкладках 4. Гілки стропа в цих місцях повинні лежати пірамідою, не перетискаючи один одного. Уникнути з’єднання 6 початку і кінця стропу неможна, але це з`єднання повинно бути виконано там де стропи тільки розтягнуті і не тиснуть одна на одну.

Рисунок 4.3 – Укладання стропу на гаку вантажного блоку

Стропування устаткування ОМК необхідно проводити відповідно до схем

строповки для складових частин. У кожній монтажній камері повинне знаходитися технологічне устаткування і оснащення з урахуванням типа вмонтованого ОМК.

Канат тягової лебідки необхідно закласти в петлю і вставити куш. Спочатку кінець каната завдовжки 1800 ÷ 2000 мм ділять на дві частки, потім формують петлю і роблять на кінці петлі, де закінчуються кінці каната, обплетення з проволоки діаметром 2 ÷ 3 мм. Обплетення має бути не менше 50 мм; петлі – в межах 800 ÷ 900 мм.

Конструктивні розміри монтажних блоків повинні відповідати масі вантажу, що піднімається. Застосовуються різні схеми підвіски блоків. При підвісці блоку на підвісні або заставні балки із спецпрофілю Сп18а або Сп28а необхідно залежно від маси вантажу, що піднімається, правильно вибирати розмір прольоту. Якщо неможливо застосувати електричний підйомник або таль, використовують ручні лебідки ЛР (тягове зусилля 125 кН, маса 15 ÷ 19,5 кг) і підвісні гідропідйомники Гп5 (вантажопідйомність 5 т, швидкість підйому 0,16 м/с, маса 400 кг), підвісні гідропідйомники випускаються в двох модифікаціях: Гп5 – гідропідйомник з живленням від насосної станції СНУ; Гп5 – гідропідйомник з живленням від індивідуальної насосної станції.

Мостовими кранами підіймають та установлюють фундамент та інші

габаритні та важкі елементи конвеєра.

Петля каната має бути випробувана на контрольно-випробувальній станції на руйнування і складений акт випробування. У акті випробування указується місце випробування, дата випробування, діаметр каната і його марка, руйнівне навантаження Р, максимальна маса устаткування (яка буде переміщуватися за допомогою даного каната), і коефіцієнт запасу міцності. Якщо К3 > 3, то канат рекомендується до використанню. Для монтажу приводу СП 63/3 використовуваний полегшений строп вантажопідйомністю 1,5 т.