Проведення розрахунків по забруднюючим речовинам

Код р-ни	Найменування речовини
123	Заліза оксид**(в перерахунку на залізо)
143	Марганець та його з'єднання (в перерахунку на д
203	Хром шестивалентний (в перерахунку на триокис х
301	Азоту діоксид
616	Ксилол
10293	Пил деревини
10431	Пил абразивно-металевий
11510	Азрозоль лакофарбових матеріалів

Розрахунок розсіювання ЗР проведено по мах потужному викиду. Виходячи з аналізу карт забруднення у вузлах розрахункової сітки в таблиці , що додається, наведено значення забруднення атмосферного повітря у долях ГДК. Результати розсіювання представлені у табличному (значення крапок максимальних концентрацій) та графічному (ізолінії концентрацій у частках ГДК) вигляді з позначкою рівня ГДК по речовині для оцінки реального впливу на забруднення атмосфери діяльністю обєкту.

Таблиця 3.1.4.

Аналіз ситуації зр в атмосфері

Назва речовини	на межі	СЗЗ (мах)	в сельбищній зоні (мах)		в зоні відпочинку		гдк/ ОБРВ
	долі ГДК/ ОБРВ	мг/мЗ	долі гдк/ ОБРВ	мг/мЗ	долі гдк/ ОБРВ	мг/мЗ		мг/мЗ
Азоту діоксид	0,42-0,50	0,0357-0,0425	0,42-0,50	0,0357-0,0425				0,085
Заліза окис	0,025-0,061	0,01-0,024	0,025-0,061	0,01-0,024				0,4
Марганець та його з'єднання	0,053-0,15	0,0053-0,015	0,053-0,15	0,0053-0,015				0,01
Хром	0,064-0,077	0,000096-0,0001	0,52-0,73	0,26-0,365				0,0015
Ксилол	0,21-0,43	0.042-0,086	0,42-0,45	0.086-0,09				0,2
Пил деревини	0,22-0,77	0,022-0.077	0,22-0,77	0,022-0.077				0,1
Пил абразивно-металевий	0,083-0,12	0.033-0.048	0.083-0,12	0,033-0,048				0,4
Аерозоль ЛФМ	0,52-0.58	0,052-0,058	0,58-0,65	0,058-0,065				0,1

На підставі вимог пункту 2.10 « Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів , у яких обґрунтовують обсяги викидів для отримання с дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств , установ, організацій та громадян - суб"єктів підприємницької діяльності « , яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 108 від 09.03.2006 року та зареєстрована у Міністерстві юстиції України від 29.03.2006 року за № 341/12215 - роздрукування результатів забруднення атмосферного повітря у табличному та графічному вигляді розповсюджується тільки для тих речовин , максимальна концентрація яких у заданих точках розрахункового майданчика перевищує 0,4 ГДК.

Показник фактичного або прогнозного забруднення атмосферного повітря однією речовиною розраховується за формулою:

S ПЗ - сумарний показник забруднення (у %),

Сі, С₂, С₃ ... С„ - значення фактичних або прогнозних концентрацій речовин, що входять до складу суміші (у мг/м³);

ГДК_Ь ГДК₂, ГДК₃ ... ГДК_П - значення гранично допустимих концентрацій відповідних забруднюючих речовин, що входять до складу суміші (у мг/м³);

К_ь К₂, Кз... К„ - значення коефіцієнтів, які враховують клас небезпечності відповідної речовини для речовини:

1-ого класу - 0,8; 2-го класу - 0,9; 3-го класу- 1,0; 4-го класу - 1,1.

Оцінка забруднення атмосферного повітря проводиться з урахуванням кратності перевищення показників забруднення (ПЗ) їх нормативного значення (ГДЗ) і включає визначення рівня забруднення (допустимий, недопустимий) та ступеню його небезпечності (безпечний, слабко небезпечний, помірно небезпечний, небезпечний, дуже небезпечний) згідно з таблицею 3.1.5:

Рівень забруднення	Ступінь небезпечності	Кратність перевищення ГДЗ	Процент випадків перевищення ГДЗ
Допустимий	Безпечний	< 1	0
Недопустимий	Слабко небезпечний	> 1 -2	>0-4
Недопустимий	Помірно небезпечний	> 2 - 4,4	>4- 10
Недопустимий	Небезпечний	> 4,4 - 8	> 10-25
Недопустимий	Дуже небезпечний	>8	>25

Кількісний показник оцінки забруднення атмосферного повітря згідно ДСП 201-97 на кордоні нормативної СЗЗ, а також на місці розташування житлового сектору складає % : перевищення ГДК - 0,0 % ; кратність перевищення ГДК < 1,0 ; ступень небезпеки - небезпечний вміст забруднення - допустимий . Згідно з чим, забруднення атмосферного повітря від діяльності підприємства станом , який станеться на березень 2008 року з урахуванням потужності , згідно визначених показників потужності викидів звіту інвентаризації - допустиме.

При необхідності та можливості проведення контролю по вмісту забруднюючих речовин у робочій зоні, на проммайданчику місця розташування підприємства, кордоні нормативної СЗЗ - це право належить територіальним органам санітарно-епідеміологічного контролю Мінздраву України на підставі вимог ДСП 201 -97 та є обов'язкове до виконання для керівництва підприємства .

Контроль за станом забруднення атмосферного повітря джерелами викидів підприємства належить територіальним органам Державної екологічної інспекції. Періодичність контролю на джерелах викидів підприємства наведена у таблиці 3.2.2.

Відомості щодо санітарно-захисної зони .

Згідно вимог "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів " ( ДСП 173 -96 ) - величина СЗЗ для об"єкту господарювання на час розробки документів при виявлених окремих технологічних процесах встановлена розміром 50 метрів, як виробництву 5-го класу, підприємства металообробної промисловості .

Розмір у 50 метрів витримано на всіх напрямках від джерел забруднення виробництва. Забруднення атмосферного повітря джерел забруднення повинно перевірятися розрахунками забруднення атмосферного повітря відповідно до вимог " Методики расчета концентраций в атмосферном воздухе вредних вешеств, содержашихся в вьібросах предприятий " ( далі - ОНД-86 ), з урахуванням перспективи розвитку об"єкту та фактичного забруднення атмосферного повітря

Результати забруднення приземного шару атмосфери визначаються на підставі вимог « Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів , у яких обґрунтовують обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств , установ, організацій та громадян - суб"єктів підприємницької діяльності « , яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 108 від 09.03.2006 року та зареєстрована у Міністерстві юстиції України від 29.03.2006 року за № 341/12215 та на підставі доцільності розрахунку на ЕОМ згідно вимог ОНД-86, які закладено у розрахункові модулі алгоритму програми " ЕОЛ ", виробник фірма " Топаз " м. Київ ,дозволена до використання Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (лист № 11 -5-98 від 07.05.1998 року , строк дії - необмежений ).

Шумові наслідки шуму. Шум – безладне поєднання різних по силі і частоті звуків; здатний надавати несприятливу дію на організм.

Основним джерелом шумового забруднення є Виробничі комплекси.В першу чергу на підприємстві страждає велика кількість працівників шуму від шуму.

виробничий шум діє пригноблюючий на людину - стомлює, дратує, заважає зосередитися. Як тільки такий шум замовкає, людина переживає почуття полегшення і спокою.

<= 102 децибели реактивний літак великої дальності при посадці (1500 м від кінця ВПП) <= 98 децибел реактивний літак середньої дальності на злеті (1500 м після підйому з ВПП) <= 107 децибел автомобільний гудок на відстані 7,5 м <= 102 децибели потяг-експрес при швидкості 140 км/ч на відстані 25 м <= 91 децибел автобус на відстані 7,5 м <= 86 децибел мотоцикл на відстані 7,5 м

Рівень шуму в 20-30 децибел (дБ) практично нешкідливий для людини. Це природний шумовий фон, без якого неможливе людське життя. Для “гучних звуків” допустима межа приблизно 80 децибел. Звук в 130 децибел вже викликає у людини больове відчуття, а в 150 - стає для нього нестерпним. Звук в 180 децибел викликає втомленість металу, а при 190 заклепки вириваються з конструкцій. Недаремно в середні століття існувала страта “під дзвоном”. Дзвін дзвону поволі вбивав людину. Будь-який шум достатньої інтенсивності і тривалості може привести до різного ступеня зниження слухової активності. Крім частоти і рівня гучності шуму, на розвиток тугоухості впливають вік, слухова чутливість, тривалість, характер дії шуму, ряд інших причин. Хвороба розвивається поступово, тому особливо важливо наперед вжити відповідні заходи захисту від шуму. Під впливом сильного шуму, особливо високочастотного, в органі слуху відбуваються необоротні зміни. При високих рівнях шуму пониження слухової чутливості наступає вже через 1-2 роки роботи, при середніх рівнях вона виявляється набагато пізніше, через 5-10 років.

Захист від виробничого шуму може проводитися в двох напрямах – зменшення «галасливості» виробничого процесу шляхом удосконалення його технічної складової з одного боку, і захист працівників виробництва за допомогою спеціальних захисних пристроїв, з іншої.

Також як і відносно інших видів акустичного забруднення, доцільно надавати особливе значення звукоізоляції житлових будівель, що знаходяться поблизу джерела шуму, в даному випадку – виробничого комплексу.