- •Історія економіки та економічної думки короткий конспект лекцій
- •Тема 1. Вступ. Предмет, метод та періодизація курсу «Історія економіки та економічної думки»
- •1. Історія економіки та економічної думки як наука.
- •2. Завдання та методологія курсу.
- •3. Етапи та напрями розвитку (періодизація) іЕтаЕд.
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •1. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
- •2. Трипільська культура.
- •3. Ранні слов’янські культури.
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vіПст. До н.Е. - V ст. Н.Е.).
- •1. Економіка країн Стародавнього Сходу.
- •2. Економічні причини розквіту та занепаду країн античного світу.
- •3. Економічна думка Стародавнього Сходу.
- •4. Антична економічна думка.
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя
- •1. Розвиток феодальної системи господарства в Західній Європі.
- •2. Розвиток аграрних відносин та сільського господарства.
- •3. Середньовічне місто. Цеховий лад міського ремесла
- •4. Розвиток торгівлі та фінансово-грошової системи.
- •5. Економічна думка епохи середньовіччя
- •6. Господарство та економічна думка Київської Русі.
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvi – XVII ст.). Перші економічні школи.
- •1. Економічні причини та наслідки великих географічних відкриттів.
- •2. Первісне нагромадження капіталу та буржуазні революції.
- •3. Господарство України в 16 – 17 ст.
- •4. Особливості меркантилізму.
- •5. Меркантилізм в українській економічній думці.
- •6. Предтечі класичної політичної економії
- •Тема 6. Економічний розвиток провідних країн світу в XIX — на початку XX ст.
- •1. Промисловий переворот.
- •2. Індустріалізація
- •3. Особливості аграрного розвитку
- •4. Міжнародні економічні відносини
- •5. Економічні причини Першої світової війни.
- •Тема 7. Класична школа політекономії
- •1. Теоретичні погляди Адама Сміта
- •2. Закон народонаселення Мальтуса та його економічні наслідки
- •3. Система Рікардо
- •4.4. Розквіт ідей класичної школи у працях Джона Стюарта Мілля та Жана-Батіста Сея
- •Тема 8. Розвиток ринкового господарства та економічна думка в Україні (друга половина XIX – початок XX ст.).
- •1.Промисловий переворот в Україні в складі Російської імперії.
- •2.Індустріалізація
- •3.Грошово-кредитна система
- •4. Столипінська аграрна реформа.
- •5. Промисловий розвиток Західноукраїнських земель.
- •6. Зародження та розвиток кооперативного руху України.
- •7. Внутрішня та зовнішня торгівля України.
- •8. Розвиток ідей класичної школи в Україні.
- •Тема 9. Економічні аспекти соціалістичних вчень. Маржиналізм і неокласична теорія.
- •1. Суть економічної теорії Маркса
- •Маржиналізм.
- •3. Політекономія добробуту
- •Тема 10. Господарство світу в міжвоєнний період (1918-1939 рр.)
- •1. Економічні наслідки першої світової війни для окремих країн
- •2 Версальська система.
- •3. План Дауеса.
- •4. Світова економічна криза 1929—1933 pp. Та шляхи виходу з неї.
- •5. План Юнга.
- •6. Економічний розвиток провідних країн світу у 30-х роках хх ст.
- •Тема 11 Господарство України в 1914-1939 р.Р.
- •1. Перша світова війна та її наслідки для України
- •2. Національно-демократична революція на Східній Україні 1917-1919 р. Та її економічні наслідки.
- •3. Національно-демократична революція на Західній Україні в 1918-1919р.Р.
- •4. Політика воєнного комунізму на Україні та її наслідки.
- •5. Нова економічна політика в Україні.
- •6. Соціалістична індустріалізація в Україні.
- •7. Колективізація с/г та голодомор в Україні.
- •8. Економіка Західноукраїнських земель у 20-х-30-х р. Хх ст.
- •Тема 12 Інституціоналізм та кейнсіанство.
- •2. Соціально-правовий інституціоналізм Коммонса
- •3. Емпіризм (соціально-економічний інституціоналізм) Мітчелла
- •4. Передумови виникнення кейнсіанства
- •5. Економічна теорія Кейнса
- •Тема 13. Світове господарство після Другої світової війни
- •1 Економічні наслідки Другої світової війни для найрозвинутіших країн
- •2 Бреттон-вудська конференція
- •3 План Маршалла
- •4 Економічні реформи Ерхарда в фрн
- •5 Економічні реформи в Англії
- •6 Економічна політика у Франції
- •7 „Зворотний курс” Доджа-Шоупа в Японії
- •Тема 14. Економіка України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови (1939 – 1950рр.). Господарський розвиток в 1960 – 80-х роках.
- •1. Приєднання Західноукраїнських земель до урср.
- •2. Господарство України у роки Другої світової війни.
- •3. Відбудова та розвиток економіки України у другій половині 40-х років хх століття.
- •4.Господарство України у 50-х роках.
- •6.Реформування господарської системи у другій половині 80-х років.
- •Тема 15. Еволюція неокласичних ідей.
- •1. Неолібералізм
- •2. Економічний лібералізм Мізеса
- •3. Економічні погляди ф. Гайєка
- •4. Монетаризм Фрідмена
- •5. Нова класична макроекономіка
- •Тема 16. Сучасний етап господарського реформування в Західних країнах у 80-90- х роках 20 ст., на початку 21ст.
- •1. Економічні проблеми сучасного світу.
- •2. Міжнародна економічна інтеграція
- •3. Рейгономіка.
- •4. Тетчеризм.
- •Тема 17. Економіка незалежної України (періоду 1992-2008 років)
- •1. Стан економіки України на момент здобуття незалежності.
- •3. Грошова реформа 1996 року.
- •4. Трансформаційний спад 1997 – 1999 років.
- •5. Стабілізація та зростання національної економіки України протягом 2000 – 2006 років.
- •6. Світова економічна криза 2008 року.
- •7. Українська економічна думка хх – ххі ст.
2. Трипільська культура.
Територія України була заселена із найдавніших часів. Первісні люди з'явилися тут ще в період палеоліту. Вони селилися в основному на півдні сучасної України.
На території сучасної України виявлено чимало слідів їхньої діяльності (стійбищ): Королеве, Рокосове у Закарпатті, Лука-Врублівецька над Дністром, Амвросіївка у Донбасі, Кіїк-Коба в Криму тощо.
Територія України в палеоліті належала до високорозвинених районів світу. Найвідомішою культурою неоліту була трипільська, найменування якої походить від назви села на Київщині. Трипільці селилися на території від Карпат до Південного Бугу, на Подніпров'ї, Волині, в Степовому Причорномор'ї. Для поселень характерним було кругове розташування жител. Їх протоміста сягали 400 га. Трипільці жили в півтораповерхових будинках чотирикутної форми.
Основним заняттям трипільців було хліборобство. Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували майже всі садово-городні культури, які сьогодні відомі в Україні. Трипільці стали праосновою українського народу, який не прийшов з інших країн, а з незапам'ятних часів жив на своїй землі, постійно освоюючи територію від Дніпра до Дністра. Трипілля ставить Україну в один ряд з найдавнішими світовими культурами. Розвинене сільське господарство, високий рівень ремесла, будівництва, духовного життя, які так схожі з шумерською, мікенською культурами, дають підставу сучасним вченим вважати трипільців одним з найцивілізованіших народів неолітичної доби.
3. Ранні слов’янські культури.
В період раннього заліза в Україні виділяється Пшеворська (перевореська) культура (І ст. до н. е. — І ст. н. е.). Її поселення розташовувались на Волині, Подністров'ї, Поділлі та Закарпатті. Господарство цих поселень було дуже розвиненим. Сіяли жито, пшеницю, ячмінь, гречку, горох, просо, овес, коноплю. Розводили корів, кіз, коней, овець. Основними ремісничими професіями були ковалі, зброярі, гончарі, будівельники.
На схід від пшеворської культури знайдено численні поселення зарубинецької культури. Сьогодні відомі 500 поселень і понад 1000 могильників. Люди селилися на просторах Полісся, Верхнього і Середнього Дніпра, Південного Бугу і над Десною в ПІ ст. до н. е. — II ст. н. е.
Економіка зарубинецької культури грунтувалася на сільському господарстві. На Поліссі велося вирубне землеробство, у лісостеповій смузі — орне. Розводили худобу, займалися мисливством і рибальством. Виявлено багато ремісничих майстерень, в тому числі ковальських, гончарських, ювелірних.
Найяскравішим історико-економічним явищем, предтечею Київської Русі — України була так звана черняхівська культура (друга половина II — VII ст. н. е.). Її поселення охоплювали практично всю етнічну територію України. Черняхівці досягли високого рівня розвитку сільського господарства, ремесла, торгівлі, будівництва.
В усіх поселеннях черняхівської культури знайдено залишки залізо- та бронзоплавильних майстерень.
Розвиток сільського господарства, ремесла стимулювали обмін і розвиток торгівлі як усередині країни, так і за її межами. Особливо великих розмірів досягли торгові зв'язки черняхівців з Римом.
У III—IV н. е. поселення черняхівської культури об’єднались в могутній племінний союз — державу антів, яку М. Грушевський та більшість сучасних істориків справедливо вважають праматір'ю сучасної української держави.