3.Трипільська культура.

Кін 5 –сер 3 тис до н.е. Відкрив у 1893 В.Хвойка поблизу с.Трипілля на Київщині.

Розселення –береги Південного Бугу і Дністра, а звідти на схід до Середнього Подніпров*я, на захід до Румунського Прикарпання, на південь до Північного Причорномор*я та на північ майже до суч кордонів України.

Основа господарства- рільне землеробство (пшениця, ячмінь,просо, горох) і скотарство (свині, велика й дрібна рогата худоба). Поселення постійно кочували через виснаження земель. Виготовляли мальовану кераміку, використовували свердло.

Головним божеством була богиня родючості. Створено основу для появи писемності у вигляді глиняних символів та знаків на кераміці. Орієнтовні причини зникнення: витіснення кочовиками, розпалась внаслідок господарської та екологічної кризи.

Див зошит з культури.

4.Виникнення Української Центральної Ради.

Російська революція, що почалася в лютому 1917, була поштовхом для піднесення національно-визвольного руху українського народу. За ініціативою Товариства українських поступовців(ТУП) і Української соціал-демократичної робітничої партії(УСДРП) в Києві 3 березня 1917 було скликано представників політичних, громадських, культурних та професійних організацій. Цього ж дня, на засіданні делегатів, було оголошено про створення громадського комітету.

В новоутвореному комітеті не було єдиної думки щодо майбутнього статусу України. Самостійники на чолі з М. Міхновським виступали за негайне проголошення незалежності. Автономісти (В. Винниченко, Д. Дорошенко і їх прихильники з ТУПу) бачили Україну автономною республікою у федеративному союзі з Росією.

Прагнучи уникнути розколу в національному русі, керівники обох організацій погодилися на створення об'єднаної організації, яка отримала назву Української Центральної Ради.

4 березня 1917 було оголошено про утворення Української Центральної Ради. Головою УЦР заочно обрано Михайла Грушевського, якого тимчасово заступав Володимир Науменко, а товаришами голови — Дмитра Антоновича і Дмитра Дорошенка..

22 березня 1917 УЦР видала першу відозву «До українського народу», а коли 27 березня 1917 керування перебрав М. Грушевський, стала дійсним дійовим центром українського національного руху. Але щойно після скликання Всеукраїнського Національного Конгресу УЦР перетворилася на своєрідний парламент, складений з 150 чоловік, обраних від українських політичних партій, професійних і культурних організацій та делегатів від губерній. На конгресі обрано нову президію УЦР: голова — М. Грушевський, заступники голови — С. Єфремов і В. Винниченко.

5.Східні слов’яни у дохристиянський період.

Слов*яни – автохтонне (місцеве) населення Ценрральної Європи.

Територія розселення від Балканського півострова до балтійського моря, від Ельби до Тихого океану.

Племена вперше згадуються в римських джерелах початку першого тис н.е під іменем венедів. Під час великого переселення народів, слов розкололися на склавинів і антів. Племена власне слов*ян сформувалися в 5 ст.

Походження: етапи формування культури слов*ян:

-бронзовий вік – білогрудівська культура

-ранній залізний вік – вплив кіммерійців, скіфів та греків

-зарубинецька культура

-під тиском сарматів народи зарубинецької культури розселяються на північ та захід. У контакті з балтами виникає київська культура, яку деякі вчені пов*язують із праукраїнцями.

Основні заняття:

Підсічне або орне землеробство (пшениця, ячмінь,овес, горох, часник, цибуля, льон), осіле скотарство ( вівці, кози, велика рогата худоба, свині), полювання, рибальство, бортництво. Розвинені ремесла: ливарна справа,ковальство, ткацтво, гончарство, виготовлення скла, знарядь праці та прикрас з кістки, дерева. Торгівля з населенням Подунав*я, Прибалтики, Північного Причорномор*я.

Розташовувались «гніздами» по 10-15 поселень у кожному. Житло – землянка або напівземлянка.

Релігією слов*ян було язичництво. Дажбог, Стрибог, Перун, Велес, Мокош.

Слов*яни жили племенами, що складались з родів. На чолі стояли старійшин, а племінний союз очолював вождь. Союзи відрізнялись мовою, культурою, мали певні території. Поляни,дреговичі, деревляни, дуліби, уличі, тиверці, білі хорвати, кривичі, сіверяни, радимичі, полочани, ільменські словени.

Близько 6ст було засновано м Київ – центр полянського племінного союзу.

Формування слов*янських народів відбувається внаслідок консолідації племінних союзів:

-західні слов*яни: поляки, чехи, словаки, лужичани

-південні слов*яни: болгари,серби, хорвати, словенці, македонці, чорногорці

-східні слов*яни: українці (поляни, деревляни, тиверці, уличі, волиняни, сіверяни, дуліби, білі хорвати), білоруси (полочани,дреговичі, західні кривичі), росіяни (словени, східні кривичі, радимичі, в*ятичі)