4. Метафізика. Учення про матерію та форми

 

Ф.Бекон не розробив онтологію так само детально й систематично, як методологію.  Потрібно аналізувати всі його публікації, зокрема „Новий Органон”, незакінчений твір „Про принципи та начала”, а також фундаментальний твір „Про гідність та примноження наук”.

Бекон вважав, що вивчення цільових причин дуже мало допомагає реальному пізнанню природи.

Для того, щоб вивчити причини речей та закони їх утворення, необхідно розкласти ці речі на „прості природи” – тобто такі первісні елементи, з поєднання яких і утворюються різноманітні речі та світ загалом. Ці елементи – „прості природи”, є найзагальнішими властивостями речей, такими як тепло, вологість, вага, непроникливість, світло, колір, тощо.

„Природи” за Беконом, це своєрідні атоми, проте на відміну від атомів Демокріта вони мають якісний характер та сприймаються відчуттями.

Розклад речей на „природи” відбувається в процесі аналізу чуттєвого досвіду, а індуктивний метод перетворюється в знаряддя цього аналізу.

Пізнання природи не обмежується пізнанням „природ”, а потрібно пізнавати „форми”. ФОРМА – це сутність, а „природи” – явище. Вивченням „форм” займається метафізика.

 

Загалом поняття ФОРМИ не є однозначним у Бекона:

     по-перше: це сутність (суть), що лежить в основі простих властивостей, „природ”,

     по-друге: це закон, за яким існує й виникає та чи інша „природа”,

     по третє: форма – це причина.

 

„Коли ми говоримо про форми, то ми розуміємо під цим не що інше, як ті закони і визначення чистої дії, які створюють будь-яку природу, як наприклад, тепло, світло, вага, в різноманітних матеріях і предметах, що сприймають їх”.

 

Число форм скінченне і незмінне. Опанування ними відкриває перед людиною безмежні можливості у відтворенні як окремих природ, так і їх різноманітних сполучень. Дослідження форм розкриває єдність предметів у різних матеріях адже вони пов’язують різні речі і поєднують їх в один рід або категорію, як наприклад, тепло небесних і земних тіл.

Найсуттєвішим об’єктом філософії природи виступає притаманна усім її явищам єдність, а також усе, що веде до такої єдності.

Бекон не протиставляє форму матерії. Для нього форми – це сутнісні сили самої матерії. Матерія носить у Бекона безпосередньо чуттєвий, якісний характер. Він заперечує існування абстрактної матерії як „першої матерії” Аристотеля. „...позбавлена усяких якостей і форм пасивна матерія є, очевидно, чистою фікцією людського розуму”.

„Матерія як першооснова всіх природних речей повинна бути завжди оформленою і готовою, щоб всяка сила, сутність, дія і природний рух могли бути її наслідком”.

Матерія увесь час перебуває у русі. Цей рух має багато різновидів – механічні рухи, „магнітний” рух і деякі інші якісні зміни. Спокій теж розглядає як рух. Усього Ф.Бекон нараховує 19 видів руху.

Чуттєвий досвід свідчить про плинність і тимчасовість матеріального світу. Проте сама матерія вічна, вона не виникає і не зникає, незмінними є також і форми. Рухома у своїх виявах природа є вічною і незмінною у своєму матеріальному началі та формах, кількість яких також обмежена й незмінна. Усе, що відбувається у природі, має свою причину, проте сама матерія як начало всіх речей такої причини не має. „Після Бога вона є причиною всіх причин, а сама не зумовлена будь-якою причиною”.