Висновок

Отже, міжбанківські розрахунки є важливою складовою платіжного механізму держави. В Україні вони здійснюються із застосування електронних засобів. Кожен банк розробляє свою мережу електронних засобів здійснення платежів. Найбільш могутню і широку мережу їх створив НБУ, що й дало йому можливість розробити загальнонаціональну систему електронних платежів. Необхідною умовою здійснення міжбанківських розрахунків є встановлення кореспондентських відносин та відкриття кореспондентських рахунків.

Як суб'єкт господарської діяльності банк не може функціонувати без кореспондентських відносин з регіональ­ним управлінням Національного банку України та безпосередньо з іншими банками.

Кореспондентські відносини з регіональним управлінням НБУ встановлюються на підставі укладеної угоди про від­криття кореспондентського рахунку для проведення міжбанківських розрахунків комерційного банку з іншими банками.

Для відкриття кореспондентського розрахунку облік подає ряд документів, перелік яких встановлено інструкцією “Про міжбанківські розрахунки в Україні”.

Національний банк здійснює контроль за додержанням комерційними банками банківського законодавства та нормативних актів, що регламентують порядок проведення міжбанківських розрахунків.

Учасниками системи міжбанківських розрахунків можуть бути:

а) на рівні РРП: регіональні управління Національного банку та комерційні банки;

б) на рівні ЦРП: РРП, управління Національного банку по м. Ки­єву і Київській області; операційне управління і головне управління НБУ; комерційні банки та їх філії.

Програмно-технологічна структура СЕП включає: програмно-технологічні комплекси СЕП; електронну пошту Національного банку; засоби захисту інформації.

У СЕП здійснюється приймання, передача електронних розрахункових документів, підтвердження про їх отримання (квитування), ведення технічних рахунків учасників СЕП та надання інфор­мації про стан міжбанківських розрахунків.

Записи на рахунках бухгалтерського обліку в системі міжбанків­ських розрахунків проводяться відповідно до пакета розрахункових документів у СЕП (сукупності розрахункових документів як дебето­вих, так і кредитових).

Крім розрахунків через кореспондентський рахунок у регіональному управлінні Національного банку комерційні банки можуть встановлювати кореспондентські відносини між собою, метою яких є здійснення платежів і розрахунків за дорученням один одного. Кореспондентські відносини є договірними і можуть бути як односторонні, так і взаємні.

Коррахунки відкриті в комерційних банках, поділяють на рахунки “Ностро”, “Лоро”. “Ностро” називається рахунок, відкритий даним банком в іншому комерційному банку. Рахунок “Ностро” відображається у банку-власника в активі, а в обслуговуючого банку-кореспондента – в пасиві балансу.

Комерційні банки, які мають розгалужену мережу відділень та філій, з метою централізації коштів відкривають в установах НБУ консолідовані коррахунки. Такий коррахунок відкривається в головному банку у відповідній установі НБУ з метою обліку коштів та проведення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі вкладеного договору. Через консолідований коррахунок банки-учасники ВПС, які не мають власних коррахунків, мають можливість виходу в СЕП. В залежності від наявності власної платіжної системи до організації і структури, комерційні банки можуть вибрати різні моделі обслуговування консолідованого коррахунку в СЕП.

Інструкцією про міжбанківські розрахунки передбачене використання семи таких моделей (не враховуючи нульової).

На 1.01.2001 за певною моделлю обслуговування коррахунку працює 56 комерційних банків.

Подальший розвиток міжбанківських розрахунків в Україні передбачає, що система електронних міжбанківських розрахунків складатиметься з двох підсистем – СЕП та СТП (системи термінових переказів), які матимуть тісний взаємозв’язок.

Приєднання до СТП на сучасному етапі є добровільним і залежить від готовності банку до роботи за онлайновими технологіями.