Національний університет

«Львівська політехніка»

Індивідуальна контрольна робота.

Варіант №3.

Виконала:

Студентка ІІ курсу

Групи ФК-24

Єрмак А.О.

Викладач:

Кадикало А.М.

Львів 2014

Етика і проблема управління

Американська дослідниця Лора Неш в 1990 р випустила книгу з характерною назвою "Геть благі наміри", в якій вона приходить до висновку про те, що благі наміри у керівників та учасників бізнесу не є достатнім фактором для вирішення складних етичних проблем, що виникають на робочому місці. Хоча деякі прекрасні і видатні ділові люди дотримуються суворих моральних цінностей у своєму приватному житті, Неш вказує на те, що динаміка ділового життя наказує їм мати додаткові міцні моральні принципи крім їх власного морального кодексу.

"Якщо людина є власником компанії, яка не виробляє ніякої продукції, що не наймає ніяких працівників і не виробляє ніяких відходів, то навіть у цьому випадку така людина не повинна забувати про основні моральні стандарти. Будь-який керівник часто стикається з необхідністю приймати такі рішення які ставлять перед ним складні етичні проблеми, і в таких ситуаціях керівник не владний змінити що-небудь: він змушений приймати рішення, в результаті виконання яких неминуче постраждають люди; йому доводиться йти на угоди, в яких доводиться вибирати між однаково необхідними матеріальними цінностями і проходженням усталеним моральним принципам; він опиняється в такому становищі, що інтереси його організації і цілі роботи входять в протиріччя з особистими потребами конкретних службовців або споживачів", - пише Л. Неш.

Саме тому вивчення етики бізнесу є виключно важливим для керівника будь-якої організації. З інтерв'ю, взятих у різних керівників організацій в США, Л. Неш виділила головні етичні проблеми, з якими найчастіше стикаються керівники ділового світу Америки:

1. жадібність;

2. приховування фактів і висвітлення невірної інформації в звітах і при проведенні перевірок;

3. випуск неякісної продукції або необхідність її постійного технічного обслуговування;

4. нерозумне завищення цін або прямий обман при проведенні ділових переговорів;

5. низька якість роботи та товарів;

6. жорскі ціни.

Неш звертає увагу на те, що керівники та працівники, які стикаються з подібними проблемами, не можуть для їх раз рішення слідувати тільки тому, що вони "дізналися про мораль у своїх сім'ях, у вчителів, в церквах або синагогах". "Шлях до пекла встелений благими намірами", і часто найбільш аморальні рішення приймаються і найбільш безсторонні вчинки в бізнесі робляться людьми, які виключно чесні і мають самі благі наміри, зазначає Л. Неш.

Сучасна ділова етика, на думку багатьох учених, повинна грунтуватися на трьох найважливіших положеннях:

1. створення матеріальних цінностей у всьому різномаїтті форм розглядається важливий процес;

2. прибуток та інші доходи розглядаються як результат досягнення різних суспільно важливих цілей;

3. пріоритет при вирішенні проблем, що виникають в діловому світі, повинен віддаватися інтересам міжособистісних відносин, а не виробництву продукції.

Керівництво - це приватний випадок управління, сукупність процесів, взаємодія між керівником і підлеглими, діяльність, що спрямована на спонукання співробітників до досягнення певної мети, шляхом впливу на індивідуальну і колективну свідомість. Будь-який керівник завжди вирішує: які завдання першочергові, а які можуть зачекати; що він повинен зробити сам, що можна доручити іншим; як спрямувати діяльність співробітників; що слід зробити для координації їхніх дій, забезпечення атмосфери співробітництва тощо.

Засоби реалізації поставлених завдань можна охарактеризувати як стилі керівництва (або моделі управління). Вони були розроблені у 30-х pp. XX ст. американським ученим К.Левіним і стали класичними. До них належать: авторитарні, демократичні і ліберальні моделі управління.

Моделі управління

Операція	Авторитарна (директивна)	Демократична (колегіальна)	Ліберальна (попускальна)
1	2	3	4
Інформація	Керівник збирає інформацію для особистого використання. Співробітники отримують мінімум інформації	Керівник постійно інформує підлеглих і отримує інформацію від них	Не приділяє інформації достатньої уваги
Оцінка	Не визнає послуг експертів, думок підлеглих; оцінює особисто	Керівник визнає думку підлеглих, обмінюється 3 ними точками зору	У невдачах звинувачує підлеглих, успіх приписує собі
Рішення	Приймає самостійно	Рішення приймає на підставі обговорення із заступниками і підлеглими	Не бере на себе відповідальність або бере тільки під тиском "зверху" чи "знизу"
Методи керівництва	Накази, зауваження, догани, погрози	Обговорення, розпорядження; спілкування відбувається чемно, доброзичливо	Робота підлеглих контролюється рідко. Керівник діє на підставі домовленостей та налагодження особистих контактів

Керівництво обумовлює існування певних взаємовідносин у системі керівник - підлеглий. Американські дослідники Блейк і Мутон запропонували таку класифікацію стилів керівництва, яка базується на комбінації двох основних параметрів: уваги до людини і уваги до виробництва.

"Невтручання" - низький рівень турботи керівника про виробництво і про людей.

"Тепла компанія" - високий рівень турботи про людей, прагнення до встановлення дружніх стосунків, приємної атмосфери, зручного темпу роботи.

"Завдання" - увага керівника повністю зосереджена на вирішенні виробничих завдань.

"Золота середина" - керівник у своїй діяльності намагається поєднувати інтереси виробництва та інтереси персоналу.

"Команда" — керівник прагне до оптимального поєднання інтересів виробництва та інтересів колективу.

Типові помилки керівника в офіційному спілкуванні з підлеглим (за Ю. Дорошенком)

♦ Не дає конкретних завдань, але постійно дошкуляє підлеглим великою кількістю питань загального характеру.

♦ "Зациклений" на одній темі у спілкуванні з персоналом, наприклад, на трудовій дисципліні.

♦ Кожен день дає нові завдання.

♦ Постійно говорить про свої задуми.

♦ Не довіряє своїм співробітникам, зловживає дріб’язковим контролем.

♦ Захоплюється нововведеннями.