- •Тема1. Фр: сутність, функції та роль в економіці.
- •1.Фінансові інститути та їх класифікація.
- •2. Емітенти, позичальники, інвестори, кредитори, фінансові посередники в Україні.
- •3. Учасники фінансового ринку. Класифікація учасників.
- •1. З економічного погляду основними суб'єктами на фінансовому ринку є:
- •3. Залежно від функцій, які виконують суб'єкти фінансового ринку, їх можна поділити на такі групи:
- •4. Фінансові інструменти. Класифікація фінансових інструментів.
- •5. Цінні папери як вид фінансових інструментів в Україні.
- •6. Сегменти фінансового ринку.
- •7. Ринок грошей та ринок капіталів.
- •8. Ринок цінних паперів та ринок банківських позичок.
- •Тема6: фа та та.
- •51. Фундаментальний аналіз, його значення для прийняття стратегічних рішень.
- •52. Методи фундаментального аналізу. Етапи аналізу.
- •53. Переваги та недоліки фундаментального аналізу.
- •54. Технічний аналіз. Значення технічного аналізу для прийняття рішень на фінансовому ринку.
- •12. Процес сек'юритизації, його значення для фінансового ринку.
- •13. Тенденції розвитку фінансового ринку України.
- •9. Фондовий ринок як складова ринку цінних паперів та ринку капіталів.
- •10. Основні тенденції розвитку сучасних фінансових ринків.
- •11. Інтернаціоналізація та глобалізація фінансових ринків.
- •55. Основні об’єкти та методи технічного аналізу. Переваги та недоліки технічного аналізу.
- •Тема 2: регулювання фр.
- •14.Види регулювання фінансового ринку.
- •15.Розвиток регулювання фінансового ринку в країнах з розвинутою ринковою економікою.
- •16.Міжнародні стандарти регулювання фінансового ринку. Рекомендації “Групи 30”.
- •17.Міжнародне співробітництво з регулювання фінансових ринків. Резолюції Міжнародної організації комісій з цінних паперів.
- •18.Регулювання фондового ринку в країнах-членах Європейського Союзу.
- •19.Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду.
- •20.Принципи Базельського комітету з банківського нагляду та регулювання. Директиви Ради єс з регулювання банківської діяльності та нагляду.
- •21.Основи правового регулювання фінансового ринку в Україні.
- •22.Правові норми регулювання фінансового ринку.
- •23.Правове регулювання фондового ринку в Україні.
- •Тема 10: ринок банківських позичок
- •56. Ринок банківських позичок як складова фінансового ринку.
- •57. Суб'єкти ринку банківських позичок.
- •58. Фінансові інститути ринку банківських позичок (фі рбп) в Україні.
- •59. Банки в Україні. Універсальні та спеціалізовані. Організаційно-правові форми банку в Україні.
- •30. Саморегулівні організації та їх повноваження в Україні.
- •27. Контрольні функції Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України.
- •28. Контрольні функції Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
- •29. Самоорганізація учасників фінансового ринку. Саморегулівні організації, їх місце та роль у регулюванні фінансового ринку.
- •24. Правові основи розвитку в Україні ринку банківських позичок. Пруденційне банківське регулювання.
- •25. Валютне регулювання і валютний контроль в Україні.
- •26. Органи державного контролю та нагляду на фінансовому ринку.
- •60. Банківські операції та інструменти. Депозитний та кредитний договір. Угоди репо. Банківські акцепти.
- •Тема 4: відсоткові ставки та їх структура.
- •31. Ціноутворення на фінансовому ринку. Ціна капіталу.
- •32. Ринкова вартість фінансових інструментів.
- •33. Ціна кредиту – процент. Визначення і види процентних ставок.
- •34. Реальна процентна ставка. Номінальна процентна ставка.
- •35. Структура процентних ставок фінансового ринку.
- •36. Теорії зміни термінової структури процентних ставок (“чистих” очікувань, переваги ліквідності, сегментації ринку).
- •Тема 5: ризик та ціна капіталу.
- •42.Поняття та основні види ризиків на фінансовому ринку. Оцінювання ризиків.
- •43.Теорія ефективного фінансового ринку та її значення. Форми ефективності фінансового ринку.
- •44.Теорія портфелю г. Марковіца.
- •45.Ефективний портфель. Диверсифікація як метод зменшення ризику.
- •46.Модель оцінки капітальних активів (мока) її фінансове значення.
- •47.Ринковий портфель. Можливості застосування мока в Україні.
- •41.Визначення вартості інвестиційних сертифікатів.
- •37.Дохідність депозитних та кредитних операцій.
- •38.Поточна (дивідендна) дохідність акції. Дохід (чистий прибуток) на акцію. Коефіцієнт сплати дивідендів. Курс (ціна) акції.
- •39.“Внутрішня” вартість акції. Ціна акції з рівномірним приростом дивіденду (модель Гордона). Ціна акції з нерівномірним приростом дивіденду.
- •40.Дохідність облігації: поточна, до часу погашення, повна реалізована. Період окупності (рівняння Макоулі). “Внутрішня” вартість відсоткової облігації. “Внутрішня” вартість дисконтної облігації.
- •50. Модель арбітражного ціноутворення та її значення.
- •48. Графічний аналіз ризику та дохідності. Лінія ринку капіталів. Лінія ринку цінних паперів. Лінія характеристики цінного паперу.
- •49. Індекс Шарпа. Індекс Тренора. Коефіцієнт варіації.
- •63. Місце і роль ринку цінних паперів у структурі фінансового ринку. Інструменти ринку цінних паперів. Емісійні цінні папери. Неемісійні цінні папери.
- •64. Пайові цінні папери.
- •65. Акція як частка у статутному капіталі акціонерного товариства та класичний інструмент ринку капіталів. Класифікація акцій.
- •66. Інвестиційні сертифікати як пайові інструменти ринку капіталів України.
- •67. Боргові цінні папери.
- •68. Облігації. Класифікація облігацій. Державні облігації. Облігації місцевих позик та їх особливості. Облігації підприємств.
- •69. Казначейські зобов’язання.
- •73. Порядок випуску, реєстрації та розміщення цінних паперів в Україні. Особливості випуску цінних паперів в Україні у бездокументарній формі.
- •70. Ощадні (депозитні) сертифікати.
- •71. Вексель як інструмент ринку цінних паперів України.
- •72. Іпотечні цінні папери.
- •Тема 3: фінансові посередники.
- •61. Фінансові компанії: лізингові, факторингові, форфейтингові.
- •62. Небанківські депозитні фінансові інститути в Україні. Кредитні спілки. Ломбарди.
- •74. Професійна діяльність на ринку цінних паперів України.
- •75. Діяльність з торгівлі цінними паперами (торговці цінними паперами).
- •76. Діяльність з управління активами.
- •77. Особливості функціонуванні інститутів спільного інвестування в Україні. Інвестиційні фонди.
- •78. Пенсійні фонди.
- •79. Депозитарна діяльність.
- •80. Національна депозитарна система в Україні, сфера її діяльності та учасники. Два рівні депозитарної системи.
- •81. Реєстри та реєстратори власників іменних цінних паперів.
- •84. Національний депозитарій України: основи організації та функції.
- •85. Діяльність з організації торгівлі на ринку цінних паперів.
- •82. Зберігачі цінних паперів в Україні.
- •Тема 12: фондова біржа.
- •86. Фондова біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
- •87. Кваліфікаційні ознаки фондової біржі. Вимоги до фондових бірж. Функції сучасної фондової біржі.
- •88. Організаційно-правова форма та організаційна структура фондової біржі.
- •89. Члени біржі. Види членства. Вимоги до членів та їх представників на фондовій біржі. Біржове місце.
- •90. Види біржового посередництва. Брокери. Дилери. Спеціалісти. Біржові маклери.
- •Тема 9: похідні цп.
- •95. Причини появи та розвитку ринку похідних фінансових інструментів, їх особливості.
- •96. Учасники ринку та мотивація їхньої участі. Хеджування. Спекуляція.
- •97. Види похідних фінансових інструментів.
- •98. Форвардні контракти та їх особливості. Поняття відкритої, довгої та короткої позиції.
- •99. Ф’ючерсні контракти, їх значення. Ф’ючерсні біржі. Роль розрахункової палати біржі. Початкова та варіаційна маржа. Ф’ючерсна ціна.
- •100. Опціони та їх особливості. Американський та європейський опціони. Опціон на купівлю, опціон на продаж.
- •101. Ціна опціону – премія. Модель Блека-Шоулза для оцінки опціонів.
- •94. Методи визначення біржових цін. Фіксингове котирування. Безперервне котирування (мультифіксинг).
- •91. Допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на біржі.
- •92. Лістинг та його доцільність. Основні вимоги до емітентів. Вилучення цінних паперів з біржового котирування (делістинг).
- •93. Біржові доручення (накази).
- •104. Комбінація опціонів. Стелажна угода. Стредл. Стренгл. Стреп. Стріп. Спред.
- •105. Глобальні (гдр) та американські депозитарні розписки (адр).
- •106. Особливості розвитку ринку похідних фінансових інструментів в Україні.
- •102. Контракти “своп”. Процентні ”свопи”. Валютні “свопи”.
- •103. Варранти, права власників.
- •Тема 11: валютний ринок
- •107. Поняття валютного ринку. Типи валютних ринків.
- •108. Функції валютного ринку.
- •109. Регулювання валютних курсів.
- •110. Валюта і валютний курс. Фактори, що впливають на валютний курс.
- •111. Валютні операції. Операції “спот”. Термінові угоди. Форвардні угоди. Ф’ючерсні угоди. Опціоні угоди з валютою. Операції “своп”. Валютний арбітраж.
- •112. Особливості функціонування валютного ринку в Україні.
- •113. Види інформації на фінансовому ринку. Порядок розкриття інформації.
- •114. Фондові індекси та рейтинги як індикатори фондового ринку.
- •117. Предмет курсу. Місце фінансового ринку у фінансовій системі.
- •118. Суб’єкти фінансового ринку.
- •119. Сучасні тенденції на фінансових ринках світу.
- •120. Показники, що використовуються для характеристики облігацій.
- •121. Порядок випуску та розміщення облігацій в Україні.
- •122. Показники,що використовуються для характеристики акцій
- •115. Рейтинги та їх значення для функціонування фінансового ринку.
- •116. Індекси та інші показники, що відображають рух цін на організаційно-оформлених ринках.
- •127. Операції центральних банків на відкритому ринку
- •123. Особливості випуску та розміщення акцій в Україні.
- •124. Функції та значення грошового ринку
- •125. Суб’єкти грошового ринку
- •126. Інструменти грошового ринку
- •1. Фінансові інститути та їх класифікація.
54. Технічний аналіз. Значення технічного аналізу для прийняття рішень на фінансовому ринку.
Технічний аналіз - це метод прогнозування цін за допомогою розгляду графіків руху ринку за попередні періоди часу. Окрім цінових рядів, в технічному аналізі використовується інформація про об'єми торгів та інші статистичні дані. Найчастіше методи технічного аналізу використовуються для аналізу цін, що змінюються вільно, наприклад, на біржах.
Технічні аналітики виходять із таких трьох аксіом:
рухи ринку враховують усі. Суть даної аксіоми в тому, що будь-який чинник, що впливає на ціну акції, - економічний, політичний, психологічний - заздалегідь врахований і відбитий у її графіку.
Ціни рухаються спрямовано. Ця аксіома стала основною для всіх методик технічного аналізу. Термін тренд означає визначений напрямок руху цін. Тобто це ряд послідовних змін ціни, які в сукупності рухаються в одному напрямку. Наприклад, підвищувальний тренд - це серія підвищень і падінь цін, у якому в цілому просліджується підвищення. Головною задачею технічного аналізу є саме визначення трендів для використання в торгівлі.
Історія повторюється. Ця аксіома базується на незмінності основ людської психіки, а звідси і застосовності аналізу, що працював у минулому до подій теперішніх.
Сьогодні глобалізація фінансових ринків включає в себе наступні тенденції:
-Зростання конкуренції на міжнародних фінансових ринках між кредиторами і між позичальниками.
-Інтеграція міжнародних ринків капіталу. Поштовхом до цього процесу стала ліквідація багатьох бар’єрів для входження на національні ринки капіталу міжнародних кредиторів та позичальників, підвищення мобільності боргового капіталу, зниження трансакційних витрат, стрімкий розвиток інформаційних систем (баз даних, глобальних комп’ютерних мереж) тощо
-Конвергенція міжнародних фінансових ринків. Цей процес є схожим на інтеграцію і полягає в поступовому зникненні меж між різними секторами міжнародних фінансових ринків.
Глобалізація — це за своєю сутністю вища стадія інтернаціоналізації, вона перетворює світове господарство на єдиний ринок товарів, послуг, капіталів, робочої сили. Глобалізація визначає процес швидкозростаючих взаємозв’язків і взаємозалежностей між національними ринками товарів, робочої сили, а також валютними і фінансовими ринками.
12. Процес сек'юритизації, його значення для фінансового ринку.
Сек'юритизація - це процес перетворення неліквідних фінансових активів на інструменти ринку капіталів, що придатні для продажу. Цей процес також стимулюють вдосконалення в комп'ютерній технології.
Сек'юритизація почала свій відлік з 1970 р., коли Державна національна асоціація іпотечного кредиту, "Ginnie Маe", розробила концепцію передачі цінних паперів, що забезпечені заставними, і розпочала програму, в якій гарантувала своєчасну сплату процентів та основної суми боргу на набір стандартизованих заставних. Згідно цієї програми, приватні фінансові інститути, такі, як ощадно-позичкові асоціації та комерційні банки, тепер могли б зібрати певний набір заставних, гарантованих Державною національною асоціацією іпотечного кредиту, у пакет вартістю, скажімо, в 1 млн. дол. і потім продати цей пакет як цінний папір третій стороні (як правило, великому інституційному інвестору, наприклад, пенсійному фонду).
З середини 80-х років почалася сек'юритизація позик на придбання автомобіля, дебіторської заборгованості по кредитних картках, а також комерційних і комп'ютерних лізингів.
Висновок: сек’юритизація активів є складним, проте високоефективним фінансовим механізмом. Зокрема, сек’юритизація активів дає змогу суб’єкту підприємництва (оригінатору) одночасно впорядковувати наявні активи, покращити власні показники та отримати довгостроковий фінансовий ресурс на значно кращих умовах. Використання цієї техніки також забезпечує інвесторам можливість інвестування в недоступні до цього часу активи через придбання цінних паперів з високим рівнем рейтингу. Водночас завдяки сек’юритизації активів для економічних суб’єктів, власний рейтинг яких не відповідає інвестиційному, відкривається доступ до ринку капіталів та відповідного рефінансування на основі випуску цінних паперів, забезпечених активами (ABS), проспекту емісії яких рейтингові агентства надають рейтинг значно вищого рівня. Таким чином, сек’юритизація активів забезпечує взаємну диверсифікацію як для інвесторів, так і для оригінаторів.
Наслідки проведення операцій сек’юритизації здебільшого є позитивними для суб’єктів економіки. Негативність в основному полягає у складності та значних фінансових витрат реалізації операції із сек’юритизації її учасників.
Для багатьох розвинутих країн сек’юритизація фінансових активів стала «двигуном» економічного зростання. Залучені за допомогою сек’юритизації величезні кошти у вигляді цінних паперів, забезпечених активами, були спрямовані в реальний сектор економіки та стали могутнім рушієм прискореного економічного розвитку цих країн. Саме тому можна очікувати поширення даної фінансової інновації в Україні, але тільки за умови належного законодавчого та податкового регулювання.