- •Тема1. Фр: сутність, функції та роль в економіці.
- •1.Фінансові інститути та їх класифікація.
- •2. Емітенти, позичальники, інвестори, кредитори, фінансові посередники в Україні.
- •3. Учасники фінансового ринку. Класифікація учасників.
- •1. З економічного погляду основними суб'єктами на фінансовому ринку є:
- •3. Залежно від функцій, які виконують суб'єкти фінансового ринку, їх можна поділити на такі групи:
- •4. Фінансові інструменти. Класифікація фінансових інструментів.
- •5. Цінні папери як вид фінансових інструментів в Україні.
- •6. Сегменти фінансового ринку.
- •7. Ринок грошей та ринок капіталів.
- •8. Ринок цінних паперів та ринок банківських позичок.
- •Тема6: фа та та.
- •51. Фундаментальний аналіз, його значення для прийняття стратегічних рішень.
- •52. Методи фундаментального аналізу. Етапи аналізу.
- •53. Переваги та недоліки фундаментального аналізу.
- •54. Технічний аналіз. Значення технічного аналізу для прийняття рішень на фінансовому ринку.
- •12. Процес сек'юритизації, його значення для фінансового ринку.
- •13. Тенденції розвитку фінансового ринку України.
- •9. Фондовий ринок як складова ринку цінних паперів та ринку капіталів.
- •10. Основні тенденції розвитку сучасних фінансових ринків.
- •11. Інтернаціоналізація та глобалізація фінансових ринків.
- •55. Основні об’єкти та методи технічного аналізу. Переваги та недоліки технічного аналізу.
- •Тема 2: регулювання фр.
- •14.Види регулювання фінансового ринку.
- •15.Розвиток регулювання фінансового ринку в країнах з розвинутою ринковою економікою.
- •16.Міжнародні стандарти регулювання фінансового ринку. Рекомендації “Групи 30”.
- •17.Міжнародне співробітництво з регулювання фінансових ринків. Резолюції Міжнародної організації комісій з цінних паперів.
- •18.Регулювання фондового ринку в країнах-членах Європейського Союзу.
- •19.Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду.
- •20.Принципи Базельського комітету з банківського нагляду та регулювання. Директиви Ради єс з регулювання банківської діяльності та нагляду.
- •21.Основи правового регулювання фінансового ринку в Україні.
- •22.Правові норми регулювання фінансового ринку.
- •23.Правове регулювання фондового ринку в Україні.
- •Тема 10: ринок банківських позичок
- •56. Ринок банківських позичок як складова фінансового ринку.
- •57. Суб'єкти ринку банківських позичок.
- •58. Фінансові інститути ринку банківських позичок (фі рбп) в Україні.
- •59. Банки в Україні. Універсальні та спеціалізовані. Організаційно-правові форми банку в Україні.
- •30. Саморегулівні організації та їх повноваження в Україні.
- •27. Контрольні функції Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України.
- •28. Контрольні функції Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
- •29. Самоорганізація учасників фінансового ринку. Саморегулівні організації, їх місце та роль у регулюванні фінансового ринку.
- •24. Правові основи розвитку в Україні ринку банківських позичок. Пруденційне банківське регулювання.
- •25. Валютне регулювання і валютний контроль в Україні.
- •26. Органи державного контролю та нагляду на фінансовому ринку.
- •60. Банківські операції та інструменти. Депозитний та кредитний договір. Угоди репо. Банківські акцепти.
- •Тема 4: відсоткові ставки та їх структура.
- •31. Ціноутворення на фінансовому ринку. Ціна капіталу.
- •32. Ринкова вартість фінансових інструментів.
- •33. Ціна кредиту – процент. Визначення і види процентних ставок.
- •34. Реальна процентна ставка. Номінальна процентна ставка.
- •35. Структура процентних ставок фінансового ринку.
- •36. Теорії зміни термінової структури процентних ставок (“чистих” очікувань, переваги ліквідності, сегментації ринку).
- •Тема 5: ризик та ціна капіталу.
- •42.Поняття та основні види ризиків на фінансовому ринку. Оцінювання ризиків.
- •43.Теорія ефективного фінансового ринку та її значення. Форми ефективності фінансового ринку.
- •44.Теорія портфелю г. Марковіца.
- •45.Ефективний портфель. Диверсифікація як метод зменшення ризику.
- •46.Модель оцінки капітальних активів (мока) її фінансове значення.
- •47.Ринковий портфель. Можливості застосування мока в Україні.
- •41.Визначення вартості інвестиційних сертифікатів.
- •37.Дохідність депозитних та кредитних операцій.
- •38.Поточна (дивідендна) дохідність акції. Дохід (чистий прибуток) на акцію. Коефіцієнт сплати дивідендів. Курс (ціна) акції.
- •39.“Внутрішня” вартість акції. Ціна акції з рівномірним приростом дивіденду (модель Гордона). Ціна акції з нерівномірним приростом дивіденду.
- •40.Дохідність облігації: поточна, до часу погашення, повна реалізована. Період окупності (рівняння Макоулі). “Внутрішня” вартість відсоткової облігації. “Внутрішня” вартість дисконтної облігації.
- •50. Модель арбітражного ціноутворення та її значення.
- •48. Графічний аналіз ризику та дохідності. Лінія ринку капіталів. Лінія ринку цінних паперів. Лінія характеристики цінного паперу.
- •49. Індекс Шарпа. Індекс Тренора. Коефіцієнт варіації.
- •63. Місце і роль ринку цінних паперів у структурі фінансового ринку. Інструменти ринку цінних паперів. Емісійні цінні папери. Неемісійні цінні папери.
- •64. Пайові цінні папери.
- •65. Акція як частка у статутному капіталі акціонерного товариства та класичний інструмент ринку капіталів. Класифікація акцій.
- •66. Інвестиційні сертифікати як пайові інструменти ринку капіталів України.
- •67. Боргові цінні папери.
- •68. Облігації. Класифікація облігацій. Державні облігації. Облігації місцевих позик та їх особливості. Облігації підприємств.
- •69. Казначейські зобов’язання.
- •73. Порядок випуску, реєстрації та розміщення цінних паперів в Україні. Особливості випуску цінних паперів в Україні у бездокументарній формі.
- •70. Ощадні (депозитні) сертифікати.
- •71. Вексель як інструмент ринку цінних паперів України.
- •72. Іпотечні цінні папери.
- •Тема 3: фінансові посередники.
- •61. Фінансові компанії: лізингові, факторингові, форфейтингові.
- •62. Небанківські депозитні фінансові інститути в Україні. Кредитні спілки. Ломбарди.
- •74. Професійна діяльність на ринку цінних паперів України.
- •75. Діяльність з торгівлі цінними паперами (торговці цінними паперами).
- •76. Діяльність з управління активами.
- •77. Особливості функціонуванні інститутів спільного інвестування в Україні. Інвестиційні фонди.
- •78. Пенсійні фонди.
- •79. Депозитарна діяльність.
- •80. Національна депозитарна система в Україні, сфера її діяльності та учасники. Два рівні депозитарної системи.
- •81. Реєстри та реєстратори власників іменних цінних паперів.
- •84. Національний депозитарій України: основи організації та функції.
- •85. Діяльність з організації торгівлі на ринку цінних паперів.
- •82. Зберігачі цінних паперів в Україні.
- •Тема 12: фондова біржа.
- •86. Фондова біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
- •87. Кваліфікаційні ознаки фондової біржі. Вимоги до фондових бірж. Функції сучасної фондової біржі.
- •88. Організаційно-правова форма та організаційна структура фондової біржі.
- •89. Члени біржі. Види членства. Вимоги до членів та їх представників на фондовій біржі. Біржове місце.
- •90. Види біржового посередництва. Брокери. Дилери. Спеціалісти. Біржові маклери.
- •Тема 9: похідні цп.
- •95. Причини появи та розвитку ринку похідних фінансових інструментів, їх особливості.
- •96. Учасники ринку та мотивація їхньої участі. Хеджування. Спекуляція.
- •97. Види похідних фінансових інструментів.
- •98. Форвардні контракти та їх особливості. Поняття відкритої, довгої та короткої позиції.
- •99. Ф’ючерсні контракти, їх значення. Ф’ючерсні біржі. Роль розрахункової палати біржі. Початкова та варіаційна маржа. Ф’ючерсна ціна.
- •100. Опціони та їх особливості. Американський та європейський опціони. Опціон на купівлю, опціон на продаж.
- •101. Ціна опціону – премія. Модель Блека-Шоулза для оцінки опціонів.
- •94. Методи визначення біржових цін. Фіксингове котирування. Безперервне котирування (мультифіксинг).
- •91. Допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на біржі.
- •92. Лістинг та його доцільність. Основні вимоги до емітентів. Вилучення цінних паперів з біржового котирування (делістинг).
- •93. Біржові доручення (накази).
- •104. Комбінація опціонів. Стелажна угода. Стредл. Стренгл. Стреп. Стріп. Спред.
- •105. Глобальні (гдр) та американські депозитарні розписки (адр).
- •106. Особливості розвитку ринку похідних фінансових інструментів в Україні.
- •102. Контракти “своп”. Процентні ”свопи”. Валютні “свопи”.
- •103. Варранти, права власників.
- •Тема 11: валютний ринок
- •107. Поняття валютного ринку. Типи валютних ринків.
- •108. Функції валютного ринку.
- •109. Регулювання валютних курсів.
- •110. Валюта і валютний курс. Фактори, що впливають на валютний курс.
- •111. Валютні операції. Операції “спот”. Термінові угоди. Форвардні угоди. Ф’ючерсні угоди. Опціоні угоди з валютою. Операції “своп”. Валютний арбітраж.
- •112. Особливості функціонування валютного ринку в Україні.
- •113. Види інформації на фінансовому ринку. Порядок розкриття інформації.
- •114. Фондові індекси та рейтинги як індикатори фондового ринку.
- •117. Предмет курсу. Місце фінансового ринку у фінансовій системі.
- •118. Суб’єкти фінансового ринку.
- •119. Сучасні тенденції на фінансових ринках світу.
- •120. Показники, що використовуються для характеристики облігацій.
- •121. Порядок випуску та розміщення облігацій в Україні.
- •122. Показники,що використовуються для характеристики акцій
- •115. Рейтинги та їх значення для функціонування фінансового ринку.
- •116. Індекси та інші показники, що відображають рух цін на організаційно-оформлених ринках.
- •127. Операції центральних банків на відкритому ринку
- •123. Особливості випуску та розміщення акцій в Україні.
- •124. Функції та значення грошового ринку
- •125. Суб’єкти грошового ринку
- •126. Інструменти грошового ринку
- •1. Фінансові інститути та їх класифікація.
Тема 11: валютний ринок
107. Поняття валютного ринку. Типи валютних ринків.
Валютний ринок – це сфера економічних відносин, що виникають у ході здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів, деномінованих у іноземній валюті, а також операцій з інвестування капіталу в іноземній валюті. На валютному ринку узгоджуються продавці і покупці валютних цінностей.
Рух валютних фінансових потоків відбувається у вигляді:
Валютних операцій
Валютно-кредитного і розрахункового обслуговування придбання і продажу товарів і послуг
Закордонного інвестування
Операцій з цінними паперами
Перерозподілу національних доходів у вигляді допомоги іншим країнам.
Внесків у міжнародні організації.
Розрізняють організовані (біржові) та неорганізовані (позабіржові, або міжбанківські) валютні ринки. Більшість валютних операцій здійснюється на неорганізованому сегменті через банки, які виконують на договірній основі доручення іноземних банків-кореспондентів. Це дає змогу здійснювати валютні операції безготівковим шляхом.
Залежно від обсягу валютних операцій, кількості валют, які використовуються, рівня регулювання розрізняють: Міжнародні Регіональні Національні (місцеві) валютні ринки.
На міжнародних валютних ринках банки проводять операції з ключовими валютами, що широко використовуються у світовому платіжному обігу.
На регіональних та місцевих валютних ринках здійснюються операції з конкретними валютами (сінгапурський долар, саудівський реал, кувейтський динар, тощо).
108. Функції валютного ринку.
Валютний ринок – це сфера економічних відносин, що виникають у ході здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів, деномінованих у іноземній валюті, а також операцій з інвестування капіталу в іноземній валюті. На валютному ринку узгоджуються продавці і покупці валютних цінностей.
Виділяють наступні основні функції валютних ринків:
Забезпечення своєчасності здійснення міжнародних розрахунків, страхування валютних ризиків.
Регулювання валютних курсів.
Диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав, регулювання валютних курсів.
Забезпечення кредитування у іноземній валюті.
Отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку у вигляді різниці курсів валют.
Проведення валютної політики, спрямованої на державне регулювання національної економіки, узгодження політики у рамках світового господарства.
Здійснення міжнародних операцій буде неможливим без обміну однієї національної валюти на іншу. Пропорція, в якій здійснюється обмін однієї валюти на іншу, називається валютним курсом.
109. Регулювання валютних курсів.
Валютний курс визначає ціну грошової одиниці країни відносно грошової одиниці іншої країни. Валютний курс являє собою ціну особливого товару – грошей. Як будь-яка ціна, валютний курс змінюється. Валютний курс відображає співвідношення грошей до грошей.
Регулювання валютних курсів урядами держав за допомогою наступних методів:
— Валютні інтервенції. (Пряме втручання центрального банку країни у функціонування валютного ринку через купівлю-про-даж іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці. Банк скуповує іноземну валюту, коли існує надлишкова пропозиція і валютний курс перебуває на достатньо низькому рівні, та продає її, коли пропозиція іноземної валюти недостатня і валютний курс високий.)
— Девальвація та ревальвація валют. (Девальвація — офіційне зниження курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць. Ревальвація — офіційне підвищення курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют та міжнародних розрахункових одиниць.)
— Дисконтна (облікова) політика.( Є традиційним інструментом центрального банку для регулювання валютного курсу та для збереження валютних резервів. Регулювання рівня ставки рефінансування (облікової ставки) центрального банку належить до ринкових інструментів і здійснюється з метою впливу на міжнародний рух капіталу, динаміку внутрішніх кредитів, структуру грошової маси, рівень цін.)
— Управління валютними резервами (диверсифікація). (Управління валютними резервами включає формування їхньої оптимальної структури та раціональне розміщення активів країни за кордоном, зокрема через визначення строкової структури валютних резервів та валютного кошика, з чим пов'язаний вибір інструментарію.)
— Валютні обмеження. (Сукупність заходів та нормативних правил, установлених у законодавчому або адміністративному порядку та спрямованих на досягнення рівноваги в платіжному балансі, підтримання стабільності курсу національної грошової одиниці та досягнення інших цілей.Валютні обмеження застосовуються, зокрема, за умов хронічних і досить великих дефіцитів торговельних балансів, що характерне на даний час для України).