18. Передумови прийняття, цілі і зміст Угоди про trim’s

Угода щодо торговельних аспектів іноземних інвестицій (ТРІМС) містить систему відповідних стимулів та обов'язків стосовно діяльності ТНК на території певної держави з тим, щоб не ігнорувались їхні інтереси, насамперед економічні. Прийняття цієї Угоди обумовлене загостренням відносин між країнами, що розвиваються, і великими ТНК. Ураховуючи, що в МП не було спеціальних правил, котрі б регулювали відносини між країнами, що розвиваються і користуються інвестиціями, і країнами, котрі такі інвестиції надають, у цій Угоді сформульовані найважливіші вимоги щодо поведінки ТНК як інвесторів, а саме: 1) вимога місцевого значення, згідно з якою іноземний інве стор зобов'язаний продавати на місцевому ринку частину вироблених на території країни прийняття товарів або послуг у розмірі встановленого мінімального відсотка від кінцевого валового продукту чи розвивати відповідну виробничу галузь у даній державі; 2) експортні вимоги, які зобов'язують інвестора експортувати частину виробленої продукції на таких умовах: а) не менше визначеного мінімального обсягу виробленого продукту, б) установлення абсолютної кількості кінцевого продукту, в) визначення кількості, яка б компенсувала імпортні закупівлі іноземного інвестора. До інших вимог, які визначені у цій Угоді та є обмежувальними заходами для іноземних інвестицій, можна віднести такі: пере-дання технологій; дотримання принципу рівного доступу господарюючим суб'єктам країни, в яку надходять інвестиції, до інвестиційного проекту; вимоги надання робочих місць, місця розташування, фінансування, якими встановлюються особливості використання місцевих трудових ресурсів, номінальний розмір підприємства, правила залучення місцевих фінансових ресурсів тощо.

Використання ТРІМС не лише сприяє регулюванню іноземних інвестицій, а й одночасно є засобом забезпечення національної безпеки. В окремих країнах-інвесторах спостерігається неоднозначне ставлення до використання ТРІМС. Так, зокрема, США вважають за необхідне повністю його заборонити, оскільки, на їхню думку, подібні вимоги були закріплені ще ГАТТ. Основою даної позиції є те, що використання ТРІМС суперечить принципам вільної МТ, а це, у свою чергу, негативно позначається на розвитку торгов відносин. 

У країнах, що розвив-ся, існує зовсім протилежна точка зору, згідно з якою ТРІМС є діючим ек інстр-ументом, що сприяє соціально-ек розвитку держави, а також обмежує дискримінац політику ТНК.

19.Маракеський пакет» від 15 квітня 1994 як основа сучасної системи міжнародної торгівлі

Структурно документами системи СОТ є:

• Заключний акт, який утілює результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів;

• Марракеська угода про заснування Світової організації торгівлі (Угода СОТ);

• Декларації Рішення міністрів та заяви;

• Домовленість про зобов’язання у сфері фінансових послуг.

Хоча з юридичної точки зору останні три документа “утворюють невід’ємну частину... Заключного акту”, який втілює результати переговорів Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів. [ с.2] Дуже часто документи СОТ поділяють за їх основним змістом на дві частини: угода і домовленості щодо доступу до ринків та документа, що регулюють інституціональні питання (Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок; Механізм огляду торговельної політики тощо).

Без перебільшень можна сказати, що Марракеська угода про заснування Світової організації торгівлі є основним документом СОТ, який не тільки засновує і визначає механізм функціонування організації, а і містить систему Угод СОТ, які викладені в Додатках, як невід’ємної частини цієї угоди. Марракеська угода має 4 додатки:

Додаток 1:

Додаток 1А - Багатосторонні угоди з торгівлі товарами (табл. 3).

Додаток 1В: Генеральна угода про торгівлю послугами (визначає основи режиму торгівлі послугами, права і обов’язки членів СОТ в цій сфері);

Додаток 1C: Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (визначає права і обов’язки членів СОТ в сфері захисту інтелектуальної власності);

Додаток 2: Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок (встановлює умови і процедури розв’язання суперечок між членами СОТ у зв’язку з виконанням ними зобов’язань з усіх угод СОТ);

Додаток 3: Механізм по огляду торговельної політики (визначає умови і загальні параметри оглядів торговельної політики членів СОТ);

Додаток 4: Багатосторонні торговельні угоди з обмеженою кількістю учасників (необов’язкові для участі всіх членів СОТ багатосторонні торговельні угоди):

• Угода про торгівлю авіатехнікою;

• Угода про державні закупки;

Міжнародна угода про торгівлю молочними продуктами та Міжнародна угода про торгівлю яловичиною припинили своє існування наприкінці 1997 р..