9. Очистка стічних вод

Фізико-хімічні методи. При освітленні вод, що містять дрібнодисперсні домішки, їх попередньо агрегують з допомогою реагентів — коагулянтів і флокулянтів Найчастіше використовуються фізико-хімічні методи. Вибір конкретних способів О.в. залежить від складу розчинених речовин і застосовуваної технології переробки мінеральної сировини. У гірничій промисловості використовуються реагентні, сорбційні, електрохімічні та інші фізико-хімічні методи очищення.

До реагентних методів відносять: нейтралізацію кислот і лугів, переведення йонів у мало-розчинний стан тощо.

Сорбційні методи полягають у виділенні органічних і неорганічних забруднюючих речовин на природних або синтетичних сорбентах, а також у використанні йон-селективних матеріалів. Електрохімічні методи: електродіаліз, електрохімічне окиснення і гідроліз, тобто методи, що пов'язані з дією електричного струму на водні розчини. Як правило, електрохімічне оброблення стічних вод, так само як і окиснення домішок (озонуванням, хлоруванням), належить до деструктивних методів очищення, тобто до таких, за яких домішки руйнуються. Ці методи застосовують у випадку неможливості або економічної недоцільності вилучення домішок із стічної води.

10. Місця скидання стічних вод

- скидання стічних вод в міську каналізацію

№ п/п	Скидання стічних вод в міську каналізацію допустиме:
1.	Якщо не порушується робота каналізаційних мереж та споруд
2.	Кількість завислих та тих, що спливають, часток в стічних водах не перевищує 500 мг/л
3.	Фізичні та механічні забруднення виробничих стоків не засмічують труби та не відкладаються на них
4.	Хімічні забруднення виробничих стоків не руйнують матеріал труб та елементи споруд каналізації
5.	Домішки горючих речовин у стоках не утворюють вибухонебезпечних сумішей в каналізаційних мережах
6.	Шкідливі речовини стоків не перешкоджають їхньому біологічному очищенню, температура води не перевищує 40°С
7.	Домішки не вступають у хімічні з'єднання з побутовими стоками і не виділяють отруйних та вибухонебезпечних газів
8.	Об'єм скидів не перевищує ГДС або ТПС,

11. Система моніторингу стоків

Оцінювання якості води базується на системі контрольних показників, із якими порівнюється якість досліджуваної води. Застосовують одиночні, опосередковані (непрямі) та комплексні оцінки забрудненості поверхневих вод за гідрохімічними показниками. Саме комплексні оцінки дають найточнішу і найоб’єктивнішу інформацію про якість поверхневих вод.

Комплексне оцінювання забрудненості поверхневих вод – інформація про забруднення або якість води, виражена за допомогою певних систем показників чи обмеженої сукупності характеристик її складу і властивостей, які порівнюються з критеріями якості води чи нормами для певного виду водокористування чи водоспоживання.

Відповідно до Водного кодексу України оцінка якості води здійснюється на основі нормативів екологічної безпеки водокористування та екологічних нормативів якості води водних об’єктів.