10. Предмет, зміст та завдання методики викладання зарубіжної літератури як науки

Об'єктом дослідження методики викладання світової літератури є процес професійної підготовки майбутнього вчителя до викладання світової літератури в школі.

Предметом дослідження методики викладання світової літератури є зміст, методи, прийоми, види і форми навчаль­ної діяльності, спрямовані на реалізацію освітньо-виховних завдань шкільної дисципліни «Зарубіжна література».

Конкретним змістом методики є визначення змісту, обсягу літ освіти учнів та створення її системи, дослідження й удосконалення форм, методів і методичних прийомів аналізу художнього твору й вивчення загальних закономірностей літературного процесу в школі.

Основними завданнями цього курсу є: - формування стійкої мотивації вивчення літератури, виховання відчуття краси , виразності та неповторності рідного слова; - ознайомлення з визначними досягненнями художньої оригінальної та перекладної літератури; - формування читацької культури, творчих здібностей, критичного мислення, самостійного аналізу та оцінювання прочитаного; - формування гуманістичного світогляду особистості; - сприяння розширенню культурно-пізнавальних інтересів; - виховання в учнів любові до своєї культури та толерантного відношення до культурних традицій інших народів світу.

11. Робота над образом епічного твору (на прикладі образів з оповідання а.П. Чехова «Людина у футлярі»).

Коли йде мова про образ – персонаж, слід схарактеризувати його за головними компонентами образу: 1. Портретна характеристика героя. 2. Аналіз епізодів, в яких розкриваються риси характеру героя. 3. Еволюція образу. Динаміка подій. 4. Ставлення до інших персонажів. 5. Авторські симпатії до героя та способи їх висловлення.

Вчитель повинен скласти систему образів твору, якщо це зробити не важко, якщо письменник створив яскраві багатогранні характери, і через систему образів можна побачити всі інші компоненти аналізу в поєднані змісту і форми. На цьому етапі буде переважати метод евристичної бесіди з елементами вибіркового читання, коментованого читання та читання в особах.

Наприклад у оповіданні масштаби закритості, ступінь «футлярності» людини показана Чеховим як доведена до свого апогею в образі головного героя - учителя словесності Беликова. Цей герой максимально закрився в собі - настільки, що парадоксальним образом став тираном для всіх навколишніх, так що на його похоронах всі раптово почувають звільнення. Ситуація збільшується тим, що Чехов робить свого героя вчителем словесності. Така професія припускає відкритість до людей, Беликов же відсторонений від всіх і всього настільки, наскільки це в його силах. Героєві надається шанс змінити й себе, коли він знайомиться з Варварою. Однак на такий кардинальний крок він не наважується - він уже занадто глибоко й безповоротно замкнувся в собі.

На перший погляд, учитель Беліков безглуздий у своєму бажанні вмістити самого себе та оточуючих у футляр. Він офіційно пильнує інструкції, душить свободу, ініціативу, доносить на всіх, ворожо ставиться до всього нового. Бєлікова, що навчає давньогрецької мови, дійсність дратувала, лякала, тримала в стані постійного збентеження, він завжди хвалив минуле, а дійсність викликала у нього відразу. І в цьому була небезпека Бєлікових для суспільства. У бєліковщині уособлювались відсталість, бажання зупинити життя, оплутати все павутинням міщанства. Образ Бєлікова — глибоко типовий. У ньому викрито риси прислужників царизму, висміяно вплив урядової реакції на життя та особистість людини.

Висновок із оповідання: людина, що живе "футлярним" життям, не має права на існування, бо вона тільки заважає розвиткові, прогресу суспільства. Беліков — це духовне здичавіння, моральне падіння, обивательщина.

12. Дослідницький метод вивчення зарубіжної літератури, його цілі; вивчення навчальної діяльності учнів на уроці. Компаративний аналіз художніх творів як дослідницького методу (на прикладі навчального-програмного матеріалу 9 кл.)

Мета цього методу полягає у розкритті деяких нових аспектів твору, що вивчається, але основним чинником, який визначає характер дослідницького методу, є домінація самостійної роботи учнів у процесі аналізу та студіювання художнього тексту.

При застосуванні евристичного методу учитель за допомогою системи запитань та завдань спрямовує пошук учнів, а при використанні дослідницького методу учні самостійно вирішують складні завдання, спираючись на набуті знання, навички та уміння. Відтак використання дослідницького методу у середніх класах можливо лише частково. Дослідницький метод реалізується через наступні прийоми:

— постановка проблеми для усього класу;

— пропозиція учителя щодо проведення семінарського заняття, у зв’язку з чим учні обирають теми доповідей, співдоповідей або готують виступи у якості опонентів;

— учитель пропонує учням для самостійного аналізу твір, або їм пропонуються творчі завдання з естетичних, літературознавчих, культурологічних чи моральних проблем.

Види самостійної діяльності учнів:

— самостійний аналіз частини або епізоду твору, який вивчається

— аналіз цілого твору, який не вивчається за програмою;

— зіставлення двох або кількох творів у тематичному, проблемному, ідейному, теоретико-літературному, історико-літературному, мистецько-культурологічному планах;

— зіставлення та аналіз двох або декількох точок зору на твір, образ героя тощо;

• зіставлення літературного твору з його екранізацією;

— самостійна оцінка спектаклю, різних акторських інтерпретацій героя драми.