
- •Тема 1: Сутнісна характеристика потенціалу підприємства
- •2. Функціональна структуризація пп
- •Тема 2: Формування пп
- •Тема 3: кпп
- •Тема 4: Теоретичні основи оцінки пп
- •1. Оцінка вартості майна проводиться за:
- •2. Оцінка вартості машин і обладнання проводиться в таких випадках:
- •3. Оцінка вартості гудвілу проводиться за:
- •Тема 5: Методичні основи оцінки пп
- •Тема 6: Земля як об’єкт оцінки (нерухоме майно)
- •Порівняльні характеристики
- •Тема 7: Оцінка вартості машин і обладнання
- •Тема 8: оцінка нематеріальних активів
- •Тема 9: Кадровий пп
- •Методи оцінки трудового потенціалу окремих працівників
- •Тема 10: Оцінка вартості бізнесу
- •Методи оцінки вартості бізнесу
Тема 5: Методичні основи оцінки пп
6 ф-й грошової одиниці:
F1 |
Майбутня вартість грошової одиниці |
F2 |
Нагромадження грошової одиниці за період |
F3 |
Коефіцієнт відшкодування капіталу |
F4 |
Поточна вартість грошової одиниці |
F5 |
Поточна вартість одиничного ануїтету |
F6 |
Внесок на амортизацію грошової одиниці |
Майбутня
вартість грошової одиниці (amount of 1
compound interest) —
це функція, яка визначає величину
майбутньої вартості сьогоднішньої
грошової одиниці через n
періодів при складному проценті r:
Нагромадження
грошової одиниці за період
(accumulation
of 1 per period)
— це функція, що дозволяє визначити
вартість серії рівних платежів,
депонованих в кінці кожного інтервалу
за аналізований період:
Коефіцієнт відшкодування капіталу (sinking fund factor) — це функція, що відображає суму рівновеликого періодичного вкладу, майбутня вартість якого через n періодів при заданому проценті r дорівнює 1:
Поточна
вартість грошової одиниці (present value
reversion of 1) —
це функція, що відображає поточну
вартість однієї грошової одиниці через
n
періодів при r
відсотках
річних. Вона є оберненою до функції
F1:
Поточна
вартість одиничного ануїтету (present
value ordinary annuity 1 per period)
— функція, що відображає поточну
вартість серії майбутніх рівних
одиничних платежів протягом періоду
n
при нормі процента r.
Перші надходження у цій серії поступають
в кінці першого періоду, а наступні —
в кінці наступних періодів:
Внесок
на амортизацію грошової одиниці
(installment to amortize 1)
— це функція, яка показує розмір платежів
протягом періоду n,
щоб їх поточна вартість при нормі
проценту r
в
кінці періоду дорівнювала 1:
-
Функція грошової одиниці
Обернена функція грошової одиниці
F1 — Майбутня вартість грошової
Одиниці
F4 — Поточна вартість грошової
одиниці
F2 — Нагромадження грошової одиниці за період
F3 — Коефіцієнт відшкодування капіталу
F5 — Поточна вартість одиничного ануїтету
F6 — Внесок на амортизацію грошової одиниці
Грошовий потік – грошові суми, що виникають у певній хронологічній часовій послідовності
Звичайний грошовий потік – грош потік, в якому всі суми розрізняються за величиною
Аннуїтет – грош потік, в якому всі суми рівновеликі та виникають через однакові проміжки часу
Звичайний аннуїтет – визнач як сума рівновеликих платежів. Які здійснюються наприкінці періоду
Авансовий аннуїтет – має місце у випадку часового збігу першого платежу з депонуванням основної суми внеску
Ризик – це вірогідність отримання в майбутньому доходу, що співпадає з прогнозною величиною
Ставка доходу на інвестиції – процентне співвідношення між чистим доходом і вкладеним капіталом
компаундування – це визначення майбутньої вартості грошей
дисконтування – визначення поточної (теперішньої) вартості грошей.
Дохідний підхід (результативний) Базується на врахуванні принципів очікування та найбільш ефективного використання
Суть: жоден розумно діючий на свою користь потенційний інвестор чи покупець не заплатить за об’єкт оцінки більше, ніж складе поточна вартість отримана в результаті капіталізації прогнозованих доходів, що генеруються у майб об’єктом оцінки
Ставка дисконту – необхідна інвесторам ставка доходу на вкладений капітал у порівнянні за рівнем ризику об’єкти. методи визначення ставки дисконту: модель середньозваженої вартості капіталу (ГП всього інвестованого капіталу), модель оцінки капітальних активів і модель кумулятивної побудови (для власного капіталу)
Ставка (коеф) капіталізації – це коеф, що застосовується для визначення вартості об’єкта, виходячи з очікуваного доходу від його використання за умови, що дохід передбачається незмінним протягом визначеного періоду в майбутньому
Методи:
метод капіталізації доходу – викор у випадках прогнозування постійного за величиною і стабільного за періодами чистого операц доходу, одержання якого не обмеж у часі
В=Д/СК
метод дисконтування грош потоків – викор у випадках неоднакових за величиною, нестабільних за періодами прогнозування чистих операц доходів, або якщо їх одержання обмеж у часі
В=ГП1/(1+r)1+ГП2/(1+r)2+…+ГПn/(1+r)n+p
метод залишкового доходу
Порівняльний підхід ( ринковий)базується на врахуванні принципу заміщення та принципів пов’язаних з ринковим середовищем
Суть: жоден розумно діючий на свою користь покупець чи інвестор не заплатить за об’єкт оцінки більше, ніж обійдеться йому на ринку придбання подібного майна, що володіє тією ж корисністю
Методи:
метод парних продаж - базується на використанні інформації щодо ринкової вартості пакетів акцій схожих компаній, на основі чого робиться висновок щодо вартості оцінюваного підприємства. Основною перевагою цього методу є використання фактичної ринкової інформації, а не прогнозних даних
метод статистичних коригувань
експертні методи порівняння
метод мультиплікаторів порівняння - коефіцієнти, що відображають взаємозв'язок між ринковою вартістю підприємства та певною фінансово-економічною базою.
Витратний підхід (майновий) передбачає оцінку вартості об’єкта, виходячи з вартості його відтворення (заміщення) у цінах діючих на момент оцінки за врахуванням суми сукупного зношування (знецінювання)
Суть: жоден розумно діючий на свою користь потенц покупець чи інвестор не заплатить за об’єкт оцінки більше, ніж можуть скласти витрати на створення у прийнятні для нього терміни іншого об’єкта, що буде його точною копією або функціонал аналогом
Методи:
метод порівняльної одиниці
метод поділу за компонентами
метод кількісної діагностики
метод обліку витрат на інфраструктуру
метод заміщення
метод індексації даних проектно-кошторисної документації
Класифікація інформації яка застосов при оцінці ПП:
залежно від джерел виникнення:
зовнішня інформація – х-є загальноекономічні, галузеві, регіональні умови функціонування об’єкта
внутрішня інформація – х-є безпосередньо діяльність об’єкта та його внутр бізнес-процеси
за ф-ми управління:
планова інформація – інф-я про параметри діяльності об’єкта на майбут період
нормативно-довідкова – різні нормативні та довідкові дані
облікова інформація – х-є діяльність п-ва за певний період часу та фіксується у фін і статист звітності
оперативна (поточна) – х-є поточні внутр бізнес-процеси в даний період часу
за часовим аспектом:
ретороспективна
поточна
прогнозна
Вимоги до інформації:
Релевантність – відповідність к-сті та якості інформації вимогам, обумовленим цілями проведення оцінки
Достатність (повнота) – інформація повинна містити мінімал але достатній для ухвалення рішення склад
Комплексність – комплексне урахування зовн і внурт умов ф-ння об’єкта
Актуальність – ступінь збереження цінності інформації для прийняття рішень у момент її використання і залежить від динаміки зміни її характеристик та інтервалу часу, що пройшов з моменту виникнення даної інформації
Своєчасність – надходження інформації не пізніше заздалегідь призначеного моменту часу
Точність – ступінь близькості одержуваної інформації до реального стану об’єкта
Вірогідність – властивіть інформації відбивати реально існуючі об’єкти з необхідною точністю