- •1.Психологія в системі наук. Становлення психології як науки про сутність і закономірності розвитку психіки, завдання психології. Основні галузі психології.
- •2.Основні форми прояву психіки та їхній взаємозв’язок: психічні процеси, стани, властивості.
- •3. Відчуття види та властивості
- •Дистантні відчуття
- •Контактні відчуття
- •Глибинні відчуття
- •4.Класифікація та види відчуттів
- •5.Фізіологічні основи відчуттів.
- •6.Поняття про сприймання
- •7. Класифікація та види сприймання
- •8. Загальні властивості та індивідуальні особливості сприймання
- •Предметність
- •Цілісність та структурність
- •9. Індивідуальні відмінності у сприйманні
- •10. Поняття про увагу її фізіологічну основу.
- •11. Функції уваги. Природа уваги в теорії і концепціях Поняття про увагу, її критерії та функції
- •Теорії та фізіологічні основи уваги
- •12. Види уваги, їхня характеристика. Форми і властивості уваги
- •13 Вікові та індивідуальні особливості уваги. Основні критерії розвитку уваги.
- •14. Поняття про пам'ять
- •15. Класифікація і види пам`яті
- •16.Поняття про мислення
- •17.Функціонально-операційний бік мислення. Мислення як процес
- •18. Поняття про уявлення та уяву
- •19. Види уяви
- •20. Основна відмінність продуктивної і репродуктивної
- •21,22 Емоціїі почуття, їхня характеристика, види та загальні властивості.
- •23.Афективна сфера особистості.Оцінка і спонукання.
- •24. Воля. Функції волі. Вольова регуляція поведінки.
- •25.Воля як вища психічна функція
- •26. Критерії вольової поведінки. Вольова дія, її основні фази. Вольовий акт.
- •Критерії волі
- •Умови вольового регулювання поведінки
- •27 Особистість і темперамент. Проблеми виховання,навчання і професійної діяльності
- •28 Класифікація вольових якостей особистості. Розвиток та виховання вольової активності людини
- •Системні вольові якості
- •29.Структура та характеристика провідних рис характеру людини. Акцентуація рис характеру.
- •30. Здібності. Природні та соціальні передумови здібностей.
- •31. Поняття особистості у психології. Людина, індивід, особистість, індивідуальність.
- •32. Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальної взаємодії. Склад і структура особистості.
- •33. Формування та розвиток особистості. Шляхи, умови, фактори особистісного зростання.
- •34. Спрямованість особистості: поняття, суть, зміст,види..
- •35. Загальна характеристика регуляторних процесів. Основні поняття саморегуляції,діяльності і поведінки.
- •36. Основні моделі вікового розвитку. Вікова періодизація розвитку людини.
- •37) Потребнісно-мотиваційна підсистема діяльності та поведінки особистості. Активність особистості та її джерела
- •38.Операціональна система діяльності та поведінки особистості.
- •39. Інформаційна основа діяльності
- •40. Психологічні аспекти прийняття рішень
13 Вікові та індивідуальні особливості уваги. Основні критерії розвитку уваги.
Перші прояви уваги можна спостерігати уже у новонародженого під час смоктання. За час дошкільного віку розвиваються властивості уваги і її довільність. Мимовільна увага виникає в перші тижні життя дитини Це є безумовнорефлекторна увага, що викликається подразниками безпосередньо пов'язаними із задоволенням органічних потреб.
У дошкільному віці у дітей починає формуватись довільна увага. Необхідні для цього умови складаються в процесі спілкування дитини та дорослого, виконанні дитиною доручень, участі у колективних іграх.
Увага дітей молодшого шкільного віку має свої особливості: легкість зосередження на конкретному матеріалі, що підкріплений наочністю; важкість підтримання уваги при несприятливих зовнішніх умовах роботи; інтерес до роботи сприяє зростанню стійкості уваги.
У школярів середнього і старшого віку зростає стійкість уваги, здатність зосереджуватись на об'єктах мислено і без наочності, виробляється вміння бути уважним у несприятливих умовах, контролювати свою увагу і володіти нею;
Виявлено, що різні поєднання властивостей нервової системи можуть сприяти, або навпаки заважають оптимальному розвитку характеристик уваги. Люди з сильною і рухомою нервовою системою мають стійку увагу, яка легко переключається. Для осіб з інертною і слабкою нервовою системою характерна нестійка увага, яка погано розподіляється і переключається.
Критерієм вихованості уваги є розвиток різних форм фокусування об'єктів та чіткість його регулювання. Фокусування означає центральну зону уваги, для якої характерна найбільша ясність, чіткість сприймання та інших психічних процесів.
Увага високого рівня має вибірковий характер, що підвищує ефективність пізнавальних можливостей цих процесів. Критерієм розвитку вибірковості уваги є правильність вибору об'єктів зосередженості.
Увага завжди є спрямованою. Об'єктом уваги можуть бути різні предмети. Основний критерій вихованості спрямованої уваги - розвиток її моральної та інтелектуально-вольової основи, самостійності й творчого підходу суб'єкта до виконуваної діяльності.
Увага виникає наоснові таких властивостей особистості, як ставлення до праці, вольових зусиль, умінь і навичок тощо. Разом з тим увага є передумовою формування інших властивостей особистості, зокрема організованості в поведінці й діяльності, а також тактовності у спілкуванні з іншими людьми.
Критерієм вихованості уваги є єдність уваги і сприймання, уваги і пам'яті, уваги і мислення, уяви, що становить психологічну передумову вихованості уваги.
Для високого рівня розвитку уваги характерні гармонійність, урівноваженість таких властивостей уваги, як інтенсивність, широта (обсяг і розподіл) та переключуваність (єдність стійкості й динаміки).
Для виявлення рівня вихованості уваги велике значення має актуалізація уваги, що налаштовує на зосереджену працю.
Критерієм вихованості уваги є подолання всіх різновидів неуважності на основі формування мотивів учіння та праці. Для вихованої уваги характерне збереження її регулятивної функції в наступній роботі.