- •Дипломна робота бакалавра
- •Розділ і. Огляд літератури
- •1.1. Антиоксидантна система, як захист проти вільних радикалів
- •1.2. Будова та механізм дії супеоксиддисмутази
- •1.3. Структурно-функціональна характеристика каталази
- •1.4. Будова та функціональна активність глутатіонпероксидази
- •1.5. Гістамін: історія вивчення, структура, шляхи синтезу та вивільнення
- •1.6. Дія гістаміну на організм
- •Розділ іі. Матеріали і методи дослідження
- •2.1. Характеристика об'єкта дослідження
- •2.2. Визначення активності супероксиддисмутази
- •2.3. Визначення активності каталази
- •2.4. Визначення активності глутатіонпероксидази
- •Розділ ііі. Результати та їх обговорення
- •3.1. Активність супероксиддисмутази у нирках щурів за дії гістаміну
- •3.2. Активність каталази у нирках щурів за дії гістаміну
- •3.3. Активність глутатіонпероксидази у нирках щурів за дії гістаміну
- •Розділ 4. Охорона праці
- •4.1. Аналіз стану виробничих умов
- •4.1.1. Характеристика лабораторії
- •4.1.2. Аналіз методів досліджень та характеристика обладнання
- •4.1.3. Характеристика об’єкту дослідження та речовин, їх небезпечні властивості
- •4.2. Організаційно – технічні заходи
- •4.2.1. Організація робочого місця та роботи
- •4.2.2. Санітарно - гігієнічні вимоги до умов праці
- •4.2.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Висновки:
- •Список літератури
3.2. Активність каталази у нирках щурів за дії гістаміну
Відомо, що каталаза руйнує пероксид водню, при його значному утворенні. При малому вмісті пероксиду водню в тканинах для знешкодження його служить глутатіонпероксидаза.
При вивченні активності каталази у нирці щура за дії гістаміну, концентрацією 1 мкг/кг на 1 добу досліду її активність спадає на 49% з рівнем достовірності р ≥ 0,999 (рис. 15). За дії гістаміну, концентрацією 8 мкг/кг, на 1 добу досліду її активність залишається на рівні контролю.
Рис. 15. Активність каталази у нирках щурів за дії гістаміну у концентраціях 1 мкг/кг та 8 мкг/кг на 1 добу досліду (***–р≥0,999)
Каталаза розкладає пероксид водню, який утворюється у процесі біологічного окиснення, на воду та молекулярний кисень: 2H2O2 = 2H2O + O2, а також окиснює при наявності пероксиду водню низькомолекулярні спирти і нітрити, і бере, таким чином, участь у процесі клітинного дихання.
На 7 добу досліду за дії гістаміну у концентрації 1 мкг/кг відбувається достовірне спадання активності каталази (на 68%) у нирці щура відносно контролю (рівень достовірності – р ≥ 0,999), а також за дії гістаміну, концентрацією 8 мкг/кг, зафіксоване достовірне спадання активності каталази на 21% (рівень достовірності – р ≥ 0,999) (рис. 16).
На 14 добу досліду у нирці щура за дії гістаміну у концентрації 1 мкг/кг активність каталази спадає відносно контролю на 64%, з рівнем достовірності р ≥ 0,999. За дії гістаміну вищої концентрації гістаміну 8 мкг/кг активність каталази спадає відносно контролю на 6%, проте таке уповільнення роботи ферменту є недостовірним (рис. 17).
Рис. 16. Активність каталази у нирках щурів за дії гістаміну у концентраціях 1 мкг/кг та 8 мкг/кг на 7 добу досліду (*** - р≥0,999)
Рис. 17. Активність каталази у нирках щурів за дії гістаміну 1 мкг/кг та 8 мкг/кг на 14 добу досліду (*** – р≥0,999)
На 21 добу досліду після реабілітації, після дії гістаміну у концентрації 1мкг/кг, активність каталази рівна 0,266993 ± 0,003025 мкмоль Н2О2/хв. мг білка, тоді як у контролі активність КАТ є на позначці 0,325156 ± 0,003697 мкмоль Н2О2/хв. мг білка. Отже, за впливу гістаміну даної концентрації відбувається спадання активності КАТ на 18% відносно контролю (рівень достовірності – р≥0,999). Гістамін у концентрації 8 мкг/кг не чинить змін в активності каталази у нирках щура після реабілітаційного періоду (рис. 18).
Рис. 18. Активність каталази у нирках щурів за дії гістаміну 1 мкг/кг та 8 мкг/кг на 21 добу досліду (*** – р≥0,999)
Отже за дії гістаміну у концентрації 1 мкг/кг активність каталази значно спадає відносно контролю включно до 14 доби досліду. Після реабілітаційного періоду на 21 добу досліду активність каталази дещо зростає порівняно з 14-ю добою досліду, проте значення не повертається до меж контролю. Дані результати свідчать про значне порушення прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у нирках щурів за дії гістаміну (1 мкг/кг)..
Рис. 19. Зміна активності каталази у нирці щура за дії гістаміну у концентраціях 1мкг/кг та 8 мкг/кг на 1-шу, 7 та 21-шу (реабілітація) доби досліду. Контроль прийнято за 100% (*** – р≥0,999).
За дії гістаміну, концентрацією 8 мкг/кг, активність каталази спадає лише на 7-му добу досліду..
