
- •Історія економіки та економічної думки короткий конспект лекцій
- •Тема 1. Вступ. Предмет, метод та періодизація курсу «Історія економіки та економічної думки»
- •1. Історія економіки та економічної думки як наука.
- •2. Завдання та методологія курсу.
- •3. Етапи та напрями розвитку (періодизація) іЕтаЕд.
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •1. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
- •2. Трипільська культура.
- •3. Ранні слов’янські культури.
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vіПст. До н.Е. - V ст. Н.Е.).
- •1. Економіка країн Стародавнього Сходу.
- •2. Економічні причини розквіту та занепаду країн античного світу.
- •3. Економічна думка Стародавнього Сходу.
- •4. Антична економічна думка.
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя
- •1. Розвиток феодальної системи господарства в Західній Європі.
- •2. Розвиток аграрних відносин та сільського господарства.
- •3. Середньовічне місто. Цеховий лад міського ремесла
- •4. Розвиток торгівлі та фінансово-грошової системи.
- •5. Економічна думка епохи середньовіччя
- •6. Господарство та економічна думка Київської Русі.
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvi – XVII ст.). Перші економічні школи.
- •1. Економічні причини та наслідки великих географічних відкриттів.
- •2. Первісне нагромадження капіталу та буржуазні революції.
- •3. Господарство України в 16 – 17 ст.
- •4. Особливості меркантилізму.
- •5. Меркантилізм в українській економічній думці.
- •6. Предтечі класичної політичної економії
- •Тема 6. Економічний розвиток провідних країн світу в XIX — на початку XX ст.
- •1. Промисловий переворот.
- •2. Індустріалізація
- •3. Особливості аграрного розвитку
- •4. Міжнародні економічні відносини
- •5. Економічні причини Першої світової війни.
- •Тема 7. Класична школа політекономії
- •1. Теоретичні погляди Адама Сміта
- •2. Закон народонаселення Мальтуса та його економічні наслідки
- •3. Система Рікардо
- •4.4. Розквіт ідей класичної школи у працях Джона Стюарта Мілля та Жана-Батіста Сея
- •Тема 8. Розвиток ринкового господарства та економічна думка в Україні (друга половина XIX – початок XX ст.).
- •1.Промисловий переворот в Україні в складі Російської імперії.
- •2.Індустріалізація
- •3.Грошово-кредитна система
- •4. Столипінська аграрна реформа.
- •5. Промисловий розвиток Західноукраїнських земель.
- •6. Зародження та розвиток кооперативного руху України.
- •7. Внутрішня та зовнішня торгівля України.
- •8. Розвиток ідей класичної школи в Україні.
- •Тема 9. Економічні аспекти соціалістичних вчень. Маржиналізм і неокласична теорія.
- •1. Суть економічної теорії Маркса
- •Маржиналізм.
- •3. Політекономія добробуту
- •Тема 10. Господарство світу в міжвоєнний період (1918-1939 рр.)
- •1. Економічні наслідки першої світової війни для окремих країн
- •2 Версальська система.
- •3. План Дауеса.
- •4. Світова економічна криза 1929—1933 pp. Та шляхи виходу з неї.
- •5. План Юнга.
- •6. Економічний розвиток провідних країн світу у 30-х роках хх ст.
- •Тема 11 Господарство України в 1914-1939 р.Р.
- •1. Перша світова війна та її наслідки для України
- •2. Національно-демократична революція на Східній Україні 1917-1919 р. Та її економічні наслідки.
- •3. Національно-демократична революція на Західній Україні в 1918-1919р.Р.
- •4. Політика воєнного комунізму на Україні та її наслідки.
- •5. Нова економічна політика в Україні.
- •6. Соціалістична індустріалізація в Україні.
- •7. Колективізація с/г та голодомор в Україні.
- •8. Економіка Західноукраїнських земель у 20-х-30-х р. Хх ст.
- •Тема 12 Інституціоналізм та кейнсіанство.
- •2. Соціально-правовий інституціоналізм Коммонса
- •3. Емпіризм (соціально-економічний інституціоналізм) Мітчелла
- •4. Передумови виникнення кейнсіанства
- •5. Економічна теорія Кейнса
- •Тема 13. Світове господарство після Другої світової війни
- •1 Економічні наслідки Другої світової війни для найрозвинутіших країн
- •2 Бреттон-вудська конференція
- •3 План Маршалла
- •4 Економічні реформи Ерхарда в фрн
- •5 Економічні реформи в Англії
- •6 Економічна політика у Франції
- •7 „Зворотний курс” Доджа-Шоупа в Японії
- •Тема 14. Економіка України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови (1939 – 1950рр.). Господарський розвиток в 1960 – 80-х роках.
- •1. Приєднання Західноукраїнських земель до урср.
- •2. Господарство України у роки Другої світової війни.
- •3. Відбудова та розвиток економіки України у другій половині 40-х років хх століття.
- •4.Господарство України у 50-х роках.
- •6.Реформування господарської системи у другій половині 80-х років.
- •Тема 15. Еволюція неокласичних ідей.
- •1. Неолібералізм
- •2. Економічний лібералізм Мізеса
- •3. Економічні погляди ф. Гайєка
- •4. Монетаризм Фрідмена
- •5. Нова класична макроекономіка
- •Тема 16. Сучасний етап господарського реформування в Західних країнах у 80-90- х роках 20 ст., на початку 21ст.
- •1. Економічні проблеми сучасного світу.
- •2. Міжнародна економічна інтеграція
- •3. Рейгономіка.
- •4. Тетчеризм.
- •Тема 17. Економіка незалежної України (періоду 1992-2008 років)
- •1. Стан економіки України на момент здобуття незалежності.
- •3. Грошова реформа 1996 року.
- •4. Трансформаційний спад 1997 – 1999 років.
- •5. Стабілізація та зростання національної економіки України протягом 2000 – 2006 років.
- •6. Світова економічна криза 2008 року.
- •7. Українська економічна думка хх – ххі ст.
4. Особливості меркантилізму.
Події і явища того часу адекватно відображувалися молодою буржуазною економічною наукою, яка пізніше отримає назву меркантилізм (від франц. mercantile – торговий або італ. mercante – купець). Європейські меркантилісти не були економістами – фахівцями. Це були купці, банкіри, промисловці, вояки, авантюристи. Проте вони вірно визначили ті засоби, за допомогою яких виникли перші великі статки, багатства – такими засобами були торгівля, кредити та війна.
Основні ідеї меркантилістів:
- підтримка владою імпорту дешевої сировини для промисловості;
- регулювання зовнішньої торгівлі з метою забезпечення припливу в країну золота і срібла;
- протекціоністські тарифи держави на імпортовані промислові товари, заохочення державою експорту, особливо готової продукції;
- ріст населення для підтримки низького рівня заробітної плати, розширення бази оподаткування і нагромадження капіталу;
- не підтримували ідею комерціалізації праці і землі (прихильники феодального порядку).
Отже, багатством країни вважали золото і срібло, джерелом багатства – зовнішню торгівлю. Об’єктом дослідження у меркантилістів була сфера обігу (торгівля і грошовий обіг).
Розрізняють ранній і пізній (зрілий) меркантилізм.
Ранній меркантилізм (виник іще до епохи великих географічних відкриттів і тривав до середини 16 ст.) вбачав економічне завдання в утримуванні та нагромадженні грошей у країні. Уряд запроваджував суворий контроль за зовнішньою торгівлею (максимально високі ціни на експортні товари і обмеження імпорту), сприяв ввезенню золота і срібла і не допускав їх вивезення. Найбільш відомими представниками раннього меркантилізму були Джон Гелс, Вільям Стаффорд в Англії та Гаспар Скаруффі і Бернардо Даванцатті в Італії.
Ранньому меркантилізму відповідає теорія грошового балансу (затримка грошей в країні і залучення в країну якомога більше грошей з-за кордону).
У період раннього меркантилізму уряд займався «псуванням» національної монети (знижував її вартість і вагу з надією зацікавити іноземних купців обмінювати їх монети на іноземні та купувати більше товарів).
За грошима ранні меркантилісти визнавали лише функцію нагромадження.
В другій половині 16 ст. торгівельні зв’язки між країнами стають більш розвиненими і регулярними, виникає більш зріла теорія меркантилізму.
Пізні меркантилісти вважали, що необхідно:
- завоювати зовнішній ринок, пропонуючи відносно дешеві товари (держава повинна стимулювати виробництво товарів на експорт) і перепродуючи товари одних країн в інші;
- дозволяти імпорт товарів, крім предметів розкоші;
- вивозити золото і срібло для здійснення вигідних торговельних угод шляхом посередництва.
Вважали, що гроші виконують дві функції: засіб обігу і засіб нагромадження.
Представниками цього “виробничого” меркантилізму були: Томас Мен, Джон Локк (Англія), Джон Лоу, Жан-Батіст Кольбер, Антуан Монкретьєн (Франція), Антоніо Серра (Італія).
Значення ідей меркантилізму:
1) Поставили першими завдання «раціонального господарювання» як найважливішу проблему економічної думки;
2) Зробили перші кроки в пізнанні законів руху і внутрішнього механізму ринкової економіки (помилка – найважливішим розглядали сферу обігу, а виробництва – як засіб забезпечення припливу грошей у країну; а основою будь якого суспільства є виробництво, а обіг грошей – другорядне поняття);
3) Прагнули залучити у виробництво якомога більшу частину населення (у поєднанні з гранично низькою заробітною платою це мало збільшити масу прибутку і прискорити нагромадження капіталу).
Помилки:
- не давали значення залученню іноземних інвестицій;
- проблемою безробіття вважали лише лінощі.
Меркантилізм вважають епохою зародження політичної економії.