6. Альтернативна класифікація типів уроків зарубіжної літератури, її методична доречність

Урок творчого читання – це урок, організація якого має спрямовуватися на осмислене та особистісне прочитання художнього тексту. Адекватними для уроку творчого читання є такі організаційні форми, як урок коментованого читання, урок читання й художнього переказування тексту, урок-конкурс на кращого читця, урок позакласного читання тощо.

У рамках уроку текстуального аналізу всі елементи, що використовуються під час його проведення, трактуються через текст. Для уроку текстуального вивчення літературного твору такі форми, як урок-семінар чи диспут поряд з уроками-бесідами тощо, цілком адекватні.

Уроки компаративного аналізу: по-перше, компаративістика грунтується на такому методі аналізу, як порівняння, а по-друге, зустрічаючись із феноменами незвичними, приналежними до інших культур, учитель постає перед необхідністю перекласти незнайомі культурні коди, на коди, знайомі та зрозумілі учням. Відповідно до поданих можливостей уроку форми організації навчальної діяльності можуть бути також різними: це і лекція, і бесіда, і дослідження, і зіставлення, і диспут тощо. Важливими при підготовці таких уроків є фонові знання, які необхідні також при застосуванні культурологічного аналізу.

Мета уроку культурологічного аналізу: показати учням, що літературний твір – це явище культури на певному етапі її розвитку, що в ньому органічно поєднується багатовіковий досвід людства з особливостями творчої індивідуальної манери письменника, його особистим поглядом на висвітлювані проблеми.

Нестандартним є такий урок, дидактична мета якого досягається за допомогою прийомів і засобів, що здатні приносити задоволення його учасникам від самого процесу навчання, а не тільки від отримуваних результатів. Свого найповнішого виявлення нестандартний урок набуває в різноманітних інтерактивних та/або ігрових формах. Нестандартним уроком може бути і урок творчого читання, і урок культурологічного аналізу тощо.

7. Специфіка вивчення теорії літератури в контексті оригінально-перекладних варіантів художнього твору

Основні етапи формування уявлення особистості про перекладну літературу:

І. Інтуїтивне розпізнавання зразків перекладної літератури. На цьому етапі спостерігається сприйняття зразків оригінальної та перекладної літератури як творів одного виду мистецтва, а також відрізнення перекладних текстів від оригінальних за яскраво вираженими зовнішніми ознаками (екзотичні реалії, власні імена й назви, незвичні події) - період старшого дошкільного віку й початкової школи

ІІ. Пропедевтичне осмислення специфіки перекладної літератури  спрямована на осягнення учнями сутності худ перекладу. Учням уперше презентують такі теоретичні поняття, як оригінал, переклад, систематично подають відомості про перекладачів. На цьому етапі розпочинається впровадження елементів аналізу перекладу, завдяки чому відбувається перехід від емпіричного знання до теоретичного – середні класи.

ІІІ. Систематичне теоретико-практичне засвоєння поняття "художній переклад". Визначальна особливість третього етапу (старші класи) – поглиблення, розширення та узагальнення теоретичного пізнання художнього перекладу як явища і процесу. Головним завданням учнів є оволодіння теорією, яка підтверджується практикою й забезпечує проникнення в сутність перекладної літератури, усвідомлення її ролі в духовному поступі окремих народів і людства в цілому.

Згідно з принципом особистісно-орієнтованого навчання передбачено вивчення перекладних творів з урахуванням таких варіантів:

1. Перекладний твір як єдине джерело читацьких конкретизацій. У такій якості розглядається значна частина художніх текстів. Завдання вчителя – допомогти учням побачити образ оригіналу крізь призму перекладу.

2. Перекладний твір як основне джерело інформації про оригінал. Твір вивчається в перекладі, але при цьому розглядається уривок оригіналу. Наприклад, учням 11 класу, які поглиблено вивчають англійську мову, пропонується читання в оригіналі уривка з поеми В. Вітмена "Пісня про себе" й порівняння його з перекладним текстом.

3. Перекладний твір як засіб глибшого осягнення оригіналу. У випадку, коли читач спроможний працювати з повним текстом оригіналу, переклад виступає допоміжним джерелом в осягненні першого. Враховуючи мовну компетенцію учнів, вчитель пропонує їм вивчення оригінальних текстів тих літератур, мовою якої вони володіють.