- •Тема1. Фр: сутність, функції та роль в економіці.
- •1.Фінансові інститути та їх класифікація.
- •2. Емітенти, позичальники, інвестори, кредитори, фінансові посередники в Україні.
- •3. Учасники фінансового ринку. Класифікація учасників.
- •1. З економічного погляду основними суб'єктами на фінансовому ринку є:
- •3. Залежно від функцій, які виконують суб'єкти фінансового ринку, їх можна поділити на такі групи:
- •4. Фінансові інструменти. Класифікація фінансових інструментів.
- •5. Цінні папери як вид фінансових інструментів в Україні.
- •6. Сегменти фінансового ринку.
- •7. Ринок грошей та ринок капіталів.
- •8. Ринок цінних паперів та ринок банківських позичок.
- •Тема6: фа та та.
- •51. Фундаментальний аналіз, його значення для прийняття стратегічних рішень.
- •52. Методи фундаментального аналізу. Етапи аналізу.
- •53. Переваги та недоліки фундаментального аналізу.
- •54. Технічний аналіз. Значення технічного аналізу для прийняття рішень на фінансовому ринку.
- •12. Процес сек'юритизації, його значення для фінансового ринку.
- •13. Тенденції розвитку фінансового ринку України.
- •9. Фондовий ринок як складова ринку цінних паперів та ринку капіталів.
- •10. Основні тенденції розвитку сучасних фінансових ринків.
- •11. Інтернаціоналізація та глобалізація фінансових ринків.
- •55. Основні об’єкти та методи технічного аналізу. Переваги та недоліки технічного аналізу.
- •Тема 2: регулювання фр.
- •14.Види регулювання фінансового ринку.
- •15.Розвиток регулювання фінансового ринку в країнах з розвинутою ринковою економікою.
- •16.Міжнародні стандарти регулювання фінансового ринку. Рекомендації “Групи 30”.
- •17.Міжнародне співробітництво з регулювання фінансових ринків. Резолюції Міжнародної організації комісій з цінних паперів.
- •18.Регулювання фондового ринку в країнах-членах Європейського Союзу.
- •19.Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду.
- •20.Принципи Базельського комітету з банківського нагляду та регулювання. Директиви Ради єс з регулювання банківської діяльності та нагляду.
- •21.Основи правового регулювання фінансового ринку в Україні.
- •22.Правові норми регулювання фінансового ринку.
- •23.Правове регулювання фондового ринку в Україні.
- •Тема 10: ринок банківських позичок
- •56. Ринок банківських позичок як складова фінансового ринку.
- •57. Суб'єкти ринку банківських позичок.
- •58. Фінансові інститути ринку банківських позичок (фі рбп) в Україні.
- •59. Банки в Україні. Універсальні та спеціалізовані. Організаційно-правові форми банку в Україні.
- •30. Саморегулівні організації та їх повноваження в Україні.
- •27. Контрольні функції Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України.
- •28. Контрольні функції Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
- •29. Самоорганізація учасників фінансового ринку. Саморегулівні організації, їх місце та роль у регулюванні фінансового ринку.
- •24. Правові основи розвитку в Україні ринку банківських позичок. Пруденційне банківське регулювання.
- •25. Валютне регулювання і валютний контроль в Україні.
- •26. Органи державного контролю та нагляду на фінансовому ринку.
- •60. Банківські операції та інструменти. Депозитний та кредитний договір. Угоди репо. Банківські акцепти.
- •Тема 4: відсоткові ставки та їх структура.
- •31. Ціноутворення на фінансовому ринку. Ціна капіталу.
- •32. Ринкова вартість фінансових інструментів.
- •33. Ціна кредиту – процент. Визначення і види процентних ставок.
- •34. Реальна процентна ставка. Номінальна процентна ставка.
- •35. Структура процентних ставок фінансового ринку.
- •36. Теорії зміни термінової структури процентних ставок (“чистих” очікувань, переваги ліквідності, сегментації ринку).
- •Тема 5: ризик та ціна капіталу.
- •42.Поняття та основні види ризиків на фінансовому ринку. Оцінювання ризиків.
- •43.Теорія ефективного фінансового ринку та її значення. Форми ефективності фінансового ринку.
- •44.Теорія портфелю г. Марковіца.
- •45.Ефективний портфель. Диверсифікація як метод зменшення ризику.
- •46.Модель оцінки капітальних активів (мока) її фінансове значення.
- •47.Ринковий портфель. Можливості застосування мока в Україні.
- •41.Визначення вартості інвестиційних сертифікатів.
- •37.Дохідність депозитних та кредитних операцій.
- •38.Поточна (дивідендна) дохідність акції. Дохід (чистий прибуток) на акцію. Коефіцієнт сплати дивідендів. Курс (ціна) акції.
- •39.“Внутрішня” вартість акції. Ціна акції з рівномірним приростом дивіденду (модель Гордона). Ціна акції з нерівномірним приростом дивіденду.
- •40.Дохідність облігації: поточна, до часу погашення, повна реалізована. Період окупності (рівняння Макоулі). “Внутрішня” вартість відсоткової облігації. “Внутрішня” вартість дисконтної облігації.
- •50. Модель арбітражного ціноутворення та її значення.
- •48. Графічний аналіз ризику та дохідності. Лінія ринку капіталів. Лінія ринку цінних паперів. Лінія характеристики цінного паперу.
- •49. Індекс Шарпа. Індекс Тренора. Коефіцієнт варіації.
- •63. Місце і роль ринку цінних паперів у структурі фінансового ринку. Інструменти ринку цінних паперів. Емісійні цінні папери. Неемісійні цінні папери.
- •64. Пайові цінні папери.
- •65. Акція як частка у статутному капіталі акціонерного товариства та класичний інструмент ринку капіталів. Класифікація акцій.
- •66. Інвестиційні сертифікати як пайові інструменти ринку капіталів України.
- •67. Боргові цінні папери.
- •68. Облігації. Класифікація облігацій. Державні облігації. Облігації місцевих позик та їх особливості. Облігації підприємств.
- •69. Казначейські зобов’язання.
- •73. Порядок випуску, реєстрації та розміщення цінних паперів в Україні. Особливості випуску цінних паперів в Україні у бездокументарній формі.
- •70. Ощадні (депозитні) сертифікати.
- •71. Вексель як інструмент ринку цінних паперів України.
- •72. Іпотечні цінні папери.
- •Тема 3: фінансові посередники.
- •61. Фінансові компанії: лізингові, факторингові, форфейтингові.
- •62. Небанківські депозитні фінансові інститути в Україні. Кредитні спілки. Ломбарди.
- •74. Професійна діяльність на ринку цінних паперів України.
- •75. Діяльність з торгівлі цінними паперами (торговці цінними паперами).
- •76. Діяльність з управління активами.
- •77. Особливості функціонуванні інститутів спільного інвестування в Україні. Інвестиційні фонди.
- •78. Пенсійні фонди.
- •79. Депозитарна діяльність.
- •80. Національна депозитарна система в Україні, сфера її діяльності та учасники. Два рівні депозитарної системи.
- •81. Реєстри та реєстратори власників іменних цінних паперів.
- •84. Національний депозитарій України: основи організації та функції.
- •85. Діяльність з організації торгівлі на ринку цінних паперів.
- •82. Зберігачі цінних паперів в Україні.
- •Тема 12: фондова біржа.
- •86. Фондова біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
- •87. Кваліфікаційні ознаки фондової біржі. Вимоги до фондових бірж. Функції сучасної фондової біржі.
- •88. Організаційно-правова форма та організаційна структура фондової біржі.
- •89. Члени біржі. Види членства. Вимоги до членів та їх представників на фондовій біржі. Біржове місце.
- •90. Види біржового посередництва. Брокери. Дилери. Спеціалісти. Біржові маклери.
- •Тема 9: похідні цп.
- •95. Причини появи та розвитку ринку похідних фінансових інструментів, їх особливості.
- •96. Учасники ринку та мотивація їхньої участі. Хеджування. Спекуляція.
- •97. Види похідних фінансових інструментів.
- •98. Форвардні контракти та їх особливості. Поняття відкритої, довгої та короткої позиції.
- •99. Ф’ючерсні контракти, їх значення. Ф’ючерсні біржі. Роль розрахункової палати біржі. Початкова та варіаційна маржа. Ф’ючерсна ціна.
- •100. Опціони та їх особливості. Американський та європейський опціони. Опціон на купівлю, опціон на продаж.
- •101. Ціна опціону – премія. Модель Блека-Шоулза для оцінки опціонів.
- •94. Методи визначення біржових цін. Фіксингове котирування. Безперервне котирування (мультифіксинг).
- •91. Допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на біржі.
- •92. Лістинг та його доцільність. Основні вимоги до емітентів. Вилучення цінних паперів з біржового котирування (делістинг).
- •93. Біржові доручення (накази).
- •104. Комбінація опціонів. Стелажна угода. Стредл. Стренгл. Стреп. Стріп. Спред.
- •105. Глобальні (гдр) та американські депозитарні розписки (адр).
- •106. Особливості розвитку ринку похідних фінансових інструментів в Україні.
- •102. Контракти “своп”. Процентні ”свопи”. Валютні “свопи”.
- •103. Варранти, права власників.
- •Тема 11: валютний ринок
- •107. Поняття валютного ринку. Типи валютних ринків.
- •108. Функції валютного ринку.
- •109. Регулювання валютних курсів.
- •110. Валюта і валютний курс. Фактори, що впливають на валютний курс.
- •111. Валютні операції. Операції “спот”. Термінові угоди. Форвардні угоди. Ф’ючерсні угоди. Опціоні угоди з валютою. Операції “своп”. Валютний арбітраж.
- •112. Особливості функціонування валютного ринку в Україні.
- •113. Види інформації на фінансовому ринку. Порядок розкриття інформації.
- •114. Фондові індекси та рейтинги як індикатори фондового ринку.
- •117. Предмет курсу. Місце фінансового ринку у фінансовій системі.
- •118. Суб’єкти фінансового ринку.
- •119. Сучасні тенденції на фінансових ринках світу.
- •120. Показники, що використовуються для характеристики облігацій.
- •121. Порядок випуску та розміщення облігацій в Україні.
- •122. Показники,що використовуються для характеристики акцій
- •115. Рейтинги та їх значення для функціонування фінансового ринку.
- •116. Індекси та інші показники, що відображають рух цін на організаційно-оформлених ринках.
- •127. Операції центральних банків на відкритому ринку
- •123. Особливості випуску та розміщення акцій в Україні.
- •124. Функції та значення грошового ринку
- •125. Суб’єкти грошового ринку
- •126. Інструменти грошового ринку
- •1. Фінансові інститути та їх класифікація.
Тема 4: відсоткові ставки та їх структура.
31. Ціноутворення на фінансовому ринку. Ціна капіталу.
Ціна - це грошовий вираз вартості того чи іншого товару.
Завданнями ціноутворення на фінансовому ринку є:1) відображення реального співвідношення попиту і пропозиції;2) реалізація конкретних цілей ціноутворення;3) врахування різноманітних факторів. До основних принципів ціноутворення відносять такі:науковий підхід;цільове спрямування;можливість зіставлення цін за різні періоди;врахування рівня цін на аналогічні фінансові інструменти;відображення реального рівня витрат на фінансові операції. іноутворення на фінансовому ринку здійснюється декількома методами. Серед них виділяють: експертний, статистичний, нормативно-параметричний, балансовий і метод на основі економіко-математичного моделювання. Експертний метод ґрунтується на використанні аргументованих висновків експертів (визнаних спеціалістів) про рівень реальної вартості того чи іншого фінансового інструмента або ціну певної фондової операції. Аналітичний метод передбачає, що рівень ціни визначається в результаті детального аналізу кон'юнктури ринку, виконання діагностичного факторного аналізу, моніторингу. Статистичний метод базується на статистичному аналізі з використанням середніх величин, індексів, дисперсії, варіації , із застосуванням кореляційного та регресійного аналізу. Нормативно-параметричний метод на практиці реалізується таким чином. Кожна інвестиційна характеристика цінного папера або фондової операції має певний діапазон нормативних значень. Обрана нормативна одиниця оцінюється тією чи іншою кількістю балів. Далі бали підсумовуються, і отримана сума балів множиться на завчасно прийняту вартісну оцінку одного бала. В результаті отримуємо певний вартісний рівень ціни. Балансовий метод теоретично найпростіший. Вартість майна, зафіксована в офіційній звітності підприємства, ділиться на загальну кількість акцій. Економіко-математичне моделювання у вигляді імітаційних моделей або динамічного моделювання на основі графічних або логічних моделей з використанням комп'ютерної техніки базується на побудові певних схем, які фіксують відповідну залежність і враховують конкретні фактори, що чинять як позитивний, так і негативний вплив. Безумовно, це досить перспективний метод ціноутворення на фінансовому ринку. Для інвестора ціна капіталу є доходом, який він отримує від вкладення інвестицій у фінансові активи. Для емітента - фінансовими витратами, які він повинен сплатити інвестору у процентах до отриманого капіталу. У формуванні цін на фінансовому ринку беруть участь усі його учасники: емітенти й інвестори, посередники і спеціалісти.
На фінансовому ринку ціна капіталу формується на основі попиту і пропонування, тобто стихійно. Проте в цій стихії враховуються всі види ризику в русі майбутніх грошових потоків, які бажає одержати інвестор.
32. Ринкова вартість фінансових інструментів.
Знаходження поточної ринкової вартості (або справедливої вартості) будь-якого активу, а тим паче, фінансового інструменту представляє собою одну з найважливіших складових життя ринкових відносин, де ціну на товар визначає ринковий попит та пропозиція. Надалі будуть розглянуті підходи до знаходження поточної ринкової вартості акцій і облігацій, так як на фондовому ринку України вони представляють найбільший інтерес, до прийняття Верховною Радою України законодавства щодо похідних цінних паперів (опціонів).
Найбільш популярними методиками в світі справедливо вважаються: методика знаходження справедливої вартості фінансового активу в порівнянні з аналогічними, та дохідна методика, котра базується на постулаті котрий гласить: „Вартість будь-якого активу – це сума приведених грошових потоків котрі здатен згенерувати цей актив, які продисконтовані по ставці яка є функцією від ризику інвестування в цей актив”.
Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Справедлива вартість активу дорівнює його ринковій вартості у разі можливості її визначення у порядку, встановленому національними стандартами.
Порівняльний підхід ґрунтується на порівнянні фінансового інструменту котрий оцінюється з іншими аналогічними інструментами, з їх показниками та ринковою вартістю. Дана методологія використовуються для визначення справедливої вартості акції (якщо розглядати фінансові інструменти), нерухомості, інших матеріальних активів. Порівняльно необхідно знайти справедливу вартість компанії (Ринкову капіталізацію), після чого поточна ринкова вартість акції знаходиться шляхом ділення ринкової капіталізації компанії на кількість емітованих нею акцій.
Дохідний підхід ґрунтується на постулаті про те що вартість будь-якого активу – це сума приведених грошових потоків котрі здатен згенерувати цей актив, які продисконтовані по ставці яка є функцією від ризику інвестування в цей актив.