
- •Тема1. Фр: сутність, функції та роль в економіці.
- •1.Фінансові інститути та їх класифікація.
- •2. Емітенти, позичальники, інвестори, кредитори, фінансові посередники в Україні.
- •3. Учасники фінансового ринку. Класифікація учасників.
- •1. З економічного погляду основними суб'єктами на фінансовому ринку є:
- •3. Залежно від функцій, які виконують суб'єкти фінансового ринку, їх можна поділити на такі групи:
- •4. Фінансові інструменти. Класифікація фінансових інструментів.
- •5. Цінні папери як вид фінансових інструментів в Україні.
- •6. Сегменти фінансового ринку.
- •7. Ринок грошей та ринок капіталів.
- •8. Ринок цінних паперів та ринок банківських позичок.
- •Тема6: фа та та.
- •51. Фундаментальний аналіз, його значення для прийняття стратегічних рішень.
- •52. Методи фундаментального аналізу. Етапи аналізу.
- •53. Переваги та недоліки фундаментального аналізу.
- •54. Технічний аналіз. Значення технічного аналізу для прийняття рішень на фінансовому ринку.
- •12. Процес сек'юритизації, його значення для фінансового ринку.
- •13. Тенденції розвитку фінансового ринку України.
- •9. Фондовий ринок як складова ринку цінних паперів та ринку капіталів.
- •10. Основні тенденції розвитку сучасних фінансових ринків.
- •11. Інтернаціоналізація та глобалізація фінансових ринків.
- •55. Основні об’єкти та методи технічного аналізу. Переваги та недоліки технічного аналізу.
- •Тема 2: регулювання фр.
- •14.Види регулювання фінансового ринку.
- •15.Розвиток регулювання фінансового ринку в країнах з розвинутою ринковою економікою.
- •16.Міжнародні стандарти регулювання фінансового ринку. Рекомендації “Групи 30”.
- •17.Міжнародне співробітництво з регулювання фінансових ринків. Резолюції Міжнародної організації комісій з цінних паперів.
- •18.Регулювання фондового ринку в країнах-членах Європейського Союзу.
- •19.Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду.
- •20.Принципи Базельського комітету з банківського нагляду та регулювання. Директиви Ради єс з регулювання банківської діяльності та нагляду.
- •21.Основи правового регулювання фінансового ринку в Україні.
- •22.Правові норми регулювання фінансового ринку.
- •23.Правове регулювання фондового ринку в Україні.
- •Тема 10: ринок банківських позичок
- •56. Ринок банківських позичок як складова фінансового ринку.
- •57. Суб'єкти ринку банківських позичок.
- •58. Фінансові інститути ринку банківських позичок (фі рбп) в Україні.
- •59. Банки в Україні. Універсальні та спеціалізовані. Організаційно-правові форми банку в Україні.
- •30. Саморегулівні організації та їх повноваження в Україні.
- •27. Контрольні функції Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України.
- •28. Контрольні функції Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
- •29. Самоорганізація учасників фінансового ринку. Саморегулівні організації, їх місце та роль у регулюванні фінансового ринку.
- •24. Правові основи розвитку в Україні ринку банківських позичок. Пруденційне банківське регулювання.
- •25. Валютне регулювання і валютний контроль в Україні.
- •26. Органи державного контролю та нагляду на фінансовому ринку.
- •60. Банківські операції та інструменти. Депозитний та кредитний договір. Угоди репо. Банківські акцепти.
- •Тема 4: відсоткові ставки та їх структура.
- •31. Ціноутворення на фінансовому ринку. Ціна капіталу.
- •32. Ринкова вартість фінансових інструментів.
- •33. Ціна кредиту – процент. Визначення і види процентних ставок.
- •34. Реальна процентна ставка. Номінальна процентна ставка.
- •35. Структура процентних ставок фінансового ринку.
- •36. Теорії зміни термінової структури процентних ставок (“чистих” очікувань, переваги ліквідності, сегментації ринку).
- •Тема 5: ризик та ціна капіталу.
- •42.Поняття та основні види ризиків на фінансовому ринку. Оцінювання ризиків.
- •43.Теорія ефективного фінансового ринку та її значення. Форми ефективності фінансового ринку.
- •44.Теорія портфелю г. Марковіца.
- •45.Ефективний портфель. Диверсифікація як метод зменшення ризику.
- •46.Модель оцінки капітальних активів (мока) її фінансове значення.
- •47.Ринковий портфель. Можливості застосування мока в Україні.
- •41.Визначення вартості інвестиційних сертифікатів.
- •37.Дохідність депозитних та кредитних операцій.
- •38.Поточна (дивідендна) дохідність акції. Дохід (чистий прибуток) на акцію. Коефіцієнт сплати дивідендів. Курс (ціна) акції.
- •39.“Внутрішня” вартість акції. Ціна акції з рівномірним приростом дивіденду (модель Гордона). Ціна акції з нерівномірним приростом дивіденду.
- •40.Дохідність облігації: поточна, до часу погашення, повна реалізована. Період окупності (рівняння Макоулі). “Внутрішня” вартість відсоткової облігації. “Внутрішня” вартість дисконтної облігації.
- •50. Модель арбітражного ціноутворення та її значення.
- •48. Графічний аналіз ризику та дохідності. Лінія ринку капіталів. Лінія ринку цінних паперів. Лінія характеристики цінного паперу.
- •49. Індекс Шарпа. Індекс Тренора. Коефіцієнт варіації.
- •63. Місце і роль ринку цінних паперів у структурі фінансового ринку. Інструменти ринку цінних паперів. Емісійні цінні папери. Неемісійні цінні папери.
- •64. Пайові цінні папери.
- •65. Акція як частка у статутному капіталі акціонерного товариства та класичний інструмент ринку капіталів. Класифікація акцій.
- •66. Інвестиційні сертифікати як пайові інструменти ринку капіталів України.
- •67. Боргові цінні папери.
- •68. Облігації. Класифікація облігацій. Державні облігації. Облігації місцевих позик та їх особливості. Облігації підприємств.
- •69. Казначейські зобов’язання.
- •73. Порядок випуску, реєстрації та розміщення цінних паперів в Україні. Особливості випуску цінних паперів в Україні у бездокументарній формі.
- •70. Ощадні (депозитні) сертифікати.
- •71. Вексель як інструмент ринку цінних паперів України.
- •72. Іпотечні цінні папери.
- •Тема 3: фінансові посередники.
- •61. Фінансові компанії: лізингові, факторингові, форфейтингові.
- •62. Небанківські депозитні фінансові інститути в Україні. Кредитні спілки. Ломбарди.
- •74. Професійна діяльність на ринку цінних паперів України.
- •75. Діяльність з торгівлі цінними паперами (торговці цінними паперами).
- •76. Діяльність з управління активами.
- •77. Особливості функціонуванні інститутів спільного інвестування в Україні. Інвестиційні фонди.
- •78. Пенсійні фонди.
- •79. Депозитарна діяльність.
- •80. Національна депозитарна система в Україні, сфера її діяльності та учасники. Два рівні депозитарної системи.
- •81. Реєстри та реєстратори власників іменних цінних паперів.
- •84. Національний депозитарій України: основи організації та функції.
- •85. Діяльність з організації торгівлі на ринку цінних паперів.
- •82. Зберігачі цінних паперів в Україні.
- •Тема 12: фондова біржа.
- •86. Фондова біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
- •87. Кваліфікаційні ознаки фондової біржі. Вимоги до фондових бірж. Функції сучасної фондової біржі.
- •88. Організаційно-правова форма та організаційна структура фондової біржі.
- •89. Члени біржі. Види членства. Вимоги до членів та їх представників на фондовій біржі. Біржове місце.
- •90. Види біржового посередництва. Брокери. Дилери. Спеціалісти. Біржові маклери.
- •Тема 9: похідні цп.
- •95. Причини появи та розвитку ринку похідних фінансових інструментів, їх особливості.
- •96. Учасники ринку та мотивація їхньої участі. Хеджування. Спекуляція.
- •97. Види похідних фінансових інструментів.
- •98. Форвардні контракти та їх особливості. Поняття відкритої, довгої та короткої позиції.
- •99. Ф’ючерсні контракти, їх значення. Ф’ючерсні біржі. Роль розрахункової палати біржі. Початкова та варіаційна маржа. Ф’ючерсна ціна.
- •100. Опціони та їх особливості. Американський та європейський опціони. Опціон на купівлю, опціон на продаж.
- •101. Ціна опціону – премія. Модель Блека-Шоулза для оцінки опціонів.
- •94. Методи визначення біржових цін. Фіксингове котирування. Безперервне котирування (мультифіксинг).
- •91. Допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на біржі.
- •92. Лістинг та його доцільність. Основні вимоги до емітентів. Вилучення цінних паперів з біржового котирування (делістинг).
- •93. Біржові доручення (накази).
- •104. Комбінація опціонів. Стелажна угода. Стредл. Стренгл. Стреп. Стріп. Спред.
- •105. Глобальні (гдр) та американські депозитарні розписки (адр).
- •106. Особливості розвитку ринку похідних фінансових інструментів в Україні.
- •102. Контракти “своп”. Процентні ”свопи”. Валютні “свопи”.
- •103. Варранти, права власників.
- •Тема 11: валютний ринок
- •107. Поняття валютного ринку. Типи валютних ринків.
- •108. Функції валютного ринку.
- •109. Регулювання валютних курсів.
- •110. Валюта і валютний курс. Фактори, що впливають на валютний курс.
- •111. Валютні операції. Операції “спот”. Термінові угоди. Форвардні угоди. Ф’ючерсні угоди. Опціоні угоди з валютою. Операції “своп”. Валютний арбітраж.
- •112. Особливості функціонування валютного ринку в Україні.
- •113. Види інформації на фінансовому ринку. Порядок розкриття інформації.
- •114. Фондові індекси та рейтинги як індикатори фондового ринку.
- •117. Предмет курсу. Місце фінансового ринку у фінансовій системі.
- •118. Суб’єкти фінансового ринку.
- •119. Сучасні тенденції на фінансових ринках світу.
- •120. Показники, що використовуються для характеристики облігацій.
- •121. Порядок випуску та розміщення облігацій в Україні.
- •122. Показники,що використовуються для характеристики акцій
- •115. Рейтинги та їх значення для функціонування фінансового ринку.
- •116. Індекси та інші показники, що відображають рух цін на організаційно-оформлених ринках.
- •127. Операції центральних банків на відкритому ринку
- •123. Особливості випуску та розміщення акцій в Україні.
- •124. Функції та значення грошового ринку
- •125. Суб’єкти грошового ринку
- •126. Інструменти грошового ринку
- •1. Фінансові інститути та їх класифікація.
16.Міжнародні стандарти регулювання фінансового ринку. Рекомендації “Групи 30”.
На даному етапі розвитку світового фінансового ринку міжнародними регулюючими організаціями є:
1) Міжнародний валютний фонд (МВФ);
2) Міжнародна організація комісій з цінних паперів (IOSCO);
3) Форум Європейських Комісій з цінних паперів (FESCO);
4) Група 30.
Група 30 — незалежна недержавна некомерційна організація, що була створена у 1978 році експертами 30 фінансових ринків з метою усунення бар’єрів у міжнародній торгівлі цінними паперами. На початку свого створення експерти Групи 30 провели аналіз провідних фінансових ринків країн Західної Європи, Північної Америки та Японії з метою з'ясування можливості їх стандартизації. У результаті експертами був зроблений висновок, що рух цінних паперів на цих ринках, організований відповідно до національних законів і положень країн, в яких ці нормативні акти приймались. У результаті закони і положення дуже відрізнялися між собою, особливо клірингова система, укладення договорів та їх виконання. Висновки показали, що для збільшення ефективності національних фінансових ринків, особливо для організації торгівлі, створення національних клірингових систем і депозитаріїв, необхідні єдині правила, стандарти, процедури.
У березні 1989 р. «Група Тридцяти» вперше опублікувала звіт, в якому оприлюднила дев'ять рекомендацій щодо підвищення ефективності розрахункових і клірингових систем та зменшення ризиків при операціях з цінними паперами. Так, до 1990 року усі угоди з торгівлі цінними паперами, що укладені між брокерами та іншими членами біржі, повинні бути звірені не пізніше ніж на наступний робочий день; до 1992 року усі країни з розвинутими фінансовими ринками повинні прийняти стандарти міжнародних організацій щодо операцій з цінними паперами і виконувати єдину нумерацію цінних паперів — ISIV; усі країни повинні створити у себе розвинений депозитарій цінних паперів та інші. Але строки виявилися нереальними і зараз фінансові ринки різних країн знаходяться на різних стадіях впровадження стандартів.
Україна вступила в міжнародну організацію «Група 30» у 1996 році, після прийняття Концепції ДКЦПФР та приєдналася до 6 резолюцій:
1) про співробітництво 2) про взаємодопомогу 3) про нагляд за елементами системи торгівлі похідною інформацією фінансового ринку 4)про міжнародні принципи ведення підприємнщтва 5) про відмивання грошей 6) про запобігання шахрайству.
17.Міжнародне співробітництво з регулювання фінансових ринків. Резолюції Міжнародної організації комісій з цінних паперів.
Сучасна глобалізація економічних зв'язків впливає на інтернаціоналізацію фінансових ринків, змушуючи національні регулювальні органи розвивати двосторонні і багатосторонні офіційні зв'язки з іноземними органами нагляду та контролю з метою створення системи міжнародного співробітництва у сфері попередження та переслідування шахрайств з фінансовими ресурсами, регулювання фондових ринків та інвестиційної діяльності.
Найбільш поширеним інструментом такого міжнародного співробітництва є меморандуми про взаємодію між уповноваженими регулюючими органами держав.
На даному етапі розвитку світового фінансового ринку міжнародними регулюючими організаціями є:
1) Міжнародний валютний фонд (МВФ);
2) Міжнародна організація комісій з цінних паперів (IOSCO);
3) Форум Європейських Комісій з цінних паперів (FESCO);
4) Група 30.
Міжнародна організація комісій з цінних паперів (IOSCO) з штаб-квартирою в Монреалі була створена в 1974 році як Міжамериканська асоціація Комісій з цінних паперів. На початку 90-х років ця організація виконувала функції інформаційно-координуючого центру, сьогодні — це впливова та авторитетна міжнародна організація, яка координує діяльність світового ринку капіталів та об'єднує комісії з цінних паперів понад 120 країн світу. Україна є членом IOSCO з 1996 року.
Головними завданнями IOSCO є:
— розробка стандартів регулювання діяльності на фондових ринках;
— обмін інформацією для прискорення розвитку національних ринків;
— розробка стандартів нагляду за міжнародними операціями.
Україна бере участь у роботі Європейського комітету і комітету нових ринків, який визначає принципи діяльності і мінімальні стандарти нових ринків, готує програми навчання для персоналу і сприяє обміну інформацією і технологіями. В 1998 році IOSCO розробила і затвердила 30 принципів регулювання ринків цінних паперів, які ґрунтуються на трьох основних засадах:
1) захист інвесторів;
2) забезпечення функціонування справедливого, ефектив-ного і прозорого ринку;
3) зменшення ризику.