80. Розмічування поперечників в процесі трасування
На пікетах і плюсових точках або в тих місцях, де різко виражений поперечний ухил перпендикулярно до осі траси вправо і вліво розмічують поперечники. Довжини поперечників повинні забезпечувати проектування земного полотна і всіх споруд ,передбачених проектом вздовж осі траси. Залежно від виду інжен споруди поперечники розмічують на відстані 100-200 м. через певні інтервали( 5,10,20). Поперечники також фіксують кілками і позначають.
81. Детальне розмічування кривої методом прямокутних координат
Для того , щоб розмічувати КК методом прямокутних координат, спочатку розраховують координати точок крив. 1,2, 3. Зокрема , координата Х1=R*sin fi, X2=R*sin 2fi, X3=R*sin 3fi…
Y1=2R sin 2(fi/2), Y2=2R sin2(fi) , Y3 = 2R sin 2(3fi/2);
Для того, щоб на місцевості закріпити точки 1,2,3…металевою стрічкою або рулеткою від т. ПКК вздовж тангенса, в напрямку до вершини кута відкладають Х1, Х2,Х3… В точці Х1, Х2,Х3 … і т.д. будують перпендикуляри до тангенса , в напрямку середини кривої. По перпендикуляру відкладаємо значення У. При великому куті повороту і значній величині дуги, коли У будують сягати значних величин, загальний кут повороту можна розділити на 2 частини і замість 1 рахувати 2 криві.
82. Послідовність роботи на станції технічного нівелювання
1. Встановити нівелір в робоче положення в середині між першою і другою заданими точками. Для цього бульбашку круглого рівня виводять на середину спочатку двома піднімальними гвинтами, а потім третім і фокусують зорову трубу.
2. Встановити вертикально рейку на задню точку і навести на неї зорову трубу. Зняти відлік з чорного боку рейки за вищеприведеною методикою. Отриманий відлік записати в журнал у графу «задні» в позицію (1).
3. Встановити рейку на передню точку і зняти відліки з чорного та червоного боків рейки, записуючи їх в журнал у графу «передні» в позиції (2) і (3).
4. Зняти відлік з червоного боку задньої рейки і записати в журналі (4). Якщо на станції є проміжні точки, то встановлюють на них рейки і також знімають відліки з чорного боку та записують в журнал у графу «проміжні».
5. Виконати обчислення на станції і контроль вимірювань за розбіжностями «п’яток» і перевищень. В такій же послідовності виконують нівелювання на інших станціях.
6. Після закінчення нівелювання обробляють журнал технічного нівелювання і обчислюють висоти точок в такій послідовності:
• Виконують посторінковий контроль в журналі нівелювання.
• Обчислюють нев’язку ходу fh і розподіляють її з оберненим знаком порівну на всі середні перевищення з точністю до міліметра так, щоб сума поправок дорівнювала величині нев’язки з оберненим знаком.
• Обчислюють виправлені перевищення як суми середніх перевищень і поправок до них та висоти всіх точок як суми висот задніх точок і виправленого середнього перевищення.
• Обчислюють горизонт приладу на станціях, на яких є проміжні точки, і через нього обчислюють висоти цих точок.
83. Особливості проектування на профілі
Лінія, яка визначає положення осі проектної споруди в просторі називається проектною. Основною особливістю проектної лінії є дотримання граничних ухилів і балансів земляних мас. При цьому необхідно дотримуватись умови, при якій об'єми земляних мас у виїмках і насипах були б приблизно рівновеликими і чергувались.
Проектна лінія є чергування або комбінація нахилених і горизонтальних відрізків, які утворюють насвоїх кінцях точки перегину профілю проектної лінії. Викреслюється проектна лінія на профілітушшю червоного кольору (рис. 144).
Відношення перевищення h між двома сусідніми точками перегину профілю проектної лінії до горизонтального прокладення d між ними називається ухилом і позначається через і, тобто
i = h/d. (189)
В графі "Ухили і відстані" в чисельнику записують ухили з точністю 0.0001, а в знаменнику відстані з точністю до 0,01 м.
За допомогою лінійки і олівця проводять проектну лінію ,на свій розсуд, дотримуючись на око приблизного балансу насипу і виїмки. Висоти точок перегину профілю проектної лінії визначають графічно. Ці висоти вважають проектними. Горизонтальне прокладення беруть з профілю.
Проектні висоти всіх інших точок які розташовані на проектній лінії визначеного ухилу обчислюють за формулою
H= H + id. (190)
пр п j v '
де Hn - відома початкова проектна висота;
d - горизонтальна віддаль від початкової точки до даної; і - ухил проектної лінії між цими точками.
Проектна лінія може проходити як над поверхнею, землі зображеної на профілі, так і в тілі самої землі. Різниця проектної висоти і висоти поверхні землі відповідної точки називається робочою висотою, тобто
де Hnp - проектна висота точки;
Н. - висота поверхні землі цієї ж точки.
Робоча висота має знак, як додатній так і від'ємний. Саме значення робочої висоти записують напрофілі відносно проектної лінії споруди. Робочі висоти які мають знак (-) записують під проектною лінією, а висоти які мають знак (+) над проектною лінією.
На профілі бувають місця, де проектна лінія перетинається з лінією поверхні землі. Ці точки перетину називають точками нульових робіт (рис. 146). Кожна точка нульових робіт визначається віддалюю від ближньої пікетної або плюсової точки, яку визначають за формулою
де а - відстань між сусідніми точками, на якій знаходиться точка нульових робіт; H1, H2 - робочі висоти точок, між якими знаходиться точка нульових робіт.
Розраховану віддаль за формулою (192) слід відкласти на профілі від точки, робоча висота якої стоїть в чисельнику.
У графі "Прямі і криві" (рис.144) наносять прямі і заокруглені частини лінійної споруди. Заокруглення умовно показують дугами. Дугу показують своєю випуклістю вниз, якщо лінійна споруда повертає вліво і випуклістю вверх-при повороті вправо. З кінцевих точок дуг опускають перпендикуляри в сторону випуклості. Основи перпендикулярів повинні відповідати розрахованим пікетажним значенням початку і кінця кривої. На перпендикулярах підписують віддаль до ближчих пікетних точок. В середині кожної кривої виписують її елементи. На прямих ділянках лінійної споруди підписують їх довжини з точністю до 0,01 м і румби з точністю до 0,1'.