- •Дипломна робота бакалавра
- •Розділ і. Огляд літератури
- •1.1. Антиоксидантна система, як захист проти вільних радикалів
- •1.2. Будова та механізм дії супеоксиддисмутази
- •1.3. Структурно-функціональна характеристика каталази
- •1.4. Будова та функціональна активність глутатіонпероксидази
- •1.5. Гістамін: історія вивчення, структура, шляхи синтезу та вивільнення
- •1.6. Дія гістаміну на організм
- •Розділ іі. Матеріали і методи дослідження
- •2.1. Характеристика об'єкта дослідження
- •2.2. Визначення активності супероксиддисмутази
- •2.3. Визначення активності каталази
- •2.4. Визначення активності глутатіонпероксидази
- •Розділ ііі. Результати та їх обговорення
- •3.1. Активність супероксиддисмутази у нирках щурів за дії гістаміну
- •3.2. Активність каталази у нирках щурів за дії гістаміну
- •3.3. Активність глутатіонпероксидази у нирках щурів за дії гістаміну
- •Розділ 4. Охорона праці
- •4.1. Аналіз стану виробничих умов
- •4.1.1. Характеристика лабораторії
- •4.1.2. Аналіз методів досліджень та характеристика обладнання
- •4.1.3. Характеристика об’єкту дослідження та речовин, їх небезпечні властивості
- •4.2. Організаційно – технічні заходи
- •4.2.1. Організація робочого місця та роботи
- •4.2.2. Санітарно - гігієнічні вимоги до умов праці
- •4.2.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Висновки:
- •Список літератури
Розділ 4. Охорона праці
В сучасних дослідженнях застосовується велика кількість різноманітних методичних підходів. Ці методичні підходи передбачають використання хімічних речовин, лабораторного приладдя і апаратури. Очевидно, що використання вищезазначеного в експериментальних дослідженнях є неможливим без опанування основ лабораторної техніки та безпеки життєдіяльності. Це дозволяє запобігти впливу на працівників небезпечних та шкідливих факторів.
Робота в лабораторії не відноситься до категорії безпечних. Основою безпечної роботи в науково-дослідній лабораторії можуть служити лише свідомо дотримані кожним співробітником правила техніки безпеки.
Науково-технічний прогрес, характерний для сучасного розвитку будь-якої галузі народного господарства країни, пов’язаний з інтенсифікацією праці, використанням більш складної техніки, що вимагає підвищення рівня профілактичної роботи для запобігання впливу небезпечних і шкідливих факторів на працюючих. Робота в сучасно обладнаних лабораторіях теж пов’язана з певною небезпекою. Саме тому для уникнення цієї небезпеки кожен співробітник повинен свідомо дотримуватися правил техніки безпеки праці (З.М. Яремко, С.В. Тимошук, О.І. Третяк, 2010).
4.1. Аналіз стану виробничих умов
4.1.1. Характеристика лабораторії
Дана дипломна робота була виконана у лабораторії кафедри біофізики та біоінформатики біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Приміщення лабораторії займає площу 20м2. Освітлення лабораторії комбіноване: природнє і штучне. Штучне здійснюється лампою розжарювання, потужність 300 лк, природнє – через вікно, розміри якого 21,5 м2. Лабораторія обладнана центральним опаленням, завдяки чому в приміщеннях підтримується стала температура +18 - +20оС, вологість повітря 40-60% , центральним водопостачанням підлога покрита лінолеумом, а стіни плиткою. У лабораторії є електрична мережа напругою 220 В, а також вентиляційна шафа для роботи з отруйними і хімічними сполуками. Встановлено 1 лабораторний і 3 письмових столи. Вентиляція приміщення здійснюється через кондиціонер, який вмонтовано у вікно і підключено до електромережі. Шум негативно впливає на функціональний стан працівника. За встановленими нормами під час роботи з мікроелектродною технікою шум в лабораторії не повинен перебільшувати 45-55 дБ (мах. 65 дБ). Швидкість руху повітря не повинна перевищуватися на рівні об’єкту і обладнання 0,1 м/с.
Під час роботи з хімічними речовинами, зокрема з кислотами, є велика кількість отруйних випарів. Концентрація і їх шкідливість в ізольованому приміщенні без надходження свіжого повітря є дуже високою. Тому всі роботи із використанням небезпечних летких речовин виконуються під витяжною шафою.
Кожний працівник лабораторії при роботі з шкідливими речовинами використовує засоби індивідуального захисту ( халат, гумові рукавички, маски тощо ). У лабораторії є первинні засоби пожежогасіння та медична аптечка для надання першої медичної допомоги.
4.1.2. Аналіз методів досліджень та характеристика обладнання
Для одержання експериментальних даних під час виконання дипломної роботи використовуються наступні прилади і обладнання: спекторофотометр СФ-26, сушильна шафа, термостат ТС-80 М-2, центрифуги “Eppendorf 5414”, pH- метр, аналітична вага, піпетки(0,1 – 10 мл), лабораторні мікро дозатори, пробірки, чашки Петрі.
Прилади заземленні і працюють від електромережі з напругою 220 В, тому робота вимагає виконання відповідних правил техніки безпеки. Прилади і обладнання необхідно щоразу перед застосуванням оглянути і при виявленні несправностей ними заборонено користуватись. Під час експлуатації електроприладів необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела згоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження електромережі, обмежити застосування електроприладів. Електропроводи повинні мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів. Необхідний також вільний доступ до вимикачів електроенергії.
Виконання досліду вимагає використання великої кількості скляного посуду ( пробірки, склянки, мірні піпетки, колба, циліндри, лійки). Тому при роботі з ними необхідно бути уважними та обережними, не слід прикладати надмірної фізичної сили. Використовувати пошкоджений посуд або такий, що має тріщини, ні в якому разі не можна. Звичайне скло не витримує різких перепадів температур, тому скляний посуд не можна мити дуже гарячою водою.
При виконанні даної дипломної роботи та для проведення статистичної обробки експериментальних даних використовувався персональний комп’ютер “Celeron /600”.
Правила експлуатації ПК встановлюють вимоги безпеки та санітарно - гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ПК працівників, що виконують обслуговування, налагодження і ремонт ПК, та роботи із застосуванням ПК, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ПК та з урахуванням положень нормативно – правових актів з цих питань (директиви Ради Європейського союзу 2005/270 СЕС, 2000/391/СЕС,98/654СЕС, 89/655СЕС, стандарти ISO).
Робочий стілець має бути підйомно - поворотним і регульованим за висотою і кутами нахилу сидіння і спинки, а також за віддалю спинки до переднього краю сидіння, при цьому регулювання кожного параметра має бути незалежним, легко здійснюваним і мати надійну фіксацію. Екран відеомонітора повинен знаходитися від очей користувача на оптимальній віддалі 600 – 700 мм, але не ближче 500 мм з урахуванням розміру алфавітно цифрових знаків символів. Висота робочої поверхі столу повинна становити 680-800 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм і на рівні витягнутих нг не менше 650 мм. Робоче місце повинно бути обладнане підставкою для ніг, шириною не менше 300 мм, глибиною не менше 400 мм, регульованою за висотою в межах 150 мм і за кутами нахилу опорної поверхні підставки до 200. Клавіатуру треба розміщувати на поверхні столу на віддалі 100 - 300 мм від краю, поверненого до користувача, чи на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверні столу [38].
