- •1. Роль грошей у ринковій економіці.
- •2. Походження грошей
- •3. Функція грошей як міри вартості і засобу платежу.
- •4. Функції грошей як засобу обігу, як засобу нагромадження і світових грошей.
- •5. Походження та види кредитних грошей.
- •6. Походження векселя. Правові основи обігу векселів
- •7. Вексель та його обов’язкові атрибути.
- •8. Простий і переказний вексель
- •Індосамент та його види.
- •10.Протест по векселю. Право регресу вимог.
- •11. Цесія її відмінності від індосаменту
- •12. Операції банка з векселем.
- •13. Вексельний обіг в Україні. Казначейські і податкові векселя.
- •14. Банкнота та її відмінність від векселя та казначейського білета.
- •15. Чек і особливості його обігу. Чек в Україні.
- •16. Кредитні картки, як технічна форма кредитних грошей. Перспективи введення кредитних карток в Україні.
- •17. Класична кількісна теорія грошей, її основні постулати.
- •18. Трансакційний варіант кількісної теорії Фішера. Кембриджська версія транс акційного варіанта кількісної теорії.
- •19. Кейнсіанське трактування кількісної теорії грошей. Монетаризм.
- •20. Поняття грошового обігу. Грошові потоки і механізми їх збалансування.
- •21. Суть закону кількості грошей, необхідних для обігу. Монетизація ввп.
- •22. Поняття та складові маси грошей, що обслуговує грошовий обіг. Базові гроші та грошові агрегати.
- •23. Принципи організації безготівкового обігу. Нормативна база організації безготівкового обігу.
- •24. Платіжні засоби та документооборот при здійсненні безготівкового обігу.
- •25. Принципи та організація готівкового грошового обігу.
- •26. Загальна організація і структура грошового ринку.
- •27. Пропозиція грошей. Механізм формування пропозиції грошей та фактори, що впливають на зміну пропозиції грошей.
- •28. Суть грошової системи. Елементи грошової системи за умови існування металевих грошових систем.
- •29. Біметалічні грошові системи і їх характеристика, закон Грешема.
- •30. Попит на гроші та фактори, що впливають на зміну попиту на гроші.
- •31. Україна та її співпраця з міжнародними валютно-фінансовими організаціями.
- •32. Валютне регулювання в Україні. Основні напрямки і механізм здійснення.
- •33. Процент за кредит, його суть. Норма проценту і фактори, що на неї впливають.
- •34. Небанківські кредитні установи і їх місце в кредитній системі.
- •35. Нбу і його взаємодія з комерційними банками.
- •36. Грошово – кредитна політика нбу в умовах становлення ринкової економіки.
- •37.Типи і види грошових реформ. Методи проведення грошових реформ.
- •38. Грошова реформа в Україні (02.09.2006)і особливості її проведення.
- •39. Мвф. Історія виникнення, сучасні функції.
- •40. Світовий банк, історія його виникнення та функції, ебрр, його створення та функції.
- •41. Паперові гроші. Причина та історія їх появи.
- •42. Державний та міжнародний види кредитів. Їх загальна характеристика.
- •43. Комерційний, банківський та споживчий види кредитів. Їх особливості та роль в ринковій економіці.
- •44. Становлення і розвиток банківської системи України. Принципи банківського кредитування.
- •45. Європейська валютна система. Історія її становлення.
- •46.Ямайська валютна угода. Її характеристика.
- •47. Кредитна система і її складові елементи.
- •48. Комерційний банк і його функції.
- •49. Інвестиційні компанії та фонди. Їх характеристика як позабанківських кредитних установ.
- •50. Кредитні спілки і їх значення для функціонування та розвитку ринкової економіки.
- •51. Центральний банк та його функції. Національний банк України.
- •52. Бреттон-Вудська валютна система. Її становлення і причини краху.
- •53. Конвертованість валюти і її види.
- •54. Довірчі товариства, пенсійні та страхові компанії.
- •55. Валютне регулювання, його мета і механізм.
- •56. Інфляція в Україні та її особливості.
- •57. Суть і функції небанківських кредитних установ (парабанки).
- •58. Законодавчі основи функціонування векселів.
49. Інвестиційні компанії та фонди. Їх характеристика як позабанківських кредитних установ.
Один із найбільш важливих елементів системи парабанків —це інвестиційні компанії і фонди. У сучасних умовах інвестиційна компанія— це інститут колективного інвестування, який за своїм головним функціональним призначенням є установою, що об’єднує індивідуальні заощадження і надає своїм пайовикам, у тому числі і тим, хто немає значних заощаджень, можливість вкласти їх у цінні папери та інші активи. Організаційна структура інвестиційних компаній, як правило, пов’язана з акціонерною формою, або з формою товариства з обмеженою відповідальністю. Та нерідко це може бути й організація, що створюється на основі угоди контрактного типу, що укладається, як правило, між управляючим компанією (її менеджером, яким може бути як фізична, так і юридична особа), депозитарієм (від лат. depositum — річ, віддана на схов), тобто організацією, котра зберігає активи інвестиційної компанії, в якості якого найчастіше виступає банк, хоча це може бути й інша довірена особа, і, нарешті, власником капіталу. Інвестиційні компанії бувають відкритого й закритого типу. Компанії закритого типу — це організації, які випускають чітко визначену кількість інвестиційних сертифікатів, що продаються інвесторам. Зазначені цінні папери інвестор не може повернути інвестиційній компанії для їх погашення, через це такі інвестиційні сертифікати і акції є неліквідними. Інвестиційні компанії відкритого типу відрізняються від закритих тим, що вони у встановлений термін, а досить часто і в будь-який момент часу можуть придбати випущені ними в обіг інвестиційні сертифікати, або акції. Таким чином, цінні папери таких компаній мають надзвичайно високу ліквідність.
Інвестиційний фонд в Україні створювався як юридична особа надзвичайною функцією якої було спільне інвестування. Його організаційна форма визначалася у вигляді акціонерного товариства закритого типу зі статутним фондом не менше 2 тис. мінімальних зарплат. Статутний фонд формувався за рахунок грошових коштів, цінних паперів і нерухомого майна його засновників та учасників. Інвестиційні фонди, відповідно до Указу Президента України від 1994 р., могли бути як відкритими, так і закритими. Відкриті створювались на невизначений термін. На відміну від них, закриті інвестиційні фонди випущені сертифікати не викуповували. Термін діяльності таких фондів був визначеним і встановлювався вже у момент створення інвестиційного фонду закритого типу.
50. Кредитні спілки і їх значення для функціонування та розвитку ринкової економіки.
Кредитні спілки — це корпоративні ощадні інститути, які утворюються групою осіб, об 'єднаних загальними матеріальними інтересами.
Кредитні спілки створюються як установи, що забезпечують кредитування своїх членів-пайовиків. Капітал кредитної спілки використовується для видачі кредитів під придбання споживчих товарів або оплати послуг, які надаються членам кредитної спілки.
Особливістю кредитних спілок є те, що її члени, як правило, добре знають один одного, через це отримання позики не супроводжується такою самою процедурою з'ясування платоспроможності і надійності позичальника, яка є неодмінною ознакою організації банківського кредиту. Це значно спрощує і здешевлює операції щодо оформлення кредитних відносин.
Важливою перевагою кредитних спілок є те, що кошти останніх утворюються за рахунок пайових внесків їх членів, а це забезпечує високу ліквідність їхніх активів.
Держава, як правило, створює всі необхідні умови для організації і функціонування кредитних спілок, оскільки в умовах ринкової економіки вона завжди зацікавлена у системі самофінансування населення. Особливо швидко розвиток кредитних спілок відбувається на початку XX ст. Сьогодні кредитні спілки існують більш ніж у 80-ти країнах світу. Існує також Всесвітня Рада кредитних спілок, членом якої є Національна асоціація кредитних спілок України.
У країнах де панувала командно-адміністративна система кредитних спілок не було, або вони існували у формі кас взаємодопомоги при державних підприємствах, хоча це не були креди ні спілки в повному розумінні цього слова. Такий досвід був і в Україні, коли вона входила до складу СРСР.