
- •1. Означення функції декількох незалежних змінних. Геометричне зображення функції двох змінних.
- •2 У . Границя і неперервність функції 2-х змінних.
- •3.Частинні прирости та частинні похідні функції декількох незалежних змінних.
- •4. Повний приріст. Повний диференціал функції 2-х незалежних змінних,застосування в наближених обчисленнях.
- •5. Частинні похідні вищих порядків
- •6 . Похідна за напрямком. Градієнт функції декількох змінних.
- •7.Екстремум ф-ї 2х змінних. Необхідна і достатня умови екстремуму.
- •8.Умовний екстремум ф-ї 2х змінних. Метод множників Лагранжа.
- •9. Абсолютний екстремум (найбільше і найменше значення функції 2-ох змінних у замкнутій області)
- •10.Побудова емпіричних формул метдом найменших квадратів
- •11. Диференціальні рівняння. Основні поняття і означення. Задача Коші.
- •17. Лінійні однорідні диф.Р-ня 2-го пор.Означення і загальні властивості
- •18.Лінійні однорідні диф. Р-ня 2-го пор. Зі сталими коефіцієнтами
- •19.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку. Метод варіації довільних сталих.
- •20.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •21.Числові ряди. Сума ряду. Збіжні і розбіжні ряди. Властивості збіжних рядів. Приклади.
- •23.Ознаки порівняння рядів. Приклади
- •24. Ознака Даламбера збіжності ряду.
- •25. Радикальна ознака Коші збіжності ряду.Приклади.
- •26. Інтегральна ознака Коші.
- •28.Знакозмінні ряди.Достатня ознака збіжності знакозмінного ряду.
- •30Степеневі ряди,інтервал збіжності. Теорема Абеля
- •31Ряд Тейлора і Маклорена. Біноміальний ряд.
- •31.Роскладання в ряди Макларена .
- •33.Наближене обчислення інтегралів за допомогою рядів
- •34. Інтегрування диференціальних рівнянь за допомогою степеневих рядів.
- •35. Обчислення значених функцій за допомогою степеневих рядів.
- •36. Предмет теорії ймовірностей. Види випадкових подій. Операції над подіями.
- •37. Частота і ймовірність події. Статист. І класичне означ. Ймовірності. Геом.. Ймовірність.
- •38. Елементи комбінаторики. Перестановки. Розміщення і сполуки з n елементів по m.
- •39. Сума подій. Теорема про ймовірність суми несумісних подій. Теорема про ймовірність суми 2-х сумісних подій.
- •40.Добуток подій. Залежні і незалежні події. Умовна ймовірність. Теореми множення для залежних і незалежних подій.
- •41.Формула повної ймовірності.
- •42.Ймовірність гіпотез. Формула Бейєса.
- •43. Повторні незалежні випробування.Формула Бернуллі.
- •44. Наймовірніше число появи події в незалежних випробуваннях.
- •45. Локальна теорема Муавра-Лапласа.
- •46. Інтегральна теорема Муавра-Лапласа.
- •48. Поняття випадкової величини.Дискретні і неперервні в.В. Закон розподілу. Функція розподілу в.В.Ймовірність попадання в.В. В заданий проміжок.
- •49. Неперервна випадкова величина .Функція розподілу і щільність розподілу н.В.В., їх властивості .Ймовірність попадання в.В. В заданий інтервал.
- •50.Числові характеристики дискретної випадкової величини m(X),d(X), ∂(X) та їх властивості .
- •51. Числові характеристики неперервної випадкової величини, їх властивості.
- •52.Біноміальний розподіл дискретної випадкової величини і його числові характеристики.
- •53. Розподіл Пуассона дискретної випадкової величини і його числові характеристики .
- •54.Рівномірний розподіл неперервної випадкової величини і його числові характеристики m(X), d(X), σ(X).
- •55. Нормальний закон розподілу неперервної випадкової величини. Крива Гаусса
- •57. Математичне сподівання нормально розподіленої неперервної в.В.
- •58. Дисперсія нормально розподіленої неперервної в.В.
- •59. Ймовірність попадання в заданий інтервал нормально розподіленої випадкової величини. Ймовірність її відхилення від математичного сподівання. Правило трьох сигм.
- •60.Поняття про теор. Моменти, поч.. І центральні моменти к-го порядку в.В. Асиметрія і Ексцес.
1. Означення функції декількох незалежних змінних. Геометричне зображення функції двох змінних.
Нехай x, y, z змінні величини, які розглядаються у взаємозв’язку у певному процесі. Причому x, y змінюються незалежно одне від одного і від змінної z. Нехай множина пар (x, y) утворюють множину D, яку називають областю змінних x і y.
Змінна величина z наз. функцією двох змінних (x, y) якщо кожній парі (x, y)ϵ D (із області D)поставимо у відповідність по певному правилу чи закону одне визначене значення z(z ϵ Е) із множини Е. z = f(x, y)
{ z = z(x, y) z = F(x, y) }
D – область визначень функції, Е – область значень.
Змінна величина U наз. функцією незалежних змінних х1,х2,…,х n якщо кожній системі значень з даної області їх зміни відповідає одне єдине значення U і записують U = f(х1,х2,…,х n).
Задати функцію двох змінних можна:
Аналітично (формули)
Графічно
Таблиці з подвійним входом ( напр. таблиця множення)
Дано геометричне зображення ф-ції двох змінних z = f(x, y) розглянемо функцію, визначимо область D і систему координат OXYZ.
Нехай Р (x0, y0)ϵ. Кожна пара (x, y) геометрично визначає точку Р на площині OXY, а значення функції в цій точці є апліката z точки
М (x0, y0, z0).
Геометричне місце точки М є деяка поверхня, яка взаємно однозначна проектується в область D на площину OXY. Ця поверхня є геометричним зображенням функції двох змінних.
Рис ======
2 У . Границя і неперервність функції 2-х змінних.
Н
.
Число
А наз. границею функції z
= f(x;y)
при Р→ Р0
якщо
для будь-якого досить малого додатного
числа Ԑ > 0 існує досить мале додатнє
число
Ԑ)
> 0 що для всіх точок (x;y)
для яких відстань РР0
>
0 що, але РР0
<
Ԑ)
виконується нерівність │f(x;y)
- А │< Ԑ.
Границя функції багатьох змінних має властивості аналогічні властивостям функції однієї змінної.
Функція
z
= f(x;y)
наз. неперервною в точці (x0;y0)
якщо вона визначається в околі цієї
точки, а значить і в самій точці існує
границя
і
дорівнює значенню функції в цій точці.
Функція z = f(x;y) наз. неперервною в області D якщо вона неперервна у кожній точці цієї області.
Як і для функції однієї змінної сума, різниця, добуток неперервних функцій є функція неперервна. Частка неперервних функцій є також неперервною функцією якщо знаменник відмінний від 0 (≠0).
3.Частинні прирости та частинні похідні функції декількох незалежних змінних.
Нехай задано функцію і точку (x;y)ϵ D.
Величина ∆х z = (x+∆х; y) - f(x;y) наз. частковим приростом функції z за аргументом х.
Частковою
похідною функції z
= f(x;y)
за аргументом х наз. скінченна границя
відношення часткового приросту функції
за аргументом х до приросту аргументу
х, коли
→0 і записують:
або z
'х
,
f
'х.
Аналогічно частковим приростом z = f(x;y) за аргументом у наз. величина
∆у z = (x; y+∆у) - f(x;y)
Частковою
похідною функції z
= f(x;y)
за аргументом у наз. скінченна границя
відношення часткового приросту функції
за аргументом у коли ∆у→ 0 і записують
(z
'у
,
f
'у)
.
При знаходженні часткових похідних користуються відомими правилами і формула диференційованої функції однієї змінної. Аналогічно додаються поняття часткових похідних функції трьох і більше змінних, однак слід пам’ятати, що в процесі знаходження часткових похідних змінною вважається лише один аргумент за яким знаходять похідну, а решта аргументів вважаються константами.