- •1. Сутність, функції та передумови ефективного функціонування фінансів підприємств.
- •2. Фонди грошових засобів та фінансові ресурси підприємства
- •3. Сутність грошових розрахунків підприємств. Безготівкові й готівкові розрахунки.
- •4. Банківські рахунки підприємств та порядок іх відкриття.
- •5. Принципи організації безготівкових розрахунків.
- •6. Безготівкові розрахунки платіжними дорученнями і вимогами-дорученнями.
- •7. Чекова форма безготівкових розрахунків.
- •8. Акредитивна форма безготівкових розрахунків підприємств.
- •9. Зміст вексельної форми безготівкових розрахунків.
- •10. Класифікація векселів.
- •11. Характеристика і склад грошових надходжень підприємств.
- •12. Алгоритм ціноутворення і розрахунку виручки від реалізації продукції (робіт, послуг).
- •13. Грошові надходження від інвестиційної діяльності та інші позареалізаційні доходи підприємств.
- •14. Валовий і чистий дохід підприємств.
- •15. Механізм формування балансового прибутку.
- •16. Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції.
- •17. Показники рентабельності і методика їх розрахунку.
- •18. Розподіл і використання прибутку підприємства.
- •19. Сутність податків і їх функції.
- •20. Принципи побудови системи оподаткування підприємств.
- •21. Механізм оподаткування прибутку підприємств.
- •22. Мито в системі непрямого оподаткування підприємств.
- •23. Акцизний збір.
- •24. Податок на додану вартість.
- •25. Сутність і склад оборотних коштів підприємства.
- •26. Визначення потреби підприємства в оборотних коштах.
- •27. Фінансові джерела формування оборотних коштів.
- •28. Показники стану та рівня ефективності використання оборотних коштів.
- •29. Класифікація кредитів, що надаються підприємствам.
- •30. Види банківського кредиту.
- •31. Умови та порядок отримання банківського кредиту.
- •33. Комерційне кредитування підприємств.
- •34. Лізингове кредитування підприємств.
- •35. Поняття і класифікація основних засобів підприємства.
- •36. Методи нарахування амортизації.
- •37. Сутність і склад капітальних вкладень.
- •38. Показники стану та ефективності використання основних засобів.
- •39. Значення оцінки фінансового стану підприємства.
- •40. Оцінка рівнів ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.
- •41. Оперативний фінансовий план підприємства.
- •42. Класична модель фінансової санації.
- •43. Симптоми і фактори виникнення фінансової кризи на підприємстві.
- •44. Сутність і етапи проведення санаційного аудиту.
- •45. Форма і джерела фінансової санації підприємства.
- •Реструктуризація активів.
- •Зменшення (заморожування) витрат.
- •Збільшення виручки від реалізації.
- •Зменшення (заморожування) витрат
- •46. Модель оцінки ймовірності банкрутства підприємства.
- •47. Фінансова діяльність та зміст фінансової роботи на підприємстві.
- •48. Касові операції підприємств.
- •49. Кругообіг коштів підприємства
- •50. Кругообіг коштів підприємства та його вплив на потребу в кредитних ресурсах.
26. Визначення потреби підприємства в оборотних коштах.
Норматив оборотних коштів щодо цих запасів визначається з формули:
Н = О*N, де Н — норматив оборотних коштів для сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів (тис. грн.); О — одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (тис. грн.); N— норма оборотних коштів (днів).
Загальна норма виробничого запасу включає такі елементи: поточний (складський) запас, страховий запас, підготовчий.
Новир=Нзпот+Нзстр+Нзпід (у днях або натуральних одиницях.)
Поточний запас — норма оборотних коштів у частині поточного запасу залежить від частоти та рівномірності поставок матеріалів, рівномірності їх споживання у виробництві. Нзпот=Пс.доб*К Пс.доб – Середньодобова потреба матеріалу (в натур. одиницях). К - інтервал між двома поставками.
Страховий запас створюється на рівні 3-5 денної потреби у виробничих запасах. Підготовчий запас – це час для прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів. Спеціальний підготовчий запас передбачається для виконання з матеріалами операцій необхідних перед їх запуском у виробничий процес. Нзпід =Пс.доб. *Тп. Тп= Час підготовки матеріалу до виробничого споживання (дні).
Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві. Незавершеним виробництвом уважають незавершене виготовлення продукції на всіх стадіях виробничого процесу з моменту першої операції і до здачі готової продукції на склад. Норматив оборотних коштів для незавершеного виробництва визначається з формули: Нонв=(Ср*Тц*Кв)/360
Ср- запланована виробнича собівартість річного випуску продукції (грн)
Тц – тривалість виробничого циклу виготовлення продукції (дні)
Кв – коефіцієнт наростання витрат (готовності продукції) Кв=(а+0,5в)/(а+в)
а - витрати, які здійснюються одноразово на початку виробничого періоду. (грн)
в - подальші витрати до закінчення виробництва готової продукції (грн)
Величина нормативу оборотних коштів залежить від середньодобової кількості виготовленої продукції та часу необхідного для підготовки продукції до відвантаження ії доставки та оформлення платіжних документів.
Ногп= Вс. доб(Тд+То)
Вс. доб – Середньодобовий випуск товарної продукції запланований на 4-й квартал поточного року за виробничою собівартістю (грн).
Тд – необхідний час для формування партії готової продукції для відвантаження споживачу (днів);То –необхідний час для оформлення товаротранспортних документів (днів)
Норматив оборотних коштів щодо майбутніх витрат. НоМВ=Зк +Впл-Вс
Зк - сума коштів , які вкладені в ці витрати на початок року (за мінусом суми кредитних ресурсів) (грн ). Впл – сума виплат у плановому періоді (грн.)
Вс - сума погашення запланованих витрат за рахунок собівартості продукції.
27. Фінансові джерела формування оборотних коштів.
Джерелами формування оборотних коштів можуть бути: власні джерела, банківські кредити, залучення коштів інших суб'єктів господарювання.
1.Власні джерела формування оборотних коштів
Мінімальна потреба підприємства в оборотних коштах покривається за рахунок таких власних джерел: статутний капітал, відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення; цільове фінансування та цільові надходження, приріст сталих пасивів. Сталі пасиви — це мінімальна (стійка) заборгованість із заробітної плати працівникам, відрахувань на обов'язкове державне пенсійне страхування, на соціальне страхування, резерв майбутніх платежів, авансування покупців.
2. Використання банківських кредитів для формування оборотних коштів
Призначення банківських кредитів — фінансування витрат, пов'язаних з придбанням основних і поточних активів, із сезонними потребами підприємства, із виникненням дебіторської заборгованості, податковими платежами та іншими зобов'язаннями. Необхідна величина кредитних ресурсів на покриття збільшення потреби в оборотних коштах визначається за формулою: К=САN-CAo-CAp+CL; де САN – загальна потреба підприємства в оборотних коштах, CAo – сума власних оборотних коштів на початок року; CAp – сума поповнення оборотних коштів за рахунок розподілу чистого прибутку підприємства; CL – сума зменшення короткострокової кредитної заборгованості підприємства у звітному періоді.
3. Залучення коштів інших суб'єктів господарювання
До залучених належать кошти інших кредиторів, які надаються підприємствам у позику під обумовлений % на термін до 1 року з оформленням векселя чи іншого боргового зобов'язання. Вексель виступає як засіб платежу. Він виписується боржником і передається кредиторові. Сам факт видачі векселя означає перехід товару в гроші.
Досить поширеною формою залучення коштів інших суб'єктів господарювання є комерційний кредит (КК). Він використовується підприємствами за браком фінансових ресурсів у покупця і неможливості розрахуватися з постачальником. КК спрощує реалізацію товарів, прискорює обертання оборотних коштів і зменшує потребу в кредитних і грошових ресурсах.
Кредиторська заборгованість належить до позапланових залучених джерел формування оборотних коштів, її породжує брак власних оборотних коштів. Кредиторська заборгованість — це короткострокові зобов'язання підприємств, які виникають за: розрахунками з бюджетом; векселями, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк; за короткостроковими кредитами.