29. Вивчення західної драматургії другої половини хх століття: Дюрренматт «Гостинна старої дами».

Дюрренматт вважав, що лише такий драматичний жанр як комедія можливий у театрі XX ст, обґрунтовуючи неможливість створення трагедії в сучасній літературі відсутністю справді трагічного героя. Але Дюрренматтові комедії трагічні, вони наближаються до жанру трагікомедії чи трагіфарсу. Найвідомішою п'єсою Дюрренматта є «Гостина старої дами». Прикметне, що автор визначив її жанр як «трагічну комедію».

«Гостина старої дами» - чудовий зразок дослідження суспільної психології. На зміну поширеній приказці «не у грошах щастя» приходить твердження «ми не можемо терпіти серед нас злочинця». Процедуру перших гюлленських зборів, які одностайно відкинули страшну пропозицію, повторює хід других із протилежним рішенням. Отже, «трагічна комедія» Дюрренматта - не просто фантастичний гротеск. Вона присвячена поширеному в реальності XX століття явищу - здатності людей, натовпу змінювати під тиском обставин свої переконання. «Гостина старої дами» - притча, яку можна тлумачити і як антифашистський твір, і ширше.

Вивчаючи твір учні розглядають біографію Фрідріха Дюрренматта, філософсько-етичне підґрунтя драматур­гії автора. Викриття «законів» конформістського мислення, розриву між науково-технічним прогресом та моральним ста­ном людства.

«Гостина старої дами». Алегорично-моральний сенс сю­жету драми. Проблема ціни життя окремої людини, споку­тування боргів минулого, права сили у світлі духовного до­свіду повоєнної Європи. Критика влади грошей у конфор­містському суспільстві. Художня своєрідність твору (гротеск, умовність, символіка).

30. Традиційна класифікація типів уроків зарубіжної літератури, їх методична доцільність використання

Основні типи уроків у сучасній вітчизняній школі: · комбіновані (змішані) уроки; уроки засвоєння нових знань; уроки формування навичок і вмінь; уроки узагальнення і систематизації знань; уроки практичного застосування знань, навичок і умінь; уроки контролю і корекції знань, навичок і вмінь.

Кожен тип уроку має свою структуру, тобто етапи побу­дови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Ха­рактер елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти тієї чи іншої дидак­тичної, розвиваючої та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завдань залежать від логіки і зако­номірностей навчального процесу. Зрозуміло, логіка за­своєння знань відрізняється від логіки формування навичок і вмінь, а тому і різниться структура уроків відповідних типів. Кожний тип уроку має свою структуру.

Урок творчого читання – це урок, організація якого має спрямовуватися на осмислене та особистісне прочитання художнього тексту. Адекватними для уроку творчого читання є такі організаційні форми, як урок коментованого читання, урок читання й художнього переказування тексту, урок-конкурс на кращого читця, урок позакласного читання тощо.

У рамках уроку текстуального аналізу всі елементи, що використовуються під час його проведення, трактуються через текст. Для уроку текстуального вивчення літературного твору такі форми, як урок-семінар чи диспут поряд з уроками-бесідами тощо, цілком адекватні.

Уроки компаративного аналізу: по-перше, компаративістика грунтується на такому методі аналізу, як порівняння, а по-друге, зустрічаючись із феноменами незвичними, приналежними до інших культур, учитель постає перед необхідністю перекласти незнайомі культурні коди, на коди, знайомі та зрозумілі учням. Відповідно до поданих можливостей уроку форми організації навчальної діяльності можуть бути також різними: це і лекція, і бесіда, і дослідження, і зіставлення, і диспут тощо. Важливими при підготовці таких уроків є фонові знання, які необхідні також при застосуванні культурологічного аналізу.

Мета уроку культурологічного аналізу: показати учням, що літературний твір – це явище культури на певному етапі її розвитку, що в ньому органічно поєднується багатовіковий досвід людства з особливостями творчої індивідуальної манери письменника, його особистим поглядом на висвітлювані проблеми.

Нестандартним є такий урок, дидактична мета якого досягається за допомогою прийомів і засобів, що здатні приносити задоволення його учасникам від самого процесу навчання, а не тільки від отримуваних результатів. Свого найповнішого виявлення нестандартний урок набуває в різноманітних інтерактивних та/або ігрових формах. Нестандартним уроком може бути і урок творчого читання, і урок культурологічного аналізу тощо.