1.Норма мови – сукупність мовних засобів, що відповідають системі мови й сприймаються її носіями як зразок сусп. спілкування у певний період розвитку мови і суспільства. Н. м. — гол. категорія культури мови, а також важливе поняття заг. теорії мови.

Порушення мовлення – відхилення в мові мовця від мовленнєвої норми, прийнятої в певному мовному середовищі, що виявляються в парціальних (часткових) порушеннях (звуковимови, голосу й тембру й ритму та ін.) й зумовлені розладами нормального функціонування психофізіологічних механізмів мовлєннєвої діяльності. З огляду на комунікативну теорію є порушенням вербальної комунікації.

Граматика – термін, який вживається в двох пов'язаних значеннях: як будова мови і як розділ мовознавства, що вивчає граматичну будову мови.

Дислалія – порушення звуковимови, при нормальному слуху та збереженій іннервації мовленнєвого апарату. Спостерігаються заміни звуків, їх змішування та спотворення.

Етіологія – вчення про причини й умови виникнення хвороби, недугу, патологічного стану.

2. Мовлення – оволодіння та застосування особистістю певної мови в процесі її

спілкування з іншими людьми, тобто в процесі мовленнєвої діяльності (мова в дії).

Мова – система знаків, яка є засобом спілкування, мисленнєвої діяльності, передачі інформації та її зберігання.

Артикуляційна гімнастика – розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухі.

Патогенез – 1) Вчення про загальні закономірності розвитку, перебігу та кінця хвороби; 2) Механізм розвитку конкретної хвороби, патологічного процесу або стану.

Іннервація – наявність нервових волокон в органах і тканинах тварин та людини, яка забезпечує зв’язок органів і тканин з центральною нервовою системою і відповіді організму на впливи зовнішнього й внутрішнього середовища.

2. Етіологія – вчення про причини й умови виникнення хвороби, недугу,

патологічного стану.

Мовленнєве спілкування – це засіб, пов'язаний з використанням мови. Іншими словами, мовленнєве спілкування — це комунікативний акт, за допомогою якого передаються інформація, думки, почуття.

Ортодонтія – це розділ стоматології, що займається лікуванням дефектів розвитку зубів і щелепно-лицьового кістяка.

Ротацизм – неправильна вимова звуків Р, Р'.

Заїкання – порушення темпо-ритмічної організації мовлення, обумовлене судомним станом м’язів мовленнєвого апарату.

2. Логопедія – наука про порушення мовлення, причин цих порушень, методи

попередження, виявлення та усунення мовленнєвих порушень

Корекція порушень мовлення – виправлення недоліків мовлення. Використовуються також терміни «усунення», «подолання мовоеннєвих порушень.

Ринолалія – Порушення тембру голосу та звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовленнєвого апарату. Буває органічного походження відкрита ринолалія – коли повітря при мовленні потрапляє одночасно у ротову та носову порожнину через щілину у твердому піднебінні, і закрита ринолалія – коли повітря при мовленні не потрапляє у носовий резонатор. Також буває функціональна ринолалія – коли м’яке піднебіння недостатньо піднімається і не утворює з’єднання зі стінкою глотки (валиком Пассавана), у зв’язку з чим, повітря невеличкою порцією все ж потрапляє у носову порожнину.

Салівація – слинотеча, надмірне виділення слини. Симптом багатьох різних за своїм характером і походженням хворобливих процесів.

Корекція – У Педагогічної енциклопедії поняття корекція визначається як виправлення (часткове або повне) недоліків психічного та фізичного розвитку у аномальних дітей за допомогою спеціальної системи педагогічних прийомів і заходів. Причому корекція розглядається як педагогічний вплив, яке зводиться до тренувальних вправ, спрямоване на виправлення (ліквідацію) окремо взятого дефекту, має на увазі вплив на особистість дитини в цілому.

У спеціальній довідковій літературі поняття «корекція» також трактується як система спеціальних педагогічних заходів, спрямованих на подолання або послаблення недоліків розвитку аномальних дітей зорієнтованих на виправлення не тільки окремих порушень, але й на формування особистості всіх категорій аномальних дітей.