7.Ряд розподілу, його сутність, елементи ряду розподілу. Назвіть та розкрийте види та елементи рядів розподілу.

В результаті обробки даних стат спостереження отримують або ряди динаміки (РД), або ряди розподілу.

Ряди динаміки – це ряди, які характеризують закономірності зміни обсягів сукупностей у динаміці.

Ряди розподілу - це ряди, які характеризують розподіл одиниць сукупності у статиці за 1-єю суттєвою ознакою, різновиди якої розташовуються у визначеній послідовності.

Розподіл може здійснюватись або за атрибутивною, або за кількісною ознакою. В 1-му випадку отримують атрибутивний ряд розподілу, а в 2-му – варіаційний.

Варіація кількісної ознаки може бути переривною або безперервною.

Варіанти переривної ознаки відрізняються один від йншого на цілком визначену величину, тобто вони приймають значення цілих чисел.

Побудова варіаційного РР за переривною ознакою здійснються так: Потрібно виписати варіанти у порядку зростання або зменшення і підрахувати, скільки разів кожний із них зустрічається у сукупності. Отриманий при цьому РР наз дискретним варіаційним РР.

При неперервній варіації ознаки її варіанти можуть набувати будь-яких, навіть дробових значень. Побудова РР при неперервній варіації ознаки заснована на принципах стат групувань. Отриманий при цьому РР наз інтервальним варіаційним РР.

Будь-який РР містить 2 основних елементи: 1)значення ознаки, які наз варіантами РР; 2)кол-во одиниць сукупності в кожній группі, яку наз частотами.

РР може містити також і такі елементи: 1) кол-во одиниць в кожній группі у % до загальної кількості одиниць, які наз частками. Сума часток завжди = 100%. 2)накопиченй частоти (частки). Вони показують, яке кол-во лодиниць сукупності має значення варіантів не більше даного варіанта.

8. Методологічні питання статистичних групувань: поняття інтервалу, формула величини рівних інтервалів, відкриті та закриті інтервали.

9. Сутність таблиць, підмет та присудок, види таблиць за побудовою підмета.

Одним із методів наочного представлення данних є таблиця. Зовнішньо вона нагадує собою перетинання горизонтальних та вертикальних ліній, які утворюють по горизонталі рядки, а по вертикалі – графи або стовпчики.

Таблиця має підмет і присудок. Підметом є об’єкт вивчення, тобто те, про що йдеться мова в таблиці. Присудком таблиці є усі числові значення, які характеризують її підмет.

В залежності від побудови підмета таблиці, табл можуть бути наступних видів: 1)прості; 2)групові; 3)комбінаційні.

Підмет простої таблиці містить простий перелік об’єктів, територій, періодів часу чи дат. Якщо підмет містить перелік об’єктів, то таблиця наз переліковою. Якщо перелік територій – то простою територіальною. Якщо перелік періодів часу чи дат – то простою хронологічною.

Груповою є таблиця, підмет якої містить групування за однією ознакою.

Комбінаційною є таблиця, підмет якої містить групування за двома і більше ознаками.

10.Абсолютні величини: характеристика, види, суть, одиниці вимірювання.

Абсолютні величини – це іменовані числа, які характеризують або кол-во одиниць сукупності, або обсяг тої чи іншої ознаки.

Абсолютні величини бувають 2-х видів: 1)індивідуальні; 2)загальні.

Індивідуальні АВ отримують безпосередньо в ході стат спостереження.

Загальні (сумарні) АВ отримують в процесі обробки результатів стат спостереження шляхом підсумовування індивід АВ.

Одиниці вимірювання АВ: 1)натуральні; 2)трудові; 3)вартісні(грошові).

Натуральні одиниці хар-ть явища у властивій їм фіз. формі.(шт, кг, м). Якщо різновиди 1-го продукту мають спільну споживчу властивість, то для їх обліку викор-ть умовно-натуральні одиниці. Суть цього методу:один різновид продукту приймається за умовну одиницю, а всі інші різновиди перераховуються в умовно-натуральні одиниці щляхом множення їх кол-ва у натур. Одиницях на коефіцієнти перерахунку.

Трудові одиниці вимірювання використовуються для обліку робочого часу. Це: людино-години і людино-дні.

Вартісні одиниці вимірювання є найбільш універсальними, оскільки дозволяють здійснити підсумовування різних видів продукції(грн, $).

Для обліку продуктів у вартісних одиницях викор-ть 2 види цін: 1)діючі (поточні) ціни – це ціни, які діють в даний момент часу. 2)порівняльні ціни – це ціни, які викор-ть для порівняння вартісних показників у динаміці. Зараз в якості порівняльних, як правило, викор-ть ціни, які діяли у попередньому році.