61. Вивчення та оцінка системи внутрішнього контролю

Ефективність функціонування с-ми вн. контролю оцінюють керівник п-ва, внутрішні та незалежні аудитори. Основною метою вивчення та оцінки аудитором с-ми вн. контролю є підготовка ауд. процедур. Процедури вн. контролю вимагають: визначення відповідного санкціонування виконання оп-й; перевірки виконавчої дисципліни працівників п-ва; періодичної перевірки, аналізу та звірки рахунків; контролю умов д-сті та викор-ня комп’ютерних с-м; перевірка дотримання графіка документообороту; порівняння аналізу фін. рез-в д-сті п-ва з показниками.

Критерії оцінки д-сті служби вн. аудиту: організаційний статус(підпорядкованість тільки вищому керівництву), функції(ступінь виконання керівництвом п-ва рекомендацій спеціалістів служби вн. аудиту), компетентність(ступінь обґрунтованості прийняття на роботу співпрацівників служби вн. контролю і аудиту), професіоналізм(ступінь дотримання порядку планування , документування результатів роботи).

При оцінці ефективності і надійності системи внутрішнього контролю в цілому можуть використовуватися такі оцінки внутрішнього контролю: висока; середня; низька.

За високої оцінки функціонування системи внутрішнього контролю аудитор спирається на цю систему і планує ширше використання вибіркових методів контролю, що зменшує витрати і час на аудиторську перевірку.

Якщо в процесі вивчення системи внутрішнього контролю аудитор оцінить її надійність як “низьку”, то в цьому випадку потрібно планувати додаткові аудиторські процедури для збору доказів щодо достовірності фінансової звітності.

62. Сутність аудиторських доказів, їх класифікація та вимого до них відповідно до мса

У МСА № 500 "АД” цей термін трактується, як інф-ція, отримана аудитором для вироблення думок, на яких грунтується підготовка аудит висновку та звіту.

АД збираються для підтвердження логічної тези про достовірність (реальність) даних фін звітності і обліку. Для отримання цих доказів можуть використовуватися різні прийоми (процедури) аудит контролю.

АД класифікуються за такими ознаками:

1)відношення до об'єктів аудиту: прямі, непрямі;

2)стадії аудит процессу:початкової стадії, дослідної стадії, завершальної стадії;

3)джерела отримання доказів: первинні,вторинні

4)форма подання: матеріальні, усні;

5)процедури, внаслідок яких отримані АД: факти контролю; підтвердження; документального контролю; спостереження; опитування; аналітичні

Надійність АД залежить від джерела їх отримання - внутр чи зовн, а також від їх характе­ру. За характером існують візуальні, документальні та усні докази. Існують певні правила, згідно з якими оцінюється достовірність аудиторських доказів:

1. АД із зовн джерел (напр, підтвер­дження, одержане від третьої особи) більш надійні, ніж ті, що отримані з внутр джерел.

2. АД, одержані з внутр джерел інф-ції п-ства, яке перевіряється, надійніші в разі наявності ефек­тивних с-м обліку та внутр контролю.

3.АД, одержані безпосередньо аудитором від результатів проведених тестів, надійніші, ніж ті, що одержані від працівників п-ства.

4.АД у формі документів чи письмових подань надійніші, ніж усні подання