41.Визначення вартості інвестиційних сертифікатів.

Згідно за ЗУ «Про інститути спільного інвестування» інвестиційний сертифікат - цінний папір, емітентом якого є компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду та який засвідчує право власності учасника пайового фонду на частку в пайовому фонді та право на отримання дивідендів (для закритого пайового фонду).

Відповідно до закону інститути спільного інвестування (ІСІ) можуть бути відкритого, інтервального та закритого типів. При цьому у інвестиційних сертифікатів (ІС) є свої особливості залежно від виду ІСІ. Так, дивіденди по ІС відкритого та інтервального типу не нараховуються та не сплачуються. Доходи власників таких цінних паперів визначаються як різниця між ціною викупу та ціною придбання. По ІС фондів закритого типу дивіденди нараховуються і можуть сплачуватися власникам.

Треба знати також, що ІС фондів закритого та інтервального типу підлягають вільному обігу на ринку, у той час як обіг ІС фондів відкритого типу обмежується. Відчуження інвесторами цих цінних паперів може здійснюватися лише шляхом їх викупу компанією з управління активами.

Поділ інвестиційних сертифікатів на іменні та на пред'явника, з погляду інвестора, аналогічний до поділу акцій. Можна зазначити, що найменш ризикованими є вкладання засобів у сертифікати відкритих фондів, які, по-перше, здійснюють їх викуп, а по-друге, перебувають під більш жорстким державним контролем.

Номінальна вартість одного інвестиційного сертифіката має дорівнювати номінальній вартості однієї акції, що належить засновникам.

37.Дохідність депозитних та кредитних операцій.

Дохідність сукупності кредитних операцій, як і дохідність інших фінансових операцій, визначається річною процентною ставкою і характеризує рівень процентних доходів, отриманих на інвестовані кошти.

Загальна дохідність кредитних операцій за деякий період t визначається часткою від ділення суми отриманих процентів на суму наданих кредитів.

Загальна дохідність сукупності кредитних операцій може значно відрізнятись від дохідності окремих операцій, оскільки враховує термін кредитної операції та ефективність використання кредитних ресурсів.

Якщо кредитні ресурси використовуються протягом усього періоду, то внаслідок цього підвищується загальна дохідність кредитних операцій. Якщо частина ресурсів використовується лише протягом частини періоду, то значно знижується загальна дохідність кредитних операцій. У разі, коли всі кредитні ресурси використовуються протягом усього досліджуваного періоду, загальна дохідність буде збігатися з так званою середньозваженою, її визначають формулою кредитів, наданих під ставку, тим більший вплив матимуть величина цієї процентної ставки на розмір середньозваженої дохідності.

Для визначення дохідності кредитних операцій, що здійснюються комерційними банками, використовують також показник середньої дохідності всіх кредитних операцій за деякий період t. Цей показник розраховують як частку від ділення отриманих за період t процентів за кредитами І на середній залишок коштів на відповідних рахунках, що відображають суму інвестованих у кредити коштів . Дохідність депозитних операцій залежить від суми вкладених коштів, способу нарахування процентів та частоти їх нарахування.