- •Тема1. Фр: сутність, функції та роль в економіці.
- •1.Фінансові інститути та їх класифікація.
- •2. Емітенти, позичальники, інвестори, кредитори, фінансові посередники в Україні.
- •3. Учасники фінансового ринку. Класифікація учасників.
- •1. З економічного погляду основними суб'єктами на фінансовому ринку є:
- •3. Залежно від функцій, які виконують суб'єкти фінансового ринку, їх можна поділити на такі групи:
- •4. Фінансові інструменти. Класифікація фінансових інструментів.
- •5. Цінні папери як вид фінансових інструментів в Україні.
- •6. Сегменти фінансового ринку.
- •7. Ринок грошей та ринок капіталів.
- •8. Ринок цінних паперів та ринок банківських позичок.
- •Тема6: фа та та.
- •51. Фундаментальний аналіз, його значення для прийняття стратегічних рішень.
- •52. Методи фундаментального аналізу. Етапи аналізу.
- •53. Переваги та недоліки фундаментального аналізу.
- •54. Технічний аналіз. Значення технічного аналізу для прийняття рішень на фінансовому ринку.
- •12. Процес сек'юритизації, його значення для фінансового ринку.
- •13. Тенденції розвитку фінансового ринку України.
- •9. Фондовий ринок як складова ринку цінних паперів та ринку капіталів.
- •10. Основні тенденції розвитку сучасних фінансових ринків.
- •11. Інтернаціоналізація та глобалізація фінансових ринків.
- •55. Основні об’єкти та методи технічного аналізу. Переваги та недоліки технічного аналізу.
- •Тема 2: регулювання фр.
- •14.Види регулювання фінансового ринку.
- •15.Розвиток регулювання фінансового ринку в країнах з розвинутою ринковою економікою.
- •16.Міжнародні стандарти регулювання фінансового ринку. Рекомендації “Групи 30”.
- •17.Міжнародне співробітництво з регулювання фінансових ринків. Резолюції Міжнародної організації комісій з цінних паперів.
- •18.Регулювання фондового ринку в країнах-членах Європейського Союзу.
- •19.Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду.
- •20.Принципи Базельського комітету з банківського нагляду та регулювання. Директиви Ради єс з регулювання банківської діяльності та нагляду.
- •21.Основи правового регулювання фінансового ринку в Україні.
- •22.Правові норми регулювання фінансового ринку.
- •23.Правове регулювання фондового ринку в Україні.
- •Тема 10: ринок банківських позичок
- •56. Ринок банківських позичок як складова фінансового ринку.
- •57. Суб'єкти ринку банківських позичок.
- •58. Фінансові інститути ринку банківських позичок (фі рбп) в Україні.
- •59. Банки в Україні. Універсальні та спеціалізовані. Організаційно-правові форми банку в Україні.
- •30. Саморегулівні організації та їх повноваження в Україні.
- •27. Контрольні функції Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України.
- •28. Контрольні функції Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
- •29. Самоорганізація учасників фінансового ринку. Саморегулівні організації, їх місце та роль у регулюванні фінансового ринку.
- •24. Правові основи розвитку в Україні ринку банківських позичок. Пруденційне банківське регулювання.
- •25. Валютне регулювання і валютний контроль в Україні.
- •26. Органи державного контролю та нагляду на фінансовому ринку.
- •60. Банківські операції та інструменти. Депозитний та кредитний договір. Угоди репо. Банківські акцепти.
- •Тема 4: відсоткові ставки та їх структура.
- •31. Ціноутворення на фінансовому ринку. Ціна капіталу.
- •32. Ринкова вартість фінансових інструментів.
- •33. Ціна кредиту – процент. Визначення і види процентних ставок.
- •34. Реальна процентна ставка. Номінальна процентна ставка.
- •35. Структура процентних ставок фінансового ринку.
- •36. Теорії зміни термінової структури процентних ставок (“чистих” очікувань, переваги ліквідності, сегментації ринку).
- •Тема 5: ризик та ціна капіталу.
- •42.Поняття та основні види ризиків на фінансовому ринку. Оцінювання ризиків.
- •43.Теорія ефективного фінансового ринку та її значення. Форми ефективності фінансового ринку.
- •44.Теорія портфелю г. Марковіца.
- •45.Ефективний портфель. Диверсифікація як метод зменшення ризику.
- •46.Модель оцінки капітальних активів (мока) її фінансове значення.
- •47.Ринковий портфель. Можливості застосування мока в Україні.
- •41.Визначення вартості інвестиційних сертифікатів.
- •37.Дохідність депозитних та кредитних операцій.
- •38.Поточна (дивідендна) дохідність акції. Дохід (чистий прибуток) на акцію. Коефіцієнт сплати дивідендів. Курс (ціна) акції.
- •39.“Внутрішня” вартість акції. Ціна акції з рівномірним приростом дивіденду (модель Гордона). Ціна акції з нерівномірним приростом дивіденду.
- •40.Дохідність облігації: поточна, до часу погашення, повна реалізована. Період окупності (рівняння Макоулі). “Внутрішня” вартість відсоткової облігації. “Внутрішня” вартість дисконтної облігації.
- •50. Модель арбітражного ціноутворення та її значення.
- •48. Графічний аналіз ризику та дохідності. Лінія ринку капіталів. Лінія ринку цінних паперів. Лінія характеристики цінного паперу.
- •49. Індекс Шарпа. Індекс Тренора. Коефіцієнт варіації.
- •63. Місце і роль ринку цінних паперів у структурі фінансового ринку. Інструменти ринку цінних паперів. Емісійні цінні папери. Неемісійні цінні папери.
- •64. Пайові цінні папери.
- •65. Акція як частка у статутному капіталі акціонерного товариства та класичний інструмент ринку капіталів. Класифікація акцій.
- •66. Інвестиційні сертифікати як пайові інструменти ринку капіталів України.
- •67. Боргові цінні папери.
- •68. Облігації. Класифікація облігацій. Державні облігації. Облігації місцевих позик та їх особливості. Облігації підприємств.
- •69. Казначейські зобов’язання.
- •73. Порядок випуску, реєстрації та розміщення цінних паперів в Україні. Особливості випуску цінних паперів в Україні у бездокументарній формі.
- •70. Ощадні (депозитні) сертифікати.
- •71. Вексель як інструмент ринку цінних паперів України.
- •72. Іпотечні цінні папери.
- •Тема 3: фінансові посередники.
- •61. Фінансові компанії: лізингові, факторингові, форфейтингові.
- •62. Небанківські депозитні фінансові інститути в Україні. Кредитні спілки. Ломбарди.
- •74. Професійна діяльність на ринку цінних паперів України.
- •75. Діяльність з торгівлі цінними паперами (торговці цінними паперами).
- •76. Діяльність з управління активами.
- •77. Особливості функціонуванні інститутів спільного інвестування в Україні. Інвестиційні фонди.
- •78. Пенсійні фонди.
- •79. Депозитарна діяльність.
- •80. Національна депозитарна система в Україні, сфера її діяльності та учасники. Два рівні депозитарної системи.
- •81. Реєстри та реєстратори власників іменних цінних паперів.
- •84. Національний депозитарій України: основи організації та функції.
- •85. Діяльність з організації торгівлі на ринку цінних паперів.
- •82. Зберігачі цінних паперів в Україні.
- •Тема 12: фондова біржа.
- •86. Фондова біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
- •87. Кваліфікаційні ознаки фондової біржі. Вимоги до фондових бірж. Функції сучасної фондової біржі.
- •88. Організаційно-правова форма та організаційна структура фондової біржі.
- •89. Члени біржі. Види членства. Вимоги до членів та їх представників на фондовій біржі. Біржове місце.
- •90. Види біржового посередництва. Брокери. Дилери. Спеціалісти. Біржові маклери.
- •Тема 9: похідні цп.
- •95. Причини появи та розвитку ринку похідних фінансових інструментів, їх особливості.
- •96. Учасники ринку та мотивація їхньої участі. Хеджування. Спекуляція.
- •97. Види похідних фінансових інструментів.
- •98. Форвардні контракти та їх особливості. Поняття відкритої, довгої та короткої позиції.
- •99. Ф’ючерсні контракти, їх значення. Ф’ючерсні біржі. Роль розрахункової палати біржі. Початкова та варіаційна маржа. Ф’ючерсна ціна.
- •100. Опціони та їх особливості. Американський та європейський опціони. Опціон на купівлю, опціон на продаж.
- •101. Ціна опціону – премія. Модель Блека-Шоулза для оцінки опціонів.
- •94. Методи визначення біржових цін. Фіксингове котирування. Безперервне котирування (мультифіксинг).
- •91. Допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на біржі.
- •92. Лістинг та його доцільність. Основні вимоги до емітентів. Вилучення цінних паперів з біржового котирування (делістинг).
- •93. Біржові доручення (накази).
- •104. Комбінація опціонів. Стелажна угода. Стредл. Стренгл. Стреп. Стріп. Спред.
- •105. Глобальні (гдр) та американські депозитарні розписки (адр).
- •106. Особливості розвитку ринку похідних фінансових інструментів в Україні.
- •102. Контракти “своп”. Процентні ”свопи”. Валютні “свопи”.
- •103. Варранти, права власників.
- •Тема 11: валютний ринок
- •107. Поняття валютного ринку. Типи валютних ринків.
- •108. Функції валютного ринку.
- •109. Регулювання валютних курсів.
- •110. Валюта і валютний курс. Фактори, що впливають на валютний курс.
- •111. Валютні операції. Операції “спот”. Термінові угоди. Форвардні угоди. Ф’ючерсні угоди. Опціоні угоди з валютою. Операції “своп”. Валютний арбітраж.
- •112. Особливості функціонування валютного ринку в Україні.
- •113. Види інформації на фінансовому ринку. Порядок розкриття інформації.
- •114. Фондові індекси та рейтинги як індикатори фондового ринку.
- •117. Предмет курсу. Місце фінансового ринку у фінансовій системі.
- •118. Суб’єкти фінансового ринку.
- •119. Сучасні тенденції на фінансових ринках світу.
- •120. Показники, що використовуються для характеристики облігацій.
- •121. Порядок випуску та розміщення облігацій в Україні.
- •122. Показники,що використовуються для характеристики акцій
- •115. Рейтинги та їх значення для функціонування фінансового ринку.
- •116. Індекси та інші показники, що відображають рух цін на організаційно-оформлених ринках.
- •127. Операції центральних банків на відкритому ринку
- •123. Особливості випуску та розміщення акцій в Україні.
- •124. Функції та значення грошового ринку
- •125. Суб’єкти грошового ринку
- •126. Інструменти грошового ринку
- •1. Фінансові інститути та їх класифікація.
Тема 9: похідні цп.
95. Причини появи та розвитку ринку похідних фінансових інструментів, їх особливості.
Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів . Ціни на похідні фінансові інструменти встановлюються залежно від цін активів, які покладено в їх основу, і називаються базовими активами. Базовими активами можуть бути цінні папери, процентні ставки, фондові індекси, товарні ресурси, дорогоцінні метали, іноземна валюта тощо. Отже, особливість похідних фінансових паперів (деривативів) полягає в тому, що їх інвестиційна віддача залежить від тих фінансових інструментів, від яких вони походять, тобто їх обіг пов'язаний з обігом базових фінансових активів. Слід зауважити, що предметом похідного контракту можуть виступати не лише фінансові інструменти, але й біржові товари, відповідно до цього розрізняють фінансові і товарні деривативи.
Економічний зміст похідних фінансових інструментів пов'язаний з причиною їх появи. Деривативи виникли як відповідь на зростаючий рівень ризику у зв'язку з мінливістю цін, запропонувавши учасникам ринкових відносин механізми зниження цих ризиків. Процедура попередньої домовленості щодо умов операції обміну, яка має відбутися в майбутньому, дозволяє і продавцеві, і покупцеві протягом форвардного періоду стати незалежними від ризику зміни ринкової ціни базового інструменту. Якщо строкова (майбутня, форвардна) ціна показує прибуток порівняно з витратами виробництва, то товаровиробник може уникнути цінового ризику, уклавши угоду про продаж товару ще до завершення виробничого процесу. Якщо ця ціна не покриває витрат, то вона стимулює виробництво даного товару взагалі.
На строковому ринку операції проводяться в основному реальними власниками активів і фінансовими посередниками. Власники активів (хеджери) займаються хеджуванням, тобто укладають строкові угоди з метою страхування від можливих цінових змін на реальному ринку. Фінансові посередники рідко бувають зацікавлені в реальному володінні товарами чи фінансовими активами, що покладені в основу строкових контрактів. їх метою є отримання спекулятивного прибутку від різниці в цінах купівлі-продажу строкових контрактів. Тому часто одних учасників строкового ринку називають хеджерами, а інших - спекулянтами.
96. Учасники ринку та мотивація їхньої участі. Хеджування. Спекуляція.
Учасників фондового ринку можна поділити на дві групи: прямі (безпосередні) учасники, які здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку, і побічних, які забезпечують діяльність фінансових інститутів, що здійснюють професійну діяльність.
До основних учасників ринку цінних паперів належать:
- емітенти цінних паперів – держава в особі уповноважених органів, юридичні, і у випадках, передбачених чинним законодавством, фізичні особи, які від свого імені випускають в обіг цінні папери і відповідають по зобов'язаннях, що випливають з умов їх випуску;
- інвестори – фізична або юридична особа, яка придбаває цінні папери від свого імені та за свій рахунок з метою одержання доходу чи збільшення вартості цінних паперів, або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів;
- посередники - юридичні особи, діяльність яких тісно пов'язана з наданням професійних послуг по опосередкуванню діяльності на фондовому ринку емітентів і інвесторів;
- держава, яка шляхом прийняття законодавчих актів і створення відповідних державних органів визначає умови правового регулювання діяльності фондового ринку з метою забезпечення його ефективного функціонування.
Суб'єкти ринку, що вкладають свої капітали в цінні папери, намагаються досягти власних загальних цілей, які можна об'єднати в групи: дохідності, ліквідності і безпеки (зниження ризику). Хеджування – це один з методів управління ціновими ризиками, який дозволяє уникнути їх або мінімізувати втрати від них, отримані на реальних (спотових, «фізичних») ринках, шляхом укладення строкових контрактів (біржових та позабіржових). Біржова спекуляція – це спосіб одержання прибутку в процесі біржової ф’ючерсної торгівлі, який базується на розходженнях у динаміці цін ф’ючерсних контрактів у часі, просторі і на різні види товарів. Біржовою спекуляцією звичайно займаються члени біржі і ті, хто бажає (звичайно приватні особи) зіграти на різниці в динаміці цін ф’ючерсних контрактів. Операція хеджування полягає в тому, що фірма або особа, яка продала (купила) товар на реальному ринку або на біржі з поставкою в майбутньому (форвард), бажаючи використати існуючий на момент укладення угоди рівень цін, одночасно виконує таку ж або обернену операцію на ф’ючерсному ринку. Після отримання реального товару вони викуповують продані або продають куплені до цього ф’ючерси. Для хеджування особливо цінним є те, що ф’ючерсні контракти є обов’язковими угодами, тобто виконання контракту на товари, іноземну валюту, облігації та ін. завершується поставкою або розрахунком грошима. Хеджування може проводитися: на весь наявний товар чи на його частину, на комбінацію різних дат постачання реального товару і виконання ф’ючерсного контракту, воно може бути селективним або випереджувальним тощо.