
- •4. Мистецтво слова, як школа розвитку мовлення учнів (жанри письмових висловлювань на уроках зарубіжної літератури)
- •5. Методика організації виразного читання та його оцінювання за 12-бальною системою у сучасній українській школі.
- •6. Альтернативна класифікація типів уроків зарубіжної літератури, її методична доречність
- •7. Специфіка вивчення теорії літератури в контексті оригінально-перекладних варіантів художнього твору
- •8. Вивчення інтелектуального роману в курсі зарубіжної літератури
- •9. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною системою на уроках зарубіжної літератури.
- •10. Предмет, зміст та завдання методики викладання зарубіжної літератури як науки
- •11. Робота над образом епічного твору (на прикладі образів з оповідання а.П. Чехова «Людина у футлярі»).
- •13. Специфіка вивчення літературних творів: вивчення лірики ш. Бодлера, Уолта Вітмена у 10 класі. Поняття про верлібр. Виразне читання поезії напам’ять
- •14. Вивчення байки у 6 кл. В курсі зарубіжної літератури. Знання та уміння школярів, пов’язані з вивченням байки. Читання байки напам’ять.
- •15. Вивчення життєвого і творчого шляху письменника (поета), його мета. Зв’язок світогляду письменника з його творчістю (ш. Бодлер, а. Камю, м. Лермонтов, л. Толстой)
- •16. Шляхи аналізу літературних творів, їхня методична доцільність та недоліки. Відповідь ілюструвати творами о. Гріна, а. Чехова
- •17. Аналіз програми загальноосвітньої школи з зарубіжної літератури за ред дфн проф Затонського з точки зору реалізації у ній навчально-методичної ідеї розвитку мовлення школярів
- •18. Тестування як складова частина оцінювання знань та умінь учнів із зарубіжної літератури
- •19. Репродуктивний метод вивчення зарубіжної літератури, прийоми поданого методу, види навчальної діяльності учнів (відповідь ілюструвати романом а. Камю «Сторонній», поданим для додаткового читання)
- •20. Паратекст як форма додаткової інформації на уроках зарубіжної літератури (використання фонових знань)
- •21. Засвоєння теоретичних знань про вірш на прикладі програмного матеріалу 7-8 кл. А. Міцкевич, Омар Хайям, м. Лермонтов. Читання поезій напам’ять
- •22. Вивчення літератури доби Відродження у 8 кл. Поняття теорії літератури, пов’язані з літературою означеної епохи
- •23. Проблеми аналізу та інтерпретації художнього твору на уроках зарубіжної літератури
- •24. Альтернативні класифікації методів дослідження зарубіжної літератури. Сучасне літературознавство про методи вивчення літератури
- •25. Вивчення драматичного твору у курсі зарубіжної літератури (г. Ібсен «Ляльковий дім»)
- •26. Аналіз художнього твору «вслід за автором», його переваги та недоліки (відповідь ілюструвати твором в. Короленка «Діти підземелля»).
- •27. Методичні форми вивчення біографії письменника на уроках зарубіжної літератури
- •28. Методи та прийоми роботи над драмою (на прикладі драми-дискусії «Пігмаліон» б. Шоу)
- •29. Вивчення західної драматургії другої половини хх століття: Дюрренматт «Гостинна старої дами».
- •30. Традиційна класифікація типів уроків зарубіжної літератури, їх методична доцільність використання
29. Вивчення західної драматургії другої половини хх століття: Дюрренматт «Гостинна старої дами».
Дюрренматт вважав, що лише такий драматичний жанр як комедія можливий у театрі XX ст, обґрунтовуючи неможливість створення трагедії в сучасній літературі відсутністю справді трагічного героя. Але Дюрренматтові комедії трагічні, вони наближаються до жанру трагікомедії чи трагіфарсу. Найвідомішою п'єсою Дюрренматта є «Гостина старої дами». Прикметне, що автор визначив її жанр як «трагічну комедію».
«Гостина старої дами» - чудовий зразок дослідження суспільної психології. На зміну поширеній приказці «не у грошах щастя» приходить твердження «ми не можемо терпіти серед нас злочинця». Процедуру перших гюлленських зборів, які одностайно відкинули страшну пропозицію, повторює хід других із протилежним рішенням. Отже, «трагічна комедія» Дюрренматта - не просто фантастичний гротеск. Вона присвячена поширеному в реальності XX століття явищу - здатності людей, натовпу змінювати під тиском обставин свої переконання. «Гостина старої дами» - притча, яку можна тлумачити і як антифашистський твір, і ширше.
Вивчаючи твір учні розглядають біографію Фрідріха Дюрренматта, філософсько-етичне підґрунтя драматургії автора. Викриття «законів» конформістського мислення, розриву між науково-технічним прогресом та моральним станом людства.
«Гостина старої дами». Алегорично-моральний сенс сюжету драми. Проблема ціни життя окремої людини, спокутування боргів минулого, права сили у світлі духовного досвіду повоєнної Європи. Критика влади грошей у конформістському суспільстві. Художня своєрідність твору (гротеск, умовність, символіка).
30. Традиційна класифікація типів уроків зарубіжної літератури, їх методична доцільність використання
Основні типи уроків у сучасній вітчизняній школі: · комбіновані (змішані) уроки; уроки засвоєння нових знань; уроки формування навичок і вмінь; уроки узагальнення і систематизації знань; уроки практичного застосування знань, навичок і умінь; уроки контролю і корекції знань, навичок і вмінь.
Кожен тип уроку має свою структуру, тобто етапи побудови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Характер елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти тієї чи іншої дидактичної, розвиваючої та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей навчального процесу. Зрозуміло, логіка засвоєння знань відрізняється від логіки формування навичок і вмінь, а тому і різниться структура уроків відповідних типів. Кожний тип уроку має свою структуру.
Урок творчого читання – це урок, організація якого має спрямовуватися на осмислене та особистісне прочитання художнього тексту. Адекватними для уроку творчого читання є такі організаційні форми, як урок коментованого читання, урок читання й художнього переказування тексту, урок-конкурс на кращого читця, урок позакласного читання тощо.
У рамках уроку текстуального аналізу всі елементи, що використовуються під час його проведення, трактуються через текст. Для уроку текстуального вивчення літературного твору такі форми, як урок-семінар чи диспут поряд з уроками-бесідами тощо, цілком адекватні.
Уроки компаративного аналізу: по-перше, компаративістика грунтується на такому методі аналізу, як порівняння, а по-друге, зустрічаючись із феноменами незвичними, приналежними до інших культур, учитель постає перед необхідністю перекласти незнайомі культурні коди, на коди, знайомі та зрозумілі учням. Відповідно до поданих можливостей уроку форми організації навчальної діяльності можуть бути також різними: це і лекція, і бесіда, і дослідження, і зіставлення, і диспут тощо. Важливими при підготовці таких уроків є фонові знання, які необхідні також при застосуванні культурологічного аналізу.
Мета уроку культурологічного аналізу: показати учням, що літературний твір – це явище культури на певному етапі її розвитку, що в ньому органічно поєднується багатовіковий досвід людства з особливостями творчої індивідуальної манери письменника, його особистим поглядом на висвітлювані проблеми.
Нестандартним є такий урок, дидактична мета якого досягається за допомогою прийомів і засобів, що здатні приносити задоволення його учасникам від самого процесу навчання, а не тільки від отримуваних результатів. Свого найповнішого виявлення нестандартний урок набуває в різноманітних інтерактивних та/або ігрових формах. Нестандартним уроком може бути і урок творчого читання, і урок культурологічного аналізу тощо.