97. Види похідних фінансових інструментів.

Похідни́й фіна́нсовий інструме́нт(дериватив) — фінансовий контракт , або фінансовий інструмент, цінність якого походить з ціни чогось іншого (основи). Основою такого фінансового інструменту можуть бути активи (наприклад, сировинні матеріали, акції, житлові застави, нерухоме майно, облігації, позики), індекси (наприклад, відсоткові ставки, валютні курси, фондові індекси, індекси споживацьких цін), або інші (такі як погодні умови). Основними видами похідних фінансових інструментів є форвардні та ф'ючерсні контракти, опціони та свопи.

Форвард — являє собою контракт або строкову угоду, яка укладається між двома сторонами (продавець – покупець). Предмет контракту — майбутня поставка фінансового активу або товару або валюти. Поставка здійснюється за фіксованою ціною і у визначений строк. На відміну від інших видів контрактів форварді контракти заключаються поза біржею.

Ф‘ючерс — угода, яка укладається між продавцем та покупцем фінансового активу про постачання ЦП, товарів або валюти за визначеною ціною і у визначений строк. Ф‘ючерсний контракт заключається лише на біржі. Опціон— контракт, що дає покупцеві опціону право купити або продати певну кількість фінансових інструментів (акції, іноземна валюта) або товарів по заздалегідь установленій ціні в будь-який момент до закінчення (або в момент закінчення) терміну дії договору. Покупець опціону виплачує його продавцеві премію (ціну опціону) в обмін на зобов'язання останнього продати або купити за вимогою покупця фінансові інструменти або товари. У фінансовому рахунку ціна опціону відображається як придбання покупцем фінансового активу і як прийняття зобов'язання продавцем. Коли опціонний контракт реалізується, то ці операції відображаються у СНР залежно від їхнього характеру. У фінансовому рахунку вони можуть враховуватися в категоріях депозитів або інних паперів. Однією з форм опціонів є варанти.

Своп — контракт на право обміну певної суми валюти, ЦП і товарів, на умовах, що зафіксовані в договорі. Процентні свопи являють собою обмін процентними платежами різного характеру (наприклад, обмін фіксованої ставки на плаваючу, однієї плаваючої ставки на іншу тощо). Валютні свопи являють собою обмін обумовленими сумами, вираженими в різних валютах, із зобов'язанням сплатити основний борг і виплатити відсотки по ньому на заздалегідь погоджених умовах протягом визначеного терміну.

98. Форвардні контракти та їх особливості. Поняття відкритої, довгої та короткої позиції.

Форвард— стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін. На відміну від інших видів контрактів форварді контракти заключаються поза біржею.

Предметом контракту (базовим активом) можуть виступати акції, облігації, валюта, товари та ін. В умовах форвардного контракту можуть передбачатись штрафні санкції за його невиконання. Контрагент може вибрати сплату штрафу при певній ситуації на ринку, тому теоретично не існує гарантій виконання форвардного контракту. Серед форвардних угод фінансового характеру на міжнародних ринках найбільшого поширення набули форвардні контракти за відсотковими (процентними) ставками (FRA) та за валютними коштами (FXA).

Продавець (виробник ) ЦБ — при укладанні угоди відкриває коротку позицію, що означає, що продавець продав певну кількість ЦП, яких від не має в наявності.

Покупець ЦП — відкриває довгу позицію, що означає, що він купив ЦП більше, ніж продав. В короткій позиції знаходиться продавець ЦП, який сподівається виграти в майбутньому на зниженні поточної ціни. В довгій позиції знаходиться учасник угоди, який сподівається на збільшення поточної ціни в майбутньому і на отримання курсової різниці. Базисний активом форвардного контракту є валюта, товари або ЦП — все те, що лежить в основі угоди.

Недоліки форвардних контрактів:

1) відсутність можливості маневрувати - умова обов'язкового виконання не дозволяє достроково розірвати угоду або замінити її умови, в результаті чого форвардні контракти мають низьку ліквідність, а ризик невиконання зобов'язань за ними досить високий;

2) не є загальнодоступними похідними фінансовими інструментами, оскільки на форвардному ринку існують істотні обмеження, такі як наявність кредитної лінії, високий кредитний рейтинг, постійні фінансові зв'язки між контрагентами, що звужує кількість учасників форвардних ринків.