127. Операції центральних банків на відкритому ринку

Операції на відкритому ринку використовуються центральними банками всіх розвинутих країн, але у різних масштабах. Існує ціла низка перепон для їх інтенсивного використання, а саме: відсутність фондового ринку державних цінних паперів, нерозвиненість вторинного ринку цінних паперів, відсутність у банків коштів для проведення операцій у необхідних розмірах тощо.

Операції на відкритому ринку – це купівля НБУ державних цінних паперів на фінансових ринках і продаж їх комерційним банкам, фірмам та населенню. Вони спрямовані на зміну розміру або структури резервів комерційних банків, таким чином на регулювання пропозиції грошей. За політики відкритого ринку дії НБУ спрямовані на здійснення двох операцій: у межах довготермінової політики – на операціях з облігаціями державної позики; короткотермінової – на операціях із скарбничими векселями.

Операції НБУ на відкритому ринку прямо впливають на пропозицію грошей, оскільки змінюють обсяг банківських резервів. НБУ може проводити операції з цінними паперами як на первинному так і на вторинному ринку. Операції на вторинному ринку проводяться у двох формах: угоди РЕПО та угоди аутрайт.

Операції у формі угод РЕПО – угоди про зворотній викуп цінних паперів, які використовуються для оперативного коригування змін у структурі банківських резервів і пропозиції грошей. Згідно з положенням, затвердженим НБУ, операції РЕПО поділяються на три види залежно від терміну дії і порядку визначення процентної ставки: нічне РЕПО, відкрите РЕПО, строкове РЕПО.

Операції у формі угоди аутрайт – остаточна купівля цінних паперів з негайною оплатою, яка спрямована на остаточну зміну обсягу грошової маси в економіці.

Існують також такі типи операцій на відкритому ринку:

- динамічні, що спрямовані на зміну обсягу резервів;

- захисні, які спрямовані на відшкодування впливу на монетарну політику інших факторів.

Переваги операцій на відкритому ринку порівняно з іншими засобами, такі:

- повний контроль з боку НБУ над обсягом та часом проведення операцій;

- можливість точного визначення обсягу проведення операцій від дуже малих до значних обсягів продажу або купівлі цінних паперів;

- легкість коригування.

Операції на відкритому ринку – це один з найважливіших засобів проведення грошово-кредитної політики, оскільки має найбільший вплив на монетарну базу.

Коефіцієнт рентабельності акціонерного капіталу за чистим доходом = Чистий дохід / Капіталізована вартість акцій, чим менша величина коефіцієнтів рентабельності, тим вищий рівень капіталоемності виробництва і нижча віддача акціонерного капіталу. 4. Показник вартості акцій за балансом показує, яка величина акціонерного капіталу і резервного (страхового) фонду припадає на одну випущену акцію: Вартість акцій за балансом = (Акціонерний капітал +Резервний фонд) / Число акцій. 5. Показник дійсної вартості акції показує, яка величина всіх капітальних ресурсів корпорації припадає па одну випущену акцію. Цей показник дуже важливий при економічному аналізі у зв’язку з придбанням контрольного пакета акцій чи ліквідацією корпорації: Дійсна вартість акції = Капітальні ресурси, включаючи, необ’явлені резерви /Кількість акцій . 6. Показник повного доходу від капіталу, який узагальнює всі доходи та збитки, що принесені акціями: Повний дохід від капіталу = (Дивіденд + Ціна на кінець року – – Ціна па початок року) /Ціна на початок року х 100%

7. Показник середньої ціни акції характеризує середню величину вартості однієї акції пакету, що формується протягом певного періоду часу, так як часто клієнт регулярно перераховує гроші дія придбання акцій за вигідною ціною брокерській чи ди лерськім конторі: Середня ціна акції = Сума регулярних перерахувань х Період/Кількість куплених акцій