- •1. Роль грошей у ринковій економіці.
- •2. Походження грошей
- •3. Функція грошей як міри вартості і засобу платежу.
- •4. Функції грошей як засобу обігу, як засобу нагромадження і світових грошей.
- •5. Походження та види кредитних грошей.
- •6. Походження векселя. Правові основи обігу векселів
- •7. Вексель та його обов’язкові атрибути.
- •8. Простий і переказний вексель
- •Індосамент та його види.
- •10.Протест по векселю. Право регресу вимог.
- •11. Цесія її відмінності від індосаменту
- •12. Операції банка з векселем.
- •13. Вексельний обіг в Україні. Казначейські і податкові векселя.
- •14. Банкнота та її відмінність від векселя та казначейського білета.
- •15. Чек і особливості його обігу. Чек в Україні.
- •16. Кредитні картки, як технічна форма кредитних грошей. Перспективи введення кредитних карток в Україні.
- •17. Класична кількісна теорія грошей, її основні постулати.
- •18. Трансакційний варіант кількісної теорії Фішера. Кембриджська версія транс акційного варіанта кількісної теорії.
- •19. Кейнсіанське трактування кількісної теорії грошей. Монетаризм.
- •20. Поняття грошового обігу. Грошові потоки і механізми їх збалансування.
- •21. Суть закону кількості грошей, необхідних для обігу. Монетизація ввп.
- •22. Поняття та складові маси грошей, що обслуговує грошовий обіг. Базові гроші та грошові агрегати.
- •23. Принципи організації безготівкового обігу. Нормативна база організації безготівкового обігу.
- •24. Платіжні засоби та документооборот при здійсненні безготівкового обігу.
- •25. Принципи та організація готівкового грошового обігу.
- •26. Загальна організація і структура грошового ринку.
- •27. Пропозиція грошей. Механізм формування пропозиції грошей та фактори, що впливають на зміну пропозиції грошей.
- •28. Суть грошової системи. Елементи грошової системи за умови існування металевих грошових систем.
- •29. Біметалічні грошові системи і їх характеристика, закон Грешема.
- •30. Попит на гроші та фактори, що впливають на зміну попиту на гроші.
- •31. Україна та її співпраця з міжнародними валютно-фінансовими організаціями.
- •32. Валютне регулювання в Україні. Основні напрямки і механізм здійснення.
- •33. Процент за кредит, його суть. Норма проценту і фактори, що на неї впливають.
- •34. Небанківські кредитні установи і їх місце в кредитній системі.
- •35. Нбу і його взаємодія з комерційними банками.
- •36. Грошово – кредитна політика нбу в умовах становлення ринкової економіки.
- •37.Типи і види грошових реформ. Методи проведення грошових реформ.
- •38. Грошова реформа в Україні (02.09.2006)і особливості її проведення.
- •39. Мвф. Історія виникнення, сучасні функції.
- •40. Світовий банк, історія його виникнення та функції, ебрр, його створення та функції.
- •41. Паперові гроші. Причина та історія їх появи.
- •42. Державний та міжнародний види кредитів. Їх загальна характеристика.
- •43. Комерційний, банківський та споживчий види кредитів. Їх особливості та роль в ринковій економіці.
- •44. Становлення і розвиток банківської системи України. Принципи банківського кредитування.
- •45. Європейська валютна система. Історія її становлення.
- •46.Ямайська валютна угода. Її характеристика.
- •47. Кредитна система і її складові елементи.
- •48. Комерційний банк і його функції.
- •49. Інвестиційні компанії та фонди. Їх характеристика як позабанківських кредитних установ.
- •50. Кредитні спілки і їх значення для функціонування та розвитку ринкової економіки.
- •51. Центральний банк та його функції. Національний банк України.
- •52. Бреттон-Вудська валютна система. Її становлення і причини краху.
- •53. Конвертованість валюти і її види.
- •54. Довірчі товариства, пенсійні та страхові компанії.
- •55. Валютне регулювання, його мета і механізм.
- •56. Інфляція в Україні та її особливості.
- •57. Суть і функції небанківських кредитних установ (парабанки).
- •58. Законодавчі основи функціонування векселів.
53. Конвертованість валюти і її види.
Валюта має свій курс, тобто своє визначення в іншій валюті, і цим відрізняється від інших валют, які теж мають свій власний курс, не схожий на курс іншої валюти. Але між валютами існує ще й різниця в ступені можливості однієї валюти обмінюватись на інші. Ця особливість називається конвертованістю валюти, а суть її в можливості валюти однієї країни обмінюватись (повністю або частково) на валюти інших країн.
Конвертованість валюти є показником рівня розвитку економіки і певною мірою є відображенням ступеня відкритості екокоміки. Конвертованість валюти — це важливий показник рівня розвитку грошової системи та економіки країни в цілому. Там, де немає права на купівлю та продаж іноземної валюти, де існує заборона на її зберігання, ввезення і вивезення- там немає конвертованості валюти. Отже, стан конвертованості або некон-вертованості визначається валютним законодавством країни. Внутрішньою, глибинною причиною конвертованості валюти є стан розвитку товарно-грошових відносин країни і рівень розвитку самої економіки. Не випадково в слаборозвинутих країнах валюта, як правило, є неконвертованою.
Конвертованість валюти може бути різною, і в цьому сенсі валюти розрізняють за ступенем конвертованості на повну конвертованість і часткову конвертованість. Повна конвертованість валюти означає можливість її вільного обміну на іноземну валюту Для всіх власників (як резидентів, так і нерезидентів) і за всіма операціями.
Конвертованість за поточними операціями може бути жорсткою, коли держава встановлює фіксований курс національної валюти щодо іноземної, і м’якою, коли національна валюта має змінний (плаваючий) курс.
Конвертованість за капітальними операціями означає відсутність обмежень на платежі, пов’язані з рухом капіталу (прямі та портфельні інвестиції, кредити тощо).
Частково конвертованою є та валюта, обмін якої на іноземну валюту обмежений. Часткова поточна конвертованість означає, що обмін національної валюти на іноземну здійснюється тільки за зовнішньоторговельними операціями.
Якщо обмеження в конвертованості валюти стосуються певних суб’єктів (власників валюти), то розрізняють зовнішню і внутрішню конвертованість. Зовнішня являє собою такий режим обміну національної валюти на іноземну, який поширюється лише на іноземців (нерезидентів). За внутрішньої конвертованості таким правом обміну валюти користуються тільки резиденти, а що стосується нерезидентів, то для них зберігається режим неконвертованості. Для забезпечення внутрішньої конвертованості країні необхідно нагромадити певні валютні резерви, наблизити ціни на внутрішньому ринку до цін світового ринку тощо.
Неконвертована валюта — це та валюта, що не обмінюється на іноземну валюту або ж має суттєві обмеження в її обміні як за поточними, так і за капітальними операціями.