
- •1. Означення функції декількох незалежних змінних. Геометричне зображення функції двох змінних.
- •2 У . Границя і неперервність функції 2-х змінних.
- •3.Частинні прирости та частинні похідні функції декількох незалежних змінних.
- •4. Повний приріст. Повний диференціал функції 2-х незалежних змінних,застосування в наближених обчисленнях.
- •5. Частинні похідні вищих порядків
- •6 . Похідна за напрямком. Градієнт функції декількох змінних.
- •7.Екстремум ф-ї 2х змінних. Необхідна і достатня умови екстремуму.
- •8.Умовний екстремум ф-ї 2х змінних. Метод множників Лагранжа.
- •9. Абсолютний екстремум (найбільше і найменше значення функції 2-ох змінних у замкнутій області)
- •10.Побудова емпіричних формул метдом найменших квадратів
- •11. Диференціальні рівняння. Основні поняття і означення. Задача Коші.
- •17. Лінійні однорідні диф.Р-ня 2-го пор.Означення і загальні властивості
- •18.Лінійні однорідні диф. Р-ня 2-го пор. Зі сталими коефіцієнтами
- •19.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку. Метод варіації довільних сталих.
- •20.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •21.Числові ряди. Сума ряду. Збіжні і розбіжні ряди. Властивості збіжних рядів. Приклади.
- •23.Ознаки порівняння рядів. Приклади
- •24. Ознака Даламбера збіжності ряду.
- •25. Радикальна ознака Коші збіжності ряду.Приклади.
- •26. Інтегральна ознака Коші.
- •28.Знакозмінні ряди.Достатня ознака збіжності знакозмінного ряду.
- •30Степеневі ряди,інтервал збіжності. Теорема Абеля
- •31Ряд Тейлора і Маклорена. Біноміальний ряд.
- •31.Роскладання в ряди Макларена .
- •33.Наближене обчислення інтегралів за допомогою рядів
- •34. Інтегрування диференціальних рівнянь за допомогою степеневих рядів.
- •35. Обчислення значених функцій за допомогою степеневих рядів.
- •36. Предмет теорії ймовірностей. Види випадкових подій. Операції над подіями.
- •37. Частота і ймовірність події. Статист. І класичне означ. Ймовірності. Геом.. Ймовірність.
- •38. Елементи комбінаторики. Перестановки. Розміщення і сполуки з n елементів по m.
- •39. Сума подій. Теорема про ймовірність суми несумісних подій. Теорема про ймовірність суми 2-х сумісних подій.
- •40.Добуток подій. Залежні і незалежні події. Умовна ймовірність. Теореми множення для залежних і незалежних подій.
- •41.Формула повної ймовірності.
- •42.Ймовірність гіпотез. Формула Бейєса.
- •43. Повторні незалежні випробування.Формула Бернуллі.
- •44. Наймовірніше число появи події в незалежних випробуваннях.
- •45. Локальна теорема Муавра-Лапласа.
- •46. Інтегральна теорема Муавра-Лапласа.
- •48. Поняття випадкової величини.Дискретні і неперервні в.В. Закон розподілу. Функція розподілу в.В.Ймовірність попадання в.В. В заданий проміжок.
- •49. Неперервна випадкова величина .Функція розподілу і щільність розподілу н.В.В., їх властивості .Ймовірність попадання в.В. В заданий інтервал.
- •50.Числові характеристики дискретної випадкової величини m(X),d(X), ∂(X) та їх властивості .
- •51. Числові характеристики неперервної випадкової величини, їх властивості.
- •52.Біноміальний розподіл дискретної випадкової величини і його числові характеристики.
- •53. Розподіл Пуассона дискретної випадкової величини і його числові характеристики .
- •54.Рівномірний розподіл неперервної випадкової величини і його числові характеристики m(X), d(X), σ(X).
- •55. Нормальний закон розподілу неперервної випадкової величини. Крива Гаусса
- •57. Математичне сподівання нормально розподіленої неперервної в.В.
- •58. Дисперсія нормально розподіленої неперервної в.В.
- •59. Ймовірність попадання в заданий інтервал нормально розподіленої випадкової величини. Ймовірність її відхилення від математичного сподівання. Правило трьох сигм.
- •60.Поняття про теор. Моменти, поч.. І центральні моменти к-го порядку в.В. Асиметрія і Ексцес.
26. Інтегральна ознака Коші.
.Нехай
члени ряду a1+a2+a3+…+an+…(1)додатні
і не зростають, тобто a1≥a2≥a3≥…≥an≥…(1’)
і нехай f(x)
така неперервна не зростаюча функція,
що f(1)=a1,
f(2)=a2,
f(3)=a3,…,
f(n)=an,…(2).
Тоді
даний ряд і невласний інтеграл
одночасно
збігається або розбігається. Доведення.
Зобразимо члени ряду геометрично,
відкладаючи на осі Ox
номери 1,2,3,…,n+1,…членів
ряду, а на осі Oy
відповідні значення членів ряду
a1,a2,a3,…,an+1,…
Побудуємо
на цьому ж рисунку графік неперервної,
не зростаючої функції y=f(x),що
задовольняє умову(2). Замітимо, що перший
із побудованих прямокутників має основу,
що дорівнює 1 і висоту f(1)=a1.
Другий прямокутник основу – 1, висоту
f(2)=a2
і т.д.n-ий
– основу – 1, а висоту f(n)=an.
Сума площ побудованих прямокутників
дорівнює Sn
і дорівнює сумі перших n–членів
ряду, тобто Sn=
a1+a2+…+an.
З іншої сторонни ступінчата фігура, що
складається з прямокутників містить в
собі площу обмежену лініями:
y=f(x),y=0,x=1,x=n+1.
Площа цієї області визначається за
формулою:
.
Отже,
.
Якщо невласний інтеграл
є розбіжним, то він дорівнює 1 і якщо
є необмеженим і зростає з необмеженим
зростанням n.
Тоді і послідовність частинних сум
необмежено зростає, тобто
,
отже, ряд є розбіжним.
Розглянемо тепер рисунок 2:
На
осі Ох відкладено номери 1, 2, 3, 4, 5, …,n+1
членів ряду, а на осі Оу відповідні
значення членів ряду. На рисунку 2 перший
із побудованих прямокутників має основу
1, а висоту f(2)=a2.
Другий – основу 1, висоту f(3)=a3.
Третій – основу 1, висоту f(4)=a4
і т.д. n–ий
– основу 1, а висоту - f(n+1)=an+1.
Сума площ всіх побудованих прямокутників
дорівнює сумі всіх членів ряду починаючи
з 2 до n+1,
тобто a2+a3+a4+…+an+1=Sn+1-a1.
З іншої сторони ступінчаста фігура, що
складається з прямокутників міститься
всередині криволінійної трапеції, що
обмежена лініями: y=f(x),
y=0,
x=1,
. Площа криволінійної трапеції визначається
за формулою:
.
Із рис.2 видно, що Sn+1-a1<
звідси випливає Sn+1<
+a1.
Припустимо що інтеграл
збігається, а це означає, що
.
Так як
,
то Sn<Sn+1<
+a1<S+a1.Так
як частинна сума Sn
залишається обмеженою при всіх значеннях
n,
але при збільшенні n
вона зростає, так як всі члени an
додатні, то частинна сума Sn
має скінченну границю
,
отже, ряд збігається.
27. Знакопочережні ряди. Теорема Лейбніца
Ряди, члени яких мають особливість знакочергуватися, тобто ряди виду: а1-а2+а3-а4+...+(-1)n-1аn+…..(1), де а1, а2, а3,....-додатні наз знакочергуючим рядом.
Теорема Лейбніца: Якщо в знакочергуючому ряді члени ряду такі, що
1)|a1|>|a2|>….>|an|>…
2)lim|an|=0
nà0
то ряд (1) збігається, його сума додатня і не більша першого члену ряду. Тобто:
S<=a1
Доведення
Розглянемо суму перших n=2m членів ряду(1), тобто візьмемо парну кіл-ть членів.
S2m=(а1-а2)+(а3-а4)+(а5-а6)+...+(а2m-1-a2m)
Із умови 1) теореми Лейбніца випливає, що вираз в кожних дужках >0. Отже S2m>0
S2m=a1-(а2-а3)-(а4-а5)-(а6-а7)-...-(а2m-2-a2m-1)-a2m.
В силу умови 1) теореми вираз в кожних дужках>0. Тоді:S2m<a1. Отже послідовність частинних сум S2m зростає і обмежена, а отже має:
limS2m=S
mà0
Таким чином ми показали, щ S>0, але S<a1. Тобто послідовність парних частинних сум має своєю границею число S. Покажемо, що непарні частинні суми також мають своєю границею число S. Розглянемо суму перших n=2m+1 членів ряду.
S2m+1 =S2m+a 2m+1
Знайдемо:
limS2m+1=lim(S2m+a2m+1)=limS2m+lima2m+1=S+lima2m+1=S+0=S
nà∞ mà∞ mà∞ mà∞ mà∞
Ми показали, що при n=2m і n=2m+1 границя частинної суми ряду = S. Отже ряд збігається.
Зауваження 1: теорема Лейбніца справедлива і в тому випадку, коли нерівності 1 виконуються, починаючи з деякого №n.
Зауваження 2:Якщо знакочергуючий ряд задовольняє умові теореми, то неважко оцінити помилку, яку ми допускаємо при заміні суми ряду S на часткову суму Sn. При такій заміні ми відкидаємо всі члени ряду, починаючи з аn+1 члена ряду. Але всі ті числа, що ми відкидаємо теж утворюють знакочерг ряд, сума якого за абс велечиною менше першого члену цього ряду, тобто менше an+1. Значить помилка, яку ми допускаємо при заміні S на Sn не більша за абсолютну велечину першого із відкинутих членів ряду.