
- •4. Мистецтво слова, як школа розвитку мовлення учнів (жанри письмових висловлювань на уроках зарубіжної літератури)
- •5. Методика організації виразного читання та його оцінювання за 12-бальною системою у сучасній українській школі.
- •6. Альтернативна класифікація типів уроків зарубіжної літератури, її методична доречність
- •7. Специфіка вивчення теорії літератури в контексті оригінально-перекладних варіантів художнього твору
- •8. Вивчення інтелектуального роману в курсі зарубіжної літератури
- •9. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною системою на уроках зарубіжної літератури.
- •10. Предмет, зміст та завдання методики викладання зарубіжної літератури як науки
- •11. Робота над образом епічного твору (на прикладі образів з оповідання а.П. Чехова «Людина у футлярі»).
- •13. Специфіка вивчення літературних творів: вивчення лірики ш. Бодлера, Уолта Вітмена у 10 класі. Поняття про верлібр. Виразне читання поезії напам’ять
- •14. Вивчення байки у 6 кл. В курсі зарубіжної літератури. Знання та уміння школярів, пов’язані з вивченням байки. Читання байки напам’ять.
- •15. Вивчення життєвого і творчого шляху письменника (поета), його мета. Зв’язок світогляду письменника з його творчістю (ш. Бодлер, а. Камю, м. Лермонтов, л. Толстой)
- •16. Шляхи аналізу літературних творів, їхня методична доцільність та недоліки. Відповідь ілюструвати творами о. Гріна, а. Чехова
- •17. Аналіз програми загальноосвітньої школи з зарубіжної літератури за ред дфн проф Затонського з точки зору реалізації у ній навчально-методичної ідеї розвитку мовлення школярів
- •18. Тестування як складова частина оцінювання знань та умінь учнів із зарубіжної літератури
- •19. Репродуктивний метод вивчення зарубіжної літератури, прийоми поданого методу, види навчальної діяльності учнів (відповідь ілюструвати романом а. Камю «Сторонній», поданим для додаткового читання)
- •20. Паратекст як форма додаткової інформації на уроках зарубіжної літератури (використання фонових знань)
- •21. Засвоєння теоретичних знань про вірш на прикладі програмного матеріалу 7-8 кл. А. Міцкевич, Омар Хайям, м. Лермонтов. Читання поезій напам’ять
- •22. Вивчення літератури доби Відродження у 8 кл. Поняття теорії літератури, пов’язані з літературою означеної епохи
- •23. Проблеми аналізу та інтерпретації художнього твору на уроках зарубіжної літератури
- •24. Альтернативні класифікації методів дослідження зарубіжної літератури. Сучасне літературознавство про методи вивчення літератури
- •25. Вивчення драматичного твору у курсі зарубіжної літератури (г. Ібсен «Ляльковий дім»)
- •26. Аналіз художнього твору «вслід за автором», його переваги та недоліки (відповідь ілюструвати твором в. Короленка «Діти підземелля»).
- •27. Методичні форми вивчення біографії письменника на уроках зарубіжної літератури
- •28. Методи та прийоми роботи над драмою (на прикладі драми-дискусії «Пігмаліон» б. Шоу)
- •29. Вивчення західної драматургії другої половини хх століття: Дюрренматт «Гостинна старої дами».
- •30. Традиційна класифікація типів уроків зарубіжної літератури, їх методична доцільність використання
24. Альтернативні класифікації методів дослідження зарубіжної літератури. Сучасне літературознавство про методи вивчення літератури
Суть текстуального аналізу полягає в тому, що передбачає глибинне прочитання твору, текстові якого надається абсолютний та іманентний характер. Одним з головних завдань текстуального аналізу є не лише з'ясування того, про що йдеться в творі, а й того, як і завдяки чому досягається його художня цінність, яким чином реалізує себе , свій особистісний світ митець у власному творі. Текстуальний аналіз - не коментоване читання. Перший вимагає глибинного прочитання і виявлення його сенсу з обов'язковим використанням теоретико-літературних знань та понять, а другий - лише коментування, тлумачення слів та ситуацій.
Інтертекстуальність передбачає порівняння першоджерела і худ твору, що аналізується, з метою виявлення унікальності худ світу письменника в певному творі у зіставленні з тими зразками, які раніше існували в літературі й у чомусь близькі чи подібні до нього.
Основна ідея культурологічного аналізу полягає в тому, що текст передусім розглядається як своєрідний палімпсест культури, у якому відбиваються і культурологічні рівні епохи та цивілізації, і культурологічні рівні особистості автора.
Літературознавчий - аналіз методів та використаних художніх засобів у творі.
Психологічний - аналіз прихованого підтексту.
Філологічний - дослідження мови і манери письма.
25. Вивчення драматичного твору у курсі зарубіжної літератури (г. Ібсен «Ляльковий дім»)
Головна мета вивчення драматичного твору в школі — це засвоєння двоєдності його художньої природи: літературної і театральної, що сприятиме вихованню вдумливого читача і кваліфікованого глядача. Важливо, щоб учні з бажанням і зацікавленням читали і глибоко розуміли твори, які пишуться автором не для читання, а передусім для постановки на сцені. Тоді ми повернемо їх до театру Для ефективної реалізації поставленої мети розглянемо вже визначені нами загальні етапи вивчення драматичних творів: підготовка до сприйняття твору; читання твору; підготовка до аналізу; аналіз твору; підсумкові заняття; творчі роботи.
Для того, щоб найкраще зрозуміти драматичний твір, потрібно використовувати шлях проблемного вивчення (можна визначити головний конфлікт твору). Також можна використовувати шлях вслід за автором (окрім комедії).
У п’єсі «Ляльковий дім» драматург з проникливим психологізмом показує духовний бунт жінки, її протест проти брехливої моралі суспільства. Новаторство Ібсена полягало у тому, що його твори будувалися на глибинному психологічному аналізі характерів.
26. Аналіз художнього твору «вслід за автором», його переваги та недоліки (відповідь ілюструвати твором в. Короленка «Діти підземелля»).
Аналіз "вслід за автором" може використовуватися в будь-якому класі. Попередньо вчитель перечитує текст, ділить його на змістові частини та складає до кожної з них систему питань., спрямованих на аналіз твору.
Якщо твір невеликий за обсягом, кожна частина зачитується в класі, після чого проводиться бесіда-аналіз. Така робота вимагає уважного вдумливого читання, глибокого розуміння прочитаного, сприяє формуванню навичок відчуття стилю окремого автора, його мови. Цей шлях аналізу доцільний під час вивчення повісті-притчі "Старий і море".
Слово вчителя, бесіда. Далі читають учні. Знаючи, яка робота чекає на них після прочитання кожної частини, вони уважно вдивляються в текст, досліджують його. Всі компоненти, що складають цілісність естетичної структури, осмислюються учнями у зв'язку з розвитком сюжету.
Такий аналіз доцільно використовувати й під час вивчення драматичних творів, адже щоб визначити особливості конфлікту п'єси, важливо простежити розвиток дії.
Такий аналіз забезпечує слідування за авторською думкою, емоційне сприйняття твору, дає можливість зупинитися на мовностильових особливостях та засобах характеротворення, виділити найголовніші сцени чи епізоди. Недоліком цього шляху аналізу є захоплення аналітичними елементами сюжету і недостатня увага до художньої деталі, засобів образності.