Львівський національний університет імені Івана Франка

Біологічний факультет

Кафедра біофізики та біоінформатики

Дипломна робота бакалавра

на тему: ЗМІНА АКТИВНОСТІ ФЕРМЕНТІВ СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ У НИРКАХ ЩУРА ЗА ДІЇ ГІСТАМІНУ

Виконала:

студентка IV курсу, групи БЛБ-44

напряму підготовки 6.040102-біологія

Шумило Галина Володимирівна

Керівник: канд. біол. наук, доц. Гарасим Н.П.

Рецензент: канд. біол. наук,

доц. Горішний М.Б.

Львів – 2014

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………..…...3

РОЗДІЛ І.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………..…….5

1.1 Антиоксидантна система, як захист проти вільних радикалів ………….……5

1.1.1 Властивості супероксиддисмутази………………………………………..….7

1.1.2 Властивості каталази………………………………………………………..…8

1.1.3 Властивості глутатіонпероксидази……………………………………….......9

1.2 Гістамін:історія вивчення, структура,шляхи синтезу і вивільнення ……….11

1.2.1 Шляхи інактивації гістаміну…………………………………………..…….15

1.2.2 Дія гістаміну на організм……………………………………………...22

РОЗДІЛ ІІ.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ……….…………………..23

2.1Характеристика об’єкту дослідження…………………………………..25

2.2 Визначення активності супероксиддисмутази………………………...26

2.3 Визначення активності каталази………………………………………..27

2.4 Визначення активності глутатіонпероксидази………………………...28

РОЗДІЛ ІІІ.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ..................................................30

3.1Активність супероксиддисмутази у нирці щура за дії гістаміну...........30

3.2 Активність каталази у нирці щура за дії гістаміну……………………31

3.3 Активність глутатіонпероксидази у нирці щура за дії гістаміну…….36

РОЗДІЛ IV.

ОХОРОНА ПРАЦІ…………………………………………..……………………..40

4.1 Аналіз стану виробничих умов…………………………………………40

4.1.1 Характеристика лабораторії…………………………………………..40

4.1.2 Аналіз методів досліджень та характеристика обладнання………..41

4.1.3 Характеристика об’єкту дослідження та речовин, їх небезпечні властивості…………………………………………………………………………43

4.2 Організаційно-технічні заходи…………………………………………45

4.2.1 Організація робочого місця та роботи………………………………45

4.2.2 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці…………………………45

4.2.3 Заходи безпеки при роботі з обладнанням, об’єктом дослідження та речовинами…………………………………………………………………………46

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...

CПИСОК ЛІТЕРАТУРИ...........................................................................................49

ВСТУП

На сьогодні поширеними стають алергічні реакції організму на різні чинники. Відомо, що при алергії відбувається вивільнення гістаміну з гістаміноцитів. У звичайних умовах гістамін знаходиться в організмі переважно у зв'язаному (неактивному) стані. При різних патологічних процесах (анафілактичний шок, опіки, відмороження, сінна лихоманка, кропив'янка та інші алергічні захворювання), а також під час потрапляння до організму деяких хімічних речовин, кількість вільного гістаміну підвищується. Речовинами, що здатні вивільняти гістамін є d-тубокурарин, морфін, йодовмісні рентгеноконтрастні препарати, високомолекулярні сполуки (поліглюкін та ін.) і інші лікарські засоби.

Вільний гістамін володіє значною активністю: він викликає спазм гладких м'язів (включаючи м'язи бронхів), розширення капілярів і зниження артеріального тиску, застій крові в капілярах і збільшення проникності їхніх стінок, викликає набрякання оточуючих тканин і згортання крові.

Відомо, що антиоксидантна система захисту організму контролює і гальмує всі етапи вільнорадикальних реакцій, починаючи від їх ініціації і закінчуючи утворенням гідропероксидів та малонового диальдегіду (МДА). Основний механізм контролю цих реакцій пов'язаний з ланцюгом оборотніх окисно-відновних реакцій іонів металів, глутатіону, аскорбату, токоферолу та інших речовин, значення яких особливо важливе для збереження довго існуючих макромолекул нуклеїнових кислот і білків, деяких складових мембран.

На сьогодні залишається невідомою дія вільного гістаміну на функціональні параметри різних тканин організму, зокрема нирок, які виконують видільну функцію. З огляду на це, важливо зафіксувати зміни у системі антиоксидантного захисту клітин цього органу за дії гістаміну.

Мета: дослідити стан антиоксидантної системи (АОС) у нирках щурів за дії гістаміну.

Завдання:

1. Визначити активність супероксиддисмутази (СОД), каталази (КАТ), глутатіонпероксидази (ГПО) у нирках інтактних тварин.

2. Дослідити зміну активності СОД, КАТ, ГПО у нирках щурів за дії гістаміну у концентраціях 1 та 8 мкг/кг на 1-шу, 7-му та 14-ту доби досліду.

3. Вивчити активність ферментів антиоксидантної системи у нирках після реабілітаційного періоду на 21-шу добу досліду.

Об’єкт дослідження – антиоксидантна система захисту нирок.

Предмет дослідження – стан АОС нирок щурів за дії гістаміну.