
- •1. Означення функції декількох незалежних змінних. Геометричне зображення функції двох змінних.
- •2 У . Границя і неперервність функції 2-х змінних.
- •3.Частинні прирости та частинні похідні функції декількох незалежних змінних.
- •4. Повний приріст. Повний диференціал функції 2-х незалежних змінних,застосування в наближених обчисленнях.
- •5. Частинні похідні вищих порядків
- •6 . Похідна за напрямком. Градієнт функції декількох змінних.
- •7.Екстремум ф-ї 2х змінних. Необхідна і достатня умови екстремуму.
- •8.Умовний екстремум ф-ї 2х змінних. Метод множників Лагранжа.
- •9. Абсолютний екстремум (найбільше і найменше значення функції 2-ох змінних у замкнутій області)
- •10.Побудова емпіричних формул метдом найменших квадратів
- •11. Диференціальні рівняння. Основні поняття і означення. Задача Коші.
- •17. Лінійні однорідні диф.Р-ня 2-го пор.Означення і загальні властивості
- •18.Лінійні однорідні диф. Р-ня 2-го пор. Зі сталими коефіцієнтами
- •19.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку. Метод варіації довільних сталих.
- •20.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •21.Числові ряди. Сума ряду. Збіжні і розбіжні ряди. Властивості збіжних рядів. Приклади.
- •23.Ознаки порівняння рядів. Приклади
- •24. Ознака Даламбера збіжності ряду.
- •25. Радикальна ознака Коші збіжності ряду.Приклади.
- •26. Інтегральна ознака Коші.
- •28.Знакозмінні ряди.Достатня ознака збіжності знакозмінного ряду.
- •30Степеневі ряди,інтервал збіжності. Теорема Абеля
- •31Ряд Тейлора і Маклорена. Біноміальний ряд.
- •31.Роскладання в ряди Макларена .
- •33.Наближене обчислення інтегралів за допомогою рядів
- •34. Інтегрування диференціальних рівнянь за допомогою степеневих рядів.
- •35. Обчислення значених функцій за допомогою степеневих рядів.
- •36. Предмет теорії ймовірностей. Види випадкових подій. Операції над подіями.
- •37. Частота і ймовірність події. Статист. І класичне означ. Ймовірності. Геом.. Ймовірність.
- •38. Елементи комбінаторики. Перестановки. Розміщення і сполуки з n елементів по m.
- •39. Сума подій. Теорема про ймовірність суми несумісних подій. Теорема про ймовірність суми 2-х сумісних подій.
- •40.Добуток подій. Залежні і незалежні події. Умовна ймовірність. Теореми множення для залежних і незалежних подій.
- •41.Формула повної ймовірності.
- •42.Ймовірність гіпотез. Формула Бейєса.
- •43. Повторні незалежні випробування.Формула Бернуллі.
- •44. Наймовірніше число появи події в незалежних випробуваннях.
- •45. Локальна теорема Муавра-Лапласа.
- •46. Інтегральна теорема Муавра-Лапласа.
- •48. Поняття випадкової величини.Дискретні і неперервні в.В. Закон розподілу. Функція розподілу в.В.Ймовірність попадання в.В. В заданий проміжок.
- •49. Неперервна випадкова величина .Функція розподілу і щільність розподілу н.В.В., їх властивості .Ймовірність попадання в.В. В заданий інтервал.
- •50.Числові характеристики дискретної випадкової величини m(X),d(X), ∂(X) та їх властивості .
- •51. Числові характеристики неперервної випадкової величини, їх властивості.
- •52.Біноміальний розподіл дискретної випадкової величини і його числові характеристики.
- •53. Розподіл Пуассона дискретної випадкової величини і його числові характеристики .
- •54.Рівномірний розподіл неперервної випадкової величини і його числові характеристики m(X), d(X), σ(X).
- •55. Нормальний закон розподілу неперервної випадкової величини. Крива Гаусса
- •57. Математичне сподівання нормально розподіленої неперервної в.В.
- •58. Дисперсія нормально розподіленої неперервної в.В.
- •59. Ймовірність попадання в заданий інтервал нормально розподіленої випадкової величини. Ймовірність її відхилення від математичного сподівання. Правило трьох сигм.
- •60.Поняття про теор. Моменти, поч.. І центральні моменти к-го порядку в.В. Асиметрія і Ексцес.
7.Екстремум ф-ї 2х змінних. Необхідна і достатня умови екстремуму.
Т. Мо(хо;уо) наз точкою локального max (min) ф-ї Z= f(х;у) в обл. Д , якщо для любої точчки М(х;у) із дельта околу т Мо(хо;уо) значення ф-ї в т Мо найбільше(найменше).
Точка Мо, в якій ф-я має екстремум наз точкою екстремуму. Max (min) значення ф-ї наз її екстремумом.
Необхідна умова існування екстремуму:
Я
кщо
диференційована ф-яZ=
f(х;у) досягає екстремума в тчці Mо
(хо;уо)
то її частинні похідні 1-го порядку в
цій точці =0 або не існують.
∂z/∂x=0
∂z/∂у=0
Точки в яких частинні похідні = 0 або не існують наз критичними (стаціонарними).
Але не кожна стаціонарна точка є точкою екстремуму, а тому кожна стаціонарна точка повинна бути перевірена на екстремум за допомогою достатніх умов.
Достатні умови існування екстремуму.
I
Нехай функція
має неперервні частинні похідні до
другого порядку включно в деякій області,
що містить критичну точку
.
Тоді:
а)
якщо
в точці
,
то функція має в цій точці екстремум;
причому це буде мінімум, якщо
,
і максимум, якщо
;
б)
якщо
,
то екстремуму в цій точці немає;
в)
якщо
,
то потрібні додаткові дослідження,
оскільки екстремум може бути, а може й
не бути.
I
I
Нехай
– критична точка функції
.
Тоді, якщо за умови
,
другий диференціал
,
то в точці
функція
має максимум, якщо
,
то – мінімум, а якщо
змінює знак, тоді екстремуму в цій точці
немає.
8.Умовний екстремум ф-ї 2х змінних. Метод множників Лагранжа.
Нехай дано ф-ю Z=f(х;у) і L є Д. Потрібно знайти ext ф-ї Z=f(х;у) в точках , що належать L ліній.
Умовним ext ф-ї Z=f(х;у)наз екстремум цієї ф-ї, досягнутий при умові, що змінні х і у зв’язані рівнянням.У(х;у)=0 (рівняння зв’зку).
Z=f(х;у)
Уf(х;у)=0
Для знаходження точок ext використовують 2-а способи.
1)Поставлена задача зводиться до знаходження екстремуму ф-ї 1-ї змінної .Для цього треба розв’язати рівняння зв’язку відносно х або у і це значення підставити у ф-ю Z. у=у1(х) Z=f(х;у1(х))=f(х)—дослідити на ext.
2)Якщо із рівняння зв’язку складно знайти один із аргументів , то точки ext знаходять за методом множників Лагранжа.
Склад. Ф-я Лагранжа
L= f(х;у)+¡фі(ху), ¡—const.
Критичні точки визначаються із системи:
∂
L
/∂х=0
∂L /∂у=0
∂L /∂¡=0
9. Абсолютний екстремум (найбільше і найменше значення функції 2-ох змінних у замкнутій області)
Нехай задана функція z=f(x,y), яка визначена і диф. В області Д і досягає в області Д найбільше та найменше значення. Абсолютним екстремумм функції в області Д називається її найбільше або найменше значення в цій області. Функція може досягати абсолютного екстремуму аб в точці локальних min або max аб на межі області Д, тому щоб знайти найбільше і найменше значення функції в замкненій області треба:
1. Знайти критичні точки, що розташовані в області D та на її межі.
2. Обчислити значення функції в цих критичних точках.
4. З усіх знайдених значень вибрати найбільше і найменше значення.