
- •4. Мистецтво слова, як школа розвитку мовлення учнів (жанри письмових висловлювань на уроках зарубіжної літератури)
- •5. Методика організації виразного читання та його оцінювання за 12-бальною системою у сучасній українській школі.
- •6. Альтернативна класифікація типів уроків зарубіжної літератури, її методична доречність
- •7. Специфіка вивчення теорії літератури в контексті оригінально-перекладних варіантів художнього твору
- •8. Вивчення інтелектуального роману в курсі зарубіжної літератури
- •9. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною системою на уроках зарубіжної літератури.
- •10. Предмет, зміст та завдання методики викладання зарубіжної літератури як науки
- •11. Робота над образом епічного твору (на прикладі образів з оповідання а.П. Чехова «Людина у футлярі»).
- •13. Специфіка вивчення літературних творів: вивчення лірики ш. Бодлера, Уолта Вітмена у 10 класі. Поняття про верлібр. Виразне читання поезії напам’ять
- •14. Вивчення байки у 6 кл. В курсі зарубіжної літератури. Знання та уміння школярів, пов’язані з вивченням байки. Читання байки напам’ять.
- •15. Вивчення життєвого і творчого шляху письменника (поета), його мета. Зв’язок світогляду письменника з його творчістю (ш. Бодлер, а. Камю, м. Лермонтов, л. Толстой)
- •16. Шляхи аналізу літературних творів, їхня методична доцільність та недоліки. Відповідь ілюструвати творами о. Гріна, а. Чехова
- •17. Аналіз програми загальноосвітньої школи з зарубіжної літератури за ред дфн проф Затонського з точки зору реалізації у ній навчально-методичної ідеї розвитку мовлення школярів
- •18. Тестування як складова частина оцінювання знань та умінь учнів із зарубіжної літератури
- •19. Репродуктивний метод вивчення зарубіжної літератури, прийоми поданого методу, види навчальної діяльності учнів (відповідь ілюструвати романом а. Камю «Сторонній», поданим для додаткового читання)
- •20. Паратекст як форма додаткової інформації на уроках зарубіжної літератури (використання фонових знань)
- •21. Засвоєння теоретичних знань про вірш на прикладі програмного матеріалу 7-8 кл. А. Міцкевич, Омар Хайям, м. Лермонтов. Читання поезій напам’ять
- •22. Вивчення літератури доби Відродження у 8 кл. Поняття теорії літератури, пов’язані з літературою означеної епохи
- •23. Проблеми аналізу та інтерпретації художнього твору на уроках зарубіжної літератури
- •24. Альтернативні класифікації методів дослідження зарубіжної літератури. Сучасне літературознавство про методи вивчення літератури
- •25. Вивчення драматичного твору у курсі зарубіжної літератури (г. Ібсен «Ляльковий дім»)
- •26. Аналіз художнього твору «вслід за автором», його переваги та недоліки (відповідь ілюструвати твором в. Короленка «Діти підземелля»).
- •27. Методичні форми вивчення біографії письменника на уроках зарубіжної літератури
- •28. Методи та прийоми роботи над драмою (на прикладі драми-дискусії «Пігмаліон» б. Шоу)
- •29. Вивчення західної драматургії другої половини хх століття: Дюрренматт «Гостинна старої дами».
- •30. Традиційна класифікація типів уроків зарубіжної літератури, їх методична доцільність використання
13. Специфіка вивчення літературних творів: вивчення лірики ш. Бодлера, Уолта Вітмена у 10 класі. Поняття про верлібр. Виразне читання поезії напам’ять
Під час вивчення ліричних творів школярі оволодівають уміннями, серед яких є такі:
- пояснити інтерпретацію у ліричному вірші мотивів, образів світової літератури;
- порівняти ліричні поезії різнонаціональних авторів з метою з'ясування особливостей жанру виучуваного твору;
- порівняти ліричні вірші різнонаціональних авторів з метою з'ясування ідейного звучання виучуваного твору;
- залучати широкий літературний контекст для визначення головних мотивів, образів лірики митця, своєрідності його худ світобачення.
Після проведення відповідної специфіки вивчення збірки Квіти зла Шарля Бодлера учні повинні: характеризувати естетичні погляди Ш.Бодлера, втілені у збірці “Квіти зла”; розповідати про життєвий шлях Бодлера; висловлювати особисте ставлення до проблем, що порушуються в творах поета; аргументувати свою точку зору прикладами і цитатами з тексту; виразно читати та аналізувати вірші Ш.Бодлера;
Після проведення відповідної специфіки вивчення збірки Листя трави Волта Вітмена учні повинні творчо осмислити і відтворити події, що відбулися в житті Франка; з'ясувати особливості пристрасних почуттів та майстерне їх втілення в збірці «Зів'яле листя»; навчити учнів самотужки опрацьовувати науково-публіцистичні матеріали та складати невеликі сценарії, у яких поєднувалися б музика, лірика і акторська гра.
Верлі́бр — неримований нерівно наголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії). Верлібр є одночасно і ліричним жанром.
Виразне читання на уроках світової літератури – це не лише мистецтво виконання художнього тексту, а й предмет навчання цьому мистецтву, і метою такого навчання є формування естетично розвиненого читача, здатного відчувати художнє слово, вміти насолоджуватися прочитаним
14. Вивчення байки у 6 кл. В курсі зарубіжної літератури. Знання та уміння школярів, пов’язані з вивченням байки. Читання байки напам’ять.
Важливо в процесі аналізу байки допомогти учневі живо представити розвиток дії, яскраво сприйняти образи. Тому доцільно пропонувати таким, що вчиться словесне малювання, читання в особах на завершальному етапі роботи і тому подібне. У початковій школі немає можливості називати учням усі риси байки, але без пояснення окремих з них обійтись не можна.
Байка складається з двох частин: 1) зображення подій чи розповіді про зображуваних тварин, рослин і 2) повчання (мораль), яке містить у собі поради, напучення. В початкових класах вивчаються переважно байки віршованого характеру.
Робота над байкою включає такі компоненти: сприйняття конкретного змісту; усвідомлення композиції; з'ясування характерних рис дійових осіб, мотивів їх поведінки; визначення головної думки байки; розкриття алегорії; аналіз моралі.
Рекомендується різні варіанти заучування напам'ять і байки, і вірша. Один з них – кількаразове прочитування кожної з частин (строфи чи куплета). Коли засвоєна перша частина, пропонується подібне зробити з іншими частинами. А на завершення демонструється знання всього тесту напам'ять. Другий варіант заучування полягає в тому, що після запам'ятання однієї з частин перехід до нової після повторення попередньої, далі – і всіх попередніх. У результаті – учні не забувають того, що стало надбанням їх пам'яті.