11.Схема біологічного очищення

12. Природне біологічне очищення

Поля зрошення – спеціально підготовлені ділянки, де ростуть культури. У грунті полів зрошення є бактерії, водорості, найпростіші. Узимку там мікрооргавнізів значно менше чим літом. Потім після зрошення, зволоження, підживлення землеробські поля використ для вирощув зернових, трав, овочів

Поля фільтрації – якщо на полях не вирощується с.г. культури, авони призначені тільки для біологічної очистки СВ

Біологічні ставки – каскад ставків з 3-5 щаблів, через які протікає з невелик швидкістю просвітлена вода для доочищення. Ставки є з природн(глибина 0,5-1м) і штучною аерацією. Бактерії використовують кисень для окиснення, водорості споживають СО2, фосфат, амонійний азот

14. Очищення штучним шляхом. Біохімічні очисні споруди для аеробного очищення стічних вод складаються з аеротенків, де стоки перемішуються і насичуються повітрям (чи киснемо), або з біофільтрів, де стоки фільтруються крізь завантаження з щебеню, яку аерується. У першій конструкції комплекс мікроорганізмів, що розвиваються, утворює пластівці, які легко осідають, — активний мул, у другій щебінь обростає мікроорганізмами, що утворюють біологічну плівку.

Аеротенки — це досить великі відкриті горизонтальні ємкості, як правило, залізобетонні, заглиблені в землю, з механічною, пневматичною або пневмо-механічною аерацією, що підтримує активний мул у завислому стані. Активний мул відділяється від очищених стічних вод у відстійнику і безперервно перекачується в аеротенк. За способом подавання стічних вод і повернення активного мулу аеротенки можуть бути: прості прямотечійні — з подаванням води та активного мулу до входу першого і виведенням у кінці останнього коридору; з розосереджуванням надходженням води і зворотного активного мулу вздовж першого коридору і відведенням очищеної води та активного мулу в кінці І останнього коридору; аеротенки-змішувачі з рівномірним надходженням стічних вод та зворотного активного мулу і рівномірним відведенням мулової суміші вздовж усього аеротенка.

Біофільтри — це великі (діаметром від 6 до ЗО м) циліндричні залізобетонні ємкості, заповнені укладеним на дірчасте днище фільтрувальним завантаженням (щебінь, керамзит, полівінілхлориди ґратки і блоки), зрошуваним стічними водами.

За принципом надходження повітря в товщу завантаження, що аерується, біофільтри поділяють на апарати з природною і примусовою аерацією. Перші з їх застосовують при потужності до 1000 мг/добу, другі — при значному вмісті органічних речовин у стічних водах або при потужності 1000— 40 000 мг/добу. Висота перших 1,5—2 м (низькі біофільтри), інших — 2—4 м (високі біофільтри) і 10—20 м (баштові біофільтри)[3].

Анаеробне очищення в метантенках (герметичні апарати різної конструкції) застосовують для очищення промислових стічних вод рідко і лише при досить великому вмісті органічних речовин. Метантенки широко використовують для переробки сільськогосподарських стічних вод і відходів (стоки і відходи тваринницьких, птахівницьких ферм тощо) та стічних вод харчових виробництв з одержанням енергетичного біогазу і біоорганічних добрив.

16. Регенератори.В аеротенках з регенераторами досягається триваліший контакт намулу із забруднювальними речовинами. Аеротенк поділяється на дві частини: регенератор (25 % від загального об'єму) й аеротенк, в якому відбувається основний процес очищення. Наявність регенератора дає можливість очищати більш концентровані стічні води і збільшити продуктивність агрегату.

Рис. 5.18. Схема установки для біологічного очищення стічних вод із використанням аеротенків: / — первинний відстійник; 2 — передаератор; 3 — аеротенк; 4 — регенератор; 5 — відстійник

Із передаератора стічна вода подається в аеротенк, через який циркулює й активний намул. Біохімічні процеси в аеротенку протікають у два етапи:

— адсорбція поверхнею активного намулу органічних речовин і мінералізація легкоокислювальних речовин при інтенсивному споживанні кисню;

— доокислення повільноокислювальних органічних речовин і регенерація активного намулу. На цьому етапі кисень споживається досить повільно.