89. Опишіть будову компресійної холодильної машини. Охарактеризуйте основні показники ефективності її роботи.

Компресійна холодильна машина складається з: - компресора К, конденсатора КД, випарника В, регулювального вентиля РВ.

Принцип роботи У випарнику холодильний агент копить забираючи теплоту від об’єкта охолодження. Компресор знижує тиск у випарнику, знижуючи температуру кипіння холодил агента. Пари холод агента забираються компресором із випарника і зтискаються в компресорі ( зтискання супроводжується підвищенням температури холодил агента) та нагнітаються у конденсатор. У конденсаторі холодил агент конденсується з виділенням теплоти в навколишнє середовище. Із конденсатора рідкий холодил агент через регулювальний вентель за рахунок різниці тиску між випарником і конденсатором подається у випарник.

Таким чином, при роботі холодильної машини в її системі циркулює холодильний агент, який, віднімаючи тепло від охолоджуваного тіла через випарник, віддає його в навколишнє середовище через конденсатор.

Ефективність роботи компресійної холодильної машини можна підвищити, якщо використати додатково теплообмінник

Теплообмінник - це дві трубки, які мають між собою тепловий контакт. По одній трубці проходить холодильна пара з випарника і поступає у компресор, по другій - протипотоком рідкий теплий хладагент із конденсатора через регулювальний пристрій поступає у випарник. При проходженні через теплообмінник холодильна пара хладагента підігрівається за рахунок охолодження рідкого хладагента.

90. Опишіть значення процесу та способи видалення шару льоду з поверхні робочої камери, яка контактує з випарником холодильної машини.

Під час роботи холодильної машини на зовнішній поверхні випарника, в тому числі на ребрах і трубках, при температурі нижче 0 ⁰С утворюється шар інею, який необхідно періодично видаляти. Присутність інею зумовлює різке зниження холодопродуктивності внаслідок таких причин:

– шар інею володіє термічним опором і на 15...20 % знижує коефіцієнт теплопередачі, економічні показники роботи холодильної машини погіршуються;

– через зменшення прохідного перетину повітряного потоку знижуються витрати повітря, яке проходить крізь випарник, а відповідно і коефіцієнт теплопередачі.

Способи видалення інею можуть бути природними і примусовими.

Природний спосіб відтаювання здійснюється ручною зупинкою машини. За рахунок зовнішнього надходження теплоти випарник нагрівається, а іній на його поверхні тане. Потім холодильну машину знову вмикають вручну.

Для автоматичного відтаювання використовують різні програмні пристрої і таймери для вимкнення холодильної установки через рівні проміжки часу. Число і тривалість періодів відтаювання задається для кожної установки індивідуально.

Тривалість відтаювання повинна бути такою, щоб установка починала працювати якомога швидше після відтаювання. Це досягається при використанні схеми, коли від температурного датчика наприкінці циклу відтаювання подається сигнал про підвищення температури поверхні випарника вище точки танення інею.

В малих та середніх холодильних установках широко застосовується відтаювання випарників за допомогою електричного підігрівання. Часто для цього використовують трубчасті (ТЕН) або стрічкові електричні нагрівачі, потужність яких знаходиться в межах від 1200 до 1800 Вт.

Увімкнення системи відтаювання, як правило, здійснюється таймером, а зупинка – за командою термореле випарника.

Недоліком такого способу відтаювання є збільшення затрат енергії на танення льоду і для подальшого охолодження камери. Основна перевага способу – простота.

Існує альтернативний спосіб відтаювання – за допомогою гарячих парів холодильного агента, які нагнітаються безпосередньо у випарник.

Даний спосіб відтаювання більш економічний, проте для перенаправлення потоку холодильного агента з конденсатора у випарник потрібно використовувати соленоїдні вентилі, зворотні клапани або ж перемикачі потоку. Ще одним недоліком цього способу є ризик пошкодження компресора рідким холодильним агентом, який надходить на початку чи наприкінці циклу відтаювання. Для усунення цього недоліку встановлюють спеціальні засоби для повторного випаровування холодильного агента. Це ускладнює схему машини та знижує її надійність.

91. Охарактеризуйте призначення та особливості конструкції стаціонарних та збірних холодильних камер.Збірні холодильні камери виготовляють заводським способом врозібраному вигляді і збирають за допомогою болтів і косинців з щитів або панелей типу «сендвіч» в єдиний охолоджуваний пристрій на місці установки. У разі потреби перенесення камера може бути розібрана і змонтована у іншому місці. Для герметизації камери в стиках щитів ставлять гумову прокладку. Спереду камер є двері, що закриваються, число яких залежить від кількості відділень камери.

Камери можуть бути з вбудованим або винесеним холодильним агрегатом, але в основному випускають камери з винесеним агрегатом. Охолоджуваний об’єм камер обладнаний крюками, стелажем, підлоговим дерев′яним настилом для розміщення продуктів.

Випарники (в основному воздухоохладітелі) вмонтовують під стелею камер над стелажами. Камери для освітлення забезпечують світильниками з вимикачами, розташованими зовні камер.

Тіпоразмерний ряд камер прийнятий наоснові внутрішнього об’єму, кратного 6 м^3 наприклад КХС-2-6, КХС-2-12, КХС-2-18. Відтавання воздухоохладітеля здійснюється автоматично. Вимірювання температури в камері - дистанційне.

Низькотемпературна камера КХН-2-6М декілька відрізняється від среднетемпературной. Вона має каркасну конструкцію, могутнішу холодильну установку, у якої два холодильні агрегати, двохсекційний воздухоохладітель з двома терморегулірующимі вентилями, віддільник рідини. Відтавання інею здійснюється гарячим пором холодильного агента.

Стаціонарні холодильні камерипідприємств торгівлі і громадського харчування можуть розташовуватися в підвалах або на першому поверсі у вигляді окремого блоку. Вхід в камери здійснюється з тамбура, що дозволяє зменшувати притоки, що вносяться з повітрям при відкриванні дверей в камеру. Поряд з камерами розташовується машинне відділення

Випаровувачі повинні не тільки охолоджувати повітря і продукти, але й перешкоджати доступу теплового потоку, що надходить через стіни до продукту.

При розташуванні випарників в камері їх встановлюють у першу чергу на стіни, через які найбільші теплоприпливи (зовнішні стіни). Холодильні камери проектуються без природного освітлення, так як наявність вікон у камері призведе до додаткових теплопритоків. Крім того, сонячне світло, впливаючи на харчові продукти, скорочує терміни їх зберігання. Самі камери не повинні розташовуватися поруч з туалетами, душовими, миєчними або гарячими цехами, через них не можуть проходити ніякі трубопроводи (холодна, гаряча вода, газ, каналізаційні труби). Мінімальна площа будь-якої з камер не повинна бути менше 6 м2. Висота камер становить 2,7-3,3 м. Для зменшення теплоприпливів в камери через стіни, що мають висоту 3,3 м або більше, у камері може бути встановлена несправжня стеля на висоті 2,5 м з пінополістарола товщиною 100 мм. Для вирівнювання за обсягом камери температури та відносної вологості, а також для видалення запахів здійснюється зміна повітря. Холодне повітря з камери викидається назовні, а тепле - через повітряний фільтр подається в камеру. За добу змінюється від двох до чотирьох обсягів повітря камери.