
- •31.Дайте загальну характеристику філософії ф.Бекона
- •1.Життя та творчість
- •2. Критика попередньої філософії. Практичні завдання філософії та науки
- •1. Показати єдність природи - дати загальні для всіх наук аксіоми;
- •2. Досліджувати поняття й категорії.
- •3. Учення про метод. Індукція
- •4. Метафізика. Учення про матерію та форми
- •32.Розкрийте суть учення про метод Декарта
- •33.Проаналізуйте концепцію знання та мови т.Гоббса
- •34.Як трактував природу, людину, державу та бога т.Гоббс?
- •4 Соціально-політичні погляди
- •35.Розкрийте зміст поняття природнього закону т.Гоббса
- •Природний стан людей[ред. • ред. Код]
- •36.Пригадайте вчення Гоббса про державу, політичні права та свободи Погляди на державу[ред. • ред. Код]
- •37.Яке співвідношення віри і розуму в теорії пізнання Паскаля
- •38.Злиденність і велич людини у Паскаля
- •2. Злиденність і велич людини
- •39.Пригадайте основні ідеї вчення про субстанцію Спінози
- •40.Як уявляв співвідношення свободи доконечності та випадковості Спіноза
- •41.Розкрийте основні ідеї монадології Ляйбніца
- •42.Охарактеризуйте філософські погдяли Дж.Локкf
- •2. Теорія пізнання
- •3.Критика ідеї субстанції
- •4. Морально-політична доктрина
- •43.Які основні принципи філософії англійського скептицизму 18 ст?
- •2. Гносеологічна концепція
- •3.Причинність як асоціативний зв’язок ідей. Віра – основа причинності
- •4.Заперечення д.Юмом поняття субстанції та існування тіл
- •5.Соціально-етична доктрина д.Юма
- •44.Пригадайте основні ідеї представників французького просвітництва
- •45.Охарактеризуйте філософію представників французького матеріалізму 18ст. Французький матеріалізм хvііі ст.
- •Французький матеріалізм[ред. • ред. Код]
39.Пригадайте основні ідеї вчення про субстанцію Спінози
На відміну від Декарта Спіноза починає свою філософію не з суб’єкта, а з об’єкта, із буття.
Головні настанови своєї метафізики Спіноза виклав у першій частині „Етики”, яка має назву „Про Бога”. Саме тут він дає визначення субстанції.
Субстанція-Бог-природа не може бути нічим обмеженою. Вона не має ні початку, ні кінця в часі й у просторі. Узагалі, поняття часу і простору до неї не застосовні. Тому воістину субстанція може бути тільки одна. Якби їх було більше, те вони обмежували б одна одну і вже не були б першими, а значить не були б і субстанціями.
Далі, якщо субстанція є причина себе, значить вона таке буття, що постійно діє.
Справді, адже сутність причини в тім, щоб діяти, інакше вона не була би причиною. Оскільки субстанція нічим не обмежена, значить вона повинна діяти нескінченно багатьма способами. Причому кожен спосіб дії повинний чітко відрізнятися від іншого. В іншому випадку всі способи зіллються в один-єдиний. А це було би обмеженням субстанції й применшенням її нескінченної могутності. Кожний з нескінченно багатьох способів дії субстанції теж може бути тільки нескінченним у своєму роді. Тобто, для субстанції неприпустимо, щоб який-небудь із способів її дії з'явився раніше або пізніше інших. Субстанція діє завжди і всіма способами відразу. Спосіб дії субстанції Спіноза називає атрибутом.
Усяка дія субстанції реалізується в актах, тобто в окремих діях, які йдучи одне за одним, утворюють нескінченний ланцюг причин і наслідків. Кожен акт виступає причиною для іншого акту і він же є наслідок деякого попереднього акту. Тому все існуюче підкоряється залізній необхідності, і в складі усього немає місця ні випадковості, ні тим більше сваволі. Усі окремі дії субстанції Спіноза називає її модусами. Модуси і є те, що людина сприймає й розуміє як окремі речі, включаючи і саму людину.
З нескінченної безлічі атрибутів людина сприймає й пізнає тільки два: атрибути мислення й атрибут протяжності.
Під атрибутом мислення субстанція - Бог діє духовним способом, творячи ідеї, під атрибутом протяжності — за допомогою тіл. Тому що субстанція діє відразу всіма способами, то кожному тілу відповідає строго визначена ідея. Таким чином, індивідуальні речі хоча й у різних ступенях, але усі одушевлені. Цим пояснюється сутність відносини душі й тіла людини. Як модуси різних атрибутів, ні тіло не діє на душу, ні душу на тіло. Але вони абсолютно узгоджені, тому що є одночасно актами однієї і тієї ж субстанції.
Спіноза критикує Святе Письмо і вважає, що релігія не дає істинного знання Бога, вона визначає його у відношенні до людини. Істинне визначення Бога може дати лише філософія, яка безвідносно до людини з’ясовує його об’єктивну суть. Бог у відношенні до самого себе, тобто філософський Бог, це і є природа.
Надзвичайно складною для Спінози виявилася проблема співвідношення нескінченної субстанції й світу скінченних речей. Спіноза вводить поняттянескінченного модусу, він виконує роль посередника між субстанцією й одиничними речами.
Нескінченні модуси протяжності:
- сукупність усіх протяжних речей у світі,
- простір як такий,
- рух та спокій.
Нескінченні модуси мислення:
- сукупність усіх свідомостей,
- сукупність усіх ідей (абсолютний інтелект).
Кожна природна річ, кожне явище має зовнішню причину, існує через взаємодію з іншими речами, і лише природа загалом виступає як причина самої себе.
Усе у природі має свою причину, кожне її явище детерміноване. У природі немає нічого випадкового.