2. Функціональна структуризація пп

Об’єктні складові:

• виробничий потенціал – землі та прир-клімат умови, фондовий потенц, потенц оборот засобів, нематер активів

• інноваційний потенціал – х-є можливості п-ва у сфері розробки та впровадж інновацій

• фін потенціал

• інформаційний потенц – х-є можливості створ інформ бази гарантувати своєчасне та повне насичення п-ва достовірною вхідною, вихідною, нормативно-довідковою, оперативною інформацією для прийняття рішень у процесі госп-ї діял-ті

• інфраструктурний потенціал – х-є привабливість місця розташування п-ва з погляду розвитку ринкової інфраструктури

• потенціал відтворення – це сукупність матеріально-технічних, нематер, фін та ін ресурсів, які перебувають у розпорядж п-ва або можуть будуть додатково залучені

Суб’єктні складові (те, що створ людиною):

• науково-технічний потенціал – х-є здатність працівників п-ва здійснювати наукові дослідження та розробки, спрямовані на удосконалення вироб процесів

• маркетинговий потенціал – х-є здатність маркетингової с-ми п-ва забезпеч його постійну конкурентоспром

• потенціал організаційної структури управління – х-є можливості сформованої організаційної структури управління забезпечувати високий рівень ефективності функціонування

• кадровий потенціал – сукупність здібностей і можливостей працівників п-ва забезпечувати його ефективне функціонування

• управлінський потенціал – сукупність здібностей і можливостей с-ми управління забезпеч досягнення стратег цілей п-ва

Тема 2: Формування пп

Термін система означає безліч елементів, які вступають у взаємодію. Залежать один від одного та становлять певну цілісність та єдність.

Властивості ПП:

• цілісність – с-ма існує як єдине ціле, яке потім можна розчленувати на компоненти

• поліструктурність – с-ма скл з певної к-ті частин і кожен компонент с-ми може розгл тільки в його взаємозв’язку з іншими компонентами

• складність потенціалу – ек-на с-ма визначається неоднорідністю складових, різнохарактерними та ієрархічними взаємозв’язками між ними

• нестаціонарність – с-ма має постійні мінливі параметри і х-ється стохастичністю поведінки

• унікальність – в будь-який момент часу с-ма має притаманні тільки їй ресурсні та організаційні можливості

• адаптивність – адаптація параметрів с-ми до умов, які постійно змінюються

• синергетичність

Закон синергії – для будь-якої с-ми існує такий набір елементів, за якого її потенціал буде значно більший, ніж просто сума потенціалів елементів, що до неї входять

• ієрархічність – кожен ел-т с-ми може розгл як підс-ма більш широкої глобальної с-ми

• здатність до розвитку – с-ма повинна бути здатна до самонавчання та розвитку

• альтернативність форм функціонування та розвитку – залежить від конкретних умов розвитку тих чи ін госп-х ситуацій завжди існує кілька альтернативних шляхів досягнення мети

• пріоритет якості – тільки високий рівень якості на всіх рівнях структури є гарантом довгострок ф-ння ПП

• протиентропійність – здатність с-ми протистояти руйнувальним тенденціям

Процес формування ПП – створення і організація с-ми ресурсів і компетенцій таким чином, щоб результат їхньої взаємодії був фактором успіху в досягненні стратегічних, тактичних та опертаивних цілей діяльності п-ва

Підходи до формування ПП:

Системний – при застосуванні цього підходу на основі маркетингових досліджень спочатку формуються параметри виходу, потім визначаються параметри входу

Маркетинговий – передбачає орієнтацію можливостей п-ва на запити споживача, тобто формування будь-якого ел-ту ПП повинно грунтуватися на аналізі та прогнозув ринкових потреб, конкурентоспром та конкур переваг

Функціональний – передбачає пошук зовсім нових оригінальних техн рішень для задоволення існуючих або потенц потреб; потреба в цьому випадку розг як сукупність ф-й, які необхідно виконати для її задоволення, при цьому визначається кілька альтернативних варіантів формування ПП і вибирається той варіант, який забезпеч максим ефективність

Інноваційний – спрямов на активізацію інновац діяльності

Відтворювальний – орієнтований на постійне поновлення в-ва продукції з меншою ресурсоємністю та з більшою якістю

Нормативний – полягає у встановленні для найважлив ел-тів потенціалу нормативів якості продукції, завантаж техн об’єктів, ефективне викор ресурсів і т д

Комплексний - передбачає необхідність врахування техн, еколог, ек-х, організац, соц та ін аспектів діял п-ва

Динамічний – пов’язаний із необхідністю розгляду потенціалу в діалектичному розвитку, установленні причинно-наслідкових зв’язків

Адміністративний – передбачає регламентацію ф-цій, прав, обов’язків, нормативів якості, витрат, пов’язаних з реалізацією елементів потенціалу у нормативних актах за допом методів примусу

Поведінковий – грунт на підвищ ефективності сукупного потенц за рах-к підвищ ефектив його трудової складової

Ситуаційний – заснований на альтернативності досягнення цілей і забезпечення макс адаптації до умов конкретної ситуації у процесі формування ПП

Структурний – заснований на структуризації ПП і визначення пріоритетів серед елементів потенціалу з метою встановлення раціональності співвідношення між ними і підвищ обгрунтов розподілу ресурсів між ними

Класифікація факторів, які впливають на ПП

Зовн фактори:

Ек-ні

Соц

Політ

Юрид умови

Умови конкуренції

Місцерозташув п-ва

Внутр фактори:

Стратегія п-ва

Досвід і навички менеджерів

Принципи ведення і організації бізнесу

Моральні цінності і амбіції менеджерів

Цінності і культура п-ва

Операційна синергія – полягає в економії на операційних витратах за рахунок взаємод маркет, фін і логістичного потенціалів

Управлінська синергія – полягає в економії за рах-к оптимального формування потенц організац с-ми управління

Фінансова синергія – економія за рах-к зміни підходів до формування фін потенц п-ва

Пряма користь — збільшення чистих грошових потоків від якнайповнішого використання потенціалу підприємства. Це має місце за операційної, управлінської та фінансової синергії.

Опосередкована користь полягає у збільш вартості ПП або зміні мультиплікатора «ціна п-ва – прибуток»

Етапи проведення оптимізації структури ПП:

Етап 1 — формування системи цілей підприємства (стратегічні, тактичні, поточні; для всього підприємства, його підрозділів, а також окремих видів діяльності).

Етап 2 — визначення необхідного для кожної цілі набору стратегічних ресурсів: цей етап обов’язково треба узгоджувати з першим.

Етап 3 — оскільки для задоволення тієї самої потреби може існувати кілька варіантів наборів ресурсів, то доцільно провести оцінку альтернативних їх комбінацій і після цього зробити остаточний висновок.

Етап 4 — виходячи з того, що підприємство не однаковою мірою володіє всіма видами ресурсів, треба провести раціональний розподіл обмежених ресурсів, визначити, куди найвигідніше їх спрямувати, щоб забезпечити високий рівень конкурентоспроможності потенціалу підприємства.

Етап 5 — після проведення попередніх 4-х етапів необхідно оцінити отриманий результат.