112. Особливості функціонування валютного ринку в Україні.

Вплив валютної сфери, за останній події на світовому ринку, є досить важливою.

Валютний ринок України, як і валютні ринки більшості країн світу, значною мірою відображає стан економіки країни.

Основними учасниками валютного ринку є: Національний банк України, уповноважені комерційні банки, кредитно-фінансові установи і фізичні та юридичні особи.

На території України користуються такою системою валютних цінностей: валюта України, монетарне золото, іноземна валюта, платіжні документи в національній валюті України, що застосовуються у міжнародних розрахунках та фондові цінності в національній валюті України, що застосовуються у міжнародних розрахунках.

Головною особливістю валютного ринку є його безперервне функціонування для того, щоб основні учасники ринку мали відкриту активну позицію з національною та іноземною валютою. Банк чи інші фінансово-кредитні установи завжди наражають себе на валютний ризик, який може бути позитивний чи негативний, навіть коли вони не працюють, тобто цілодобово. Це відбувається через те, що валютний курс національної чи іноземної валюти, яку банк чи кредитна установи залишили відкриту, навіть на одну ніч, може змінитися, і повернутися для них як прибутком так і збитком.

Українські банки здійснюють 50-70% всіх валютних операцій на українському валютному ринку. При цьому вони здійснюють власні, на замовлення і, безпосередньо, операції за рахунок клієнтів банку. Також важливу роль у валютному ринку відіграють і брокери, інвестори, спекулянти, імпортери.

Для забезпечення стабільності гривні (яка не користується високим попитом за кордоном) в умовах економічної світової кризи Національний банк України зосередив свою увагу на прямих інструментах валютної політики. Це зумовило перегляд лімітів валютної позиції, позбавлення резидентів права вивозити за кордон валюту, що куплена на міжбанківському ринку або залучена у вигляді кредитів тощо. Для успішного і ефективного функціонування валютного ринку є:

• Забезпечення відповідної ліквілності.

• Дія механізму регулювання.

• Впевненість у міжнарожній грошовій системі.

113. Види інформації на фінансовому ринку. Порядок розкриття інформації.

Першоджерелами інформації на фінансовому ринку є результати торгів фінансовими активами на біржових і позабіржових ринках, а також фінансова інформація про емітентів, що оприлюднюється згідно з відповідними законодавчими та нормативними актами. На основі цієї інформації інформаційні агентства формують різноманітні звіти та довідки, які відображають стан певних сегментів ринку і використовуються іввссторами та професіоналами ринку для прийняття рішень щодо інвестування коштів у ті чи інші фінансові активи. Аналізуючи поточну ринкову та додаткову інформацію, надану емітентами та іншими учасниками ринку, рейтингові агентства формують рейтинги емітентів і фінансових активів емітованих ними.

Емітенти, які здійснили публічне (відкрите) розміщення цінних паперів, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі розкривати інформацію про:

- фінансово-господарський стан і результати діяльності емітента у строки, встановлені законодавством;

- будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни ціни на його цінні папери;

- власників великих пакетів (10% і більше) акцій.

Відповідно до законодавства України оприлюдненню підлягає регулярна та особлива інформація про емітентів цінних паперів.

Регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка подається Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (в тому числі в електронному вигляді).

Звітним періодом для складання річної інформації про емітента є календарний рік.

Перший звітний період емітента може бути меншим, ніж 12 місяців, та обчислюється:

- для акціонерних товариств - з дня державної реєстрації товариства до 31 грудня звітного року включно;

- для емітентів облігацій - з дня реєстрації випуску облігацій до 31 грудня звітного року включно.

Особлива інформація про емітента - інформація про будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни вартості його цінних паперів.

До особливої інформації належать відомості про:

- прийняття рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 25% статутного капіталу;

- прийняття рішення про викуп власних акцій;

- факти лістингу чи делістингу цінних паперів на фондовій біржі;

- отримання позики або кредиту на суму, що перевищує 25% активів емітента;

- зміну складу посадових осіб емітента;

- зміну власників акцій, яким належить 10% і більше голосуючих акцій;

- рішення емітента про утворення, припинення його філій, представництв;

- рішення вищого органу емітента про зменшення статутного капіталу;

- порушення справи про банкрутство емітента, винесення ухвали про його санацію;

- рішення вищого органу емітента або суду про припинення або банкрутство емітента.