Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
всі відповіді.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
275.18 Кб
Скачать

2) Націонал-радикальне напрямок.

Представники цього напрямку - В. Липинський, В. Шемет, Т. Локоть и др. - за багатьма політичних питань виступали з різних позицій. Можна виділити наступні загальні моменти їхніх поглядів і діяльності:

головне завдання бачили в дозволі викладання українською мовою в початковій школі;

видавали історичну і художню літературу;

боролися за відновлення національної самосвідомості.

З початком Першої світової війни частина українських націоналістів переорієнтувалася на Німеччину та Австро-Угорщини. У 1912р. за ініціативою В. Липинського у Львові було сформований Український інформаційний комітет. Його діяльність підготувала освіта в 1914 р. Союзу визволення України (СВУ).

3) Союз визволення України (Союз визволення Україну - сву).

У серпні 1914 р. у Львові було створено СВУ, до якого увійшла частина членів УСДРП (Д. Донцов, В. Дорошенко. Л. Цегельський та ін), «Спілки» (М. Меленевський, А. скоропису-Иолтуховская. П. Вендзя тощо), групи українських есерів і «самостійники» з інших партій та організацій. СВУ відкрито проголосив своїм завданням відділення України від Росії та освіта самостійного монархічного держави під протекторатом Австро-Угорщини та Німеччині.Після початку війни СВУ організував активну видавничу та агітаційну діяльність. У 1915р. діячі СВУ почали видавати в столиці Болгарії Софії газету українською мовою «Робітничий прапор». Німецькі та австро-угорська влада задовольнили прохання СВУ про організацію окремих таборів для військовополонених українців. У таборах були засновані школи, бібліотеки, церкви, які сприяли вихованню української національної самосвідомості і ненависті до Російської імперії, гнобила український народ.

На гроші, надані урядами Німеччини та Австро-Угорщини, діячі СВУ організували лекції та доповіді в Австро-Угорщини, Німеччини, Болгарії, публікували статті. А головне - налагодили видання на різних мовах (в тому числі українською) десятків науково популярних брошур про історичне минуле і сьогоденні України.

У серпні 1915 р. у Харкові на зборах робітників був розповсюджений документ УСДРП під назвою «Війна і українська соціал-демократія», підписаний Д. Донцовим. У ньому проводилася думка про те, що УСДРП повинна відмовитися від думки про автономію України і боротися за революцію по всій Україні, боротися проти головного ворога - російського царизму. 3. Селянський і робітничий рух у Наддніпрянській Україні.

Мало, в першу чергу, соціально-економічну спрямованість (наприклад - протест селян села Нижня Сироватка на Сумщині проти столипінської аграрної реформи). Але масовий робітничий рух цього періоду не ігнорував національно-визвольної боротьби українського народу. Її відкрито підтримували Г. Петровський та інші представники робочих Катеринославщини та Харківщини в IV Державній думі. Незважаючи на приналежність до більшовицької фракції РСДРП, вони звертали увагу на національне питання. Знаменитим стало виступ Г. Петровського з національного питання, в якому він на основі історичних джерел переконливо довів, що національний гніт привів до масової неписьменності в Україні, рішуче викрили антиукраїнську спрямованість урядової політики.4. Молодіжний рух.1) У квітні 1915 р. в Харкові відбувся з'їзд представників молоді Лівобережної України, на якому була заснована організація «Юнацька спілка». До її складу увійшли головним чином студенти Харкова. Метою «Спілки» була проголошена боротьба «за кращу долю робочого народу». Восени 1915р. діяльність «Спілки» пожвавилася, особливо з вступом в літературно-музично-етнографічна товариство ім. Квітки-Основ'яненка. Ряд гуртків закликав до террорістіческрй боротьбі проти Росії і допомоги Німеччини та Австро-Угорщини.2) Восени 1915 р. в Харкові була створена нова молодіжна організація.

«Украінське національне коло ». або «Коло незалежних». Одночасно утворилася «Русский студентська громада». Така ж організація діяла в Києві. Вони виступали:

  • проти політики знеособлення української нації;

  • за бойкот «Московської культури» на всій території України;

  • за національну автономію України;

3) Нелегальні гуртки студентів і учнів для пропаганди українських ідей виникли і в інших містах: Дергачах (Харківська губернія), Бєлгороді, Петрограді.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]