19. Репродуктивний метод вивчення зарубіжної літератури, прийоми поданого методу, види навчальної діяльності учнів (відповідь ілюструвати романом а. Камю «Сторонній», поданим для додаткового читання)

Репродуктивний метод логічно завершує процес пізнання, бо саме він націлений на те, щоб відновлювати, відтворювати все, що зберегла пам'ять. Реалізується він за допомогою прийомів, спрямованих на стимуляцію навчальної діяльності учнів.

Головна мета цього методу — дати учням знання в готово­му вигляді й зорієнтувати їхні зусилля на запам'ятовування відповідної інформації. Тому в методичній літературі його називають викладацьким, або репродуктивно-творчим. Домі­нантними прийомами цього методу є слово й розповідь учи­теля, лекція.

Слово й розповідь учителя — це прийоми, які найчастіше використовуються в середніх класах; лекція — прийом репро­дуктивного методу, який учитель частіше застосовує у стар­ших класах.

Види навч діяльності: уважне слухання розповіді, лекції вчителя, запис плану, конспекту лекцій, складання плану, таблиці, підготовка усних відповідей, повідомлень, написання різних видів творів.

При вивченні роману А. Камю «Сторонній» урок можна провести у формі лекції. Учням при цьому можна запропонувати: оформити дошку (запис теми, епіграфа, плану уроку, цитат, дат тощо); підготувати плакати з висловлюваннями та відгуками про письменника і його творчість сучасників, критиків; підготувати презентації (про екзистенціалізм) оформити стенд «Щоб урок був цікавим, прочитай..., придумай..., напиши..., зроби..., добери...»; стенд визначення лексичного значення слів (сторонній, самотність, чужий); бути співдоповідачами.

20. Паратекст як форма додаткової інформації на уроках зарубіжної літератури (використання фонових знань)

Фоновими називають знання, які мають інформаційно-культурологічний характер, не завжди прямо пов'язані з твором, що вивчається, проте без них його розуміння неможливе. Ці знання учні здобувають у процесі цілеспрямованого навчання, вони характеризуються систематичністю, глибиною проникнення в сутність художнього твору. Фонові знання сприяють поглибленому вивченню твору. Тому особливості їх засвоєння визначають ті самі чинники, що й рівень сприйняття учня-читача. Це врахування вікових особливостей, індивідуальні риси сприйняття, методи і прийоми роботи вчителя під час вивчення художнього твору. Біографічні фонові знання знайомлять учнів з відомостями про життя автора, його творчий шлях, світогляд і переконання.

Особливого значення набуває вивчення фонових знань біографічного характеру під час знайомства з ліричними творами, які мають невеликий обсяг. Адже основою лірики є світобачення, переживання й почуття автора під час написання віршів. Також використовуються теоретика літературного характеру, літературно-критичні знання.

Творчість Ш.Бодлера належить до «присмеркової» доби. Це доба кінця ХІХ початку ХХ століття, яка позначилася настроями безнадії, розпачу, розчарування, занепаду життєвих сил. Поет оспівував розпач й журбу, печаль і тугу. І цей настрій ми можемо пояснити тим, що у поета не склалися стосунки з матір ю та суспільством.

У назві - парадокс. У ній протиставлено сподівання, ідеали, відчай та безнадія. У віршах збірки втілені і суперечності епохи, і суперечності творчості самого Бодлера. Але назва збірки виражає передовсім основну концепцію поета, яку він формулював як «здобуття краси зі зла». Антиномічність понять «квіти» і «зло», протиставлення відчаю і пошуків ідеалу стають наскрізними в книзі Бодлера.