- •1. Міри впливу на порушників законодавства з охорони праці.
 - •2. Небезпечні зони на території будівельного майданчика.
 - •6. Види та причини нещасних випадків.
 - •7. Обов’язки майстра по охороні праці на будівництві.
 - •8. И 23. Методи та засоби, щодо запобігання ураження людини електричним струмом.
 - •9. Методи оцінки стану охорони праці на виробництві.
 - •10. И 19. Первинні засоби пожежегасіння.
 - •11. Проведення інструктажів з охорони праці.
 - •12. Служба охорони праці на виробництві.
 - •13. И 27. Техніка безпеки під час організації й виконанні земляних робіт.
 - •14. Поняття про евакуацію.
 - •15. Збереження вогненебезпечних рідин і газів.
 - •16. Техніка безпеки під час виконання кам’яних робіт.
 - •17. Техніка безпеки під час виконання арматурних робіт, з опалубкою і бетонних робіт.
 - •18. Поняття о протипожежних розривах і перешкодах.
 - •20. Техніка безпеки при влаштуванні пальових фундаментів.
 - •21. Техніка безпеки під час монтування збірних конструкцій.
 - •22. Техніка безпеки під час обладнання й експлуатації засобів підмащування.
 - •24. Техніка безпеки під час виконання покрівельних і гідроізоляційних робіт.
 - •25. Вимоги охорони праці до організації будівельного майданчика.
 - •26. Безпечна організація праці під час капітального ремонту споруд.
 - •28. Склад заходів, що враховуються під час розробки проекту організації будівництва й проекту виконання робіт.
 - •Розслiдування та облiк нещасних випадкiв
 
13. И 27. Техніка безпеки під час організації й виконанні земляних робіт.
До початку виконання земляних робіт у місцях розташування діючих підземних комунікацій повинні бути розроблені й погоджені з організаціями, що експлуатують ці комунікації, заходи щодо безпечних умов праці, а розташування підземних комунікацій на місцевості позначено відповідними знаками чи написами.
Виконання земляних робіт у зоні діючих підземних комунікацій допускається тільки з письмового дозволу організації, відповідальної за їх експлуатацію.
Виконання земляних робіт у зоні діючих підземних комунікацій необхідно здійснювати під безпосереднім керівництвом виконроба або майстра, а в охоронній зоні кабелів, що знаходяться під напругою, чи діючого газопроводу, крім того, під спостереженням робітників електро- чи газогосподарства. Ґрунт біля електрокабелів і підземних комунікацій розробляють, як правило, вручну лопатою, без різких ударів. Не можна користуватися ломами й кирками.
При виявленні вибухонебезпечних предметів земляні роботи негайно припиняються до одержання дозволу від відповідних органів.
Перед початком виконання земляних робіт на ділянках із можливим патогенним зараженням ґрунту (смітник, скотомогильники, цвинтарі і т.п.) необхідний дозвіл органів Державного санітарного нагляду.
Котловани й траншеї, що розроблюють на вулицях, проїздах, у дворах населених пунктів, а також місцях, де відбувається рух людей чи транспорту, повинні бути обгороджені захисним огородженням. На огородженні необхідно встановити попереджувальні написи й знаки, а в нічний час – сигнальне освітлення.
Місця проходу людей через траншеї повинні бути обладнані перехідними містками й освітлюватися в нічний час.
Ґрунт, витягнутий з котловану (траншеї), необхідно розмішати на відстані не менш 0,5 м від брівки виїмки.
Розробляти ґрунт у котлованах і траншеях “підкопом” не допускається.
Валуни, камені, відшарування ґрунту, виявлені на укосах повинні бути вилучені.
Риття котлованів і траншів із вертикальними стінками без кріплень у наскальних і некрижаних ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і при відсутності поблизу підземних споруд допускається на глибину не більше, м:
1,0 - у насипних, піщаних і великоуламкових ґрунтах;
1,25 - у супіщаних;
1,50 - у суглинках і глинах.
При більшої глибині необхідно влаштовувати відкоси або встановлювати кріплення стінок у відповідності до ПВР.
При установці кріплень, верхня їх частина повинна виступати над брівкою виїмки не менш чим на 15 см. Їх встановлюють зверху униз у міру розробки виїмки на глибину не більш 0,5 м, розбирають знизу в гору по мірі зворотного засипання виїмки.
Виконання робіт у котлованах і траншеях з укосами, що підвергалися зволоженню, дозволяється тільки після ретельного огляду виконробом (майстром) стану ґрунту укосів і обвалення нестійкого ґрунту.
Перед допускам робітників у виїмки глибиною більш 1,3 м повинна бути перевірена стійкість укосів чи кріпленні стінок.
Для спуску й підйому робітників у широких виїмках встановлюють драбини завширшки не менш як 0,6 м із поручнями висотою 1 м і бортовою дошкою висотою 15 см, а для вузьких траншей застосовують приставні драбини. Спускатися по розпірках кріплень заборонено.
При розробці ґрунту способом гідромеханізації необхідно:
зону роботи гідромонітора в межах полуторної дальності дії його струменя, а також зону можливого обвалення ґрунту в межах не менш триденного вироблення необхідно позначати попереджувальними знаками й написами й обгородити по верху вибою;
розташування гідромонітора з ручним керуванням повинне бути таким, щоб між насадкою гідромонітора й стінкою вибою забезпечувалася відстань не менш висоти вибою, а між гідромонітором і повітряною лінією електропередачі у всіх випадках – не менш дворазової дальності дії його водяного струменя;
водоводи й пульпопроводи розташовувати за межами охоронної зони повітряної лінії електропередачі;
місця відвалів ґрунту, що намивається, слід обгороджувати чи позначати попереджувальними знаками;
виконувати роботи гідромонітором під час грози не дозволяється.
При розробці ґрунту вибуховим способом необхідно дотримуватись Єдиних правил безпеки при підривних роботах.
Машини, що призначені для розробки ґрунтів повинні бути обладнанні звуковою сигналізацією, значення діючих сигналів повинні знати всі там працюючи робітники.
Розробка ґрунтів й переміщення під ухил з кутом більшим чим зазначено у технічному паспорті заборонено.
При розробці виїмок уступами, ширина уступу повинна бути не менш 2,5 м.
Для попередження самовільного руху транспорту під колеса підкладають спеціальні підкладки, випадкові предмети підкладати заборонено. Відстань між поворотного платформою екскаватора й виступаючими частинами будівель й споруд повинна бути не менше 1 м.
В неробочому положенні екскаватор повинен знаходитись від краю виїмки не менше 2 м. з опущеним на землю ковшем.
Навантаження ґрунту на автосамоскиди повинно виконуватись з боку заднього чи бокового бортів.
При розробці виїмок у ґрунті екскаватором із прямою лопатою висоту вибою визначають із розрахунком, щоб у процесі роботи не утворювалися “козирки” із ґрунту.
Під час роботи екскаватора не повинно бути людей під ковшем або стрілою, а інші роботи можна виконувати лише на відстані, більшій за радіус дій екскаватора, плюс 5 м.
При розробці, транспортуванні, розвантаженні, плануванні й ущільненні ґрунту двома і більш самохідними чи причіпними машинами (скреперами, грейдерами, бульдозерами й ін.), що йдуть одна за іншою, відстань між ними повинно бути не менш 10 м.
Якщо роботи ведуть скреперами, ними не можна наближатись менш як на 0,5 м до бровки виїмки і ближче як на 1 м до бровки укосу насипу.
Коли працює бульдозер, відвал його не повинен висуватися на бровку укосу виїмки, щоб бульдозер не перекинувся, а великі камені та пеньки слід прибрати.
Вибираючи ґрунт із виїмок за допомогою бадей, треба робити захисні навіси-козирки для оберігання робітників.
