Лігандообмінна х.(лх)

Ліганд-атом, іон або молекула, безпосередньо пов`язана з одним або кількома комплексоутворюючими атомами металу в з`єднані суміші сполук.

ЛХ заснована на координаційній взаємодії. ЇЇ особливістю є чутливість до молекулярної структури ліганда.

Лігандний обмін може відбуватися в НФ, РФ, врезультаті чого відбувається поділ суміші компонентів між РФ і НФ.

РФ може бути рідина, що здатна до координації слабкіше, компоненти аналіз.суміші елюють з такої РФ і прикріплюються на НФ.

В ЛХ застосовують сорбенти, що забезпечують утримання розділюваних сполук. Це можуть бути органічні, неорганічні, силікагелі з привитими функт.групами або стероли, на поверхні яких імобілізовані катіони.

В якості комплексоутворювачів виступають: мідь, цинк, нікель, кобальт, магній, ферум(3).

ЛХ може бути в рідинному, газовому варіанті і на ТШХ.

В газовій ЛХ комп.метали знаходяться в НФ, яка є сорбентом комплексообмінною смолою, що містить карбоксильні групи.

Афінна Х.

Різновид ЛХ – один з найбільш специфічних методів. Заснована на принципі вибіркової взаємодії з закріпленими на носії специфічними величинами.

Специфічна взаємодія може бути:

Фермент-субстрат або інгібітор

Антитіло-антиген,вірус,клітина

Гормон,вітамін-рецептор,білок~носій

Аглютимін-аглютиноген.

При пропускані суміші через колонку виділюваний компонент зв`язується з лігандом і утворює комплекс.

Елюція проводиться з метою руйнації комплекса.

НФ в АХ це спец.сорбент, який повинен бути максимально інертним, здатними до легкої ковалентної модифікації з лігандом, стійкими до РФ.

РФ може бути буферний розчин з певним рН

Ліганд-молекула, взаємодія якої заснована на біологічній функції.

Вимоги до ліганда:

• інертність(крім виділюваного компонента)

• збереження специфічності в умовах елюції

• збереження зворотності зв`язування

• збереження багаторазовості використання

Ліган повинен мати реакційно здатні функціональні групи, що забезпечують його зв`язок з матрицею і зберігають при цьому біоспецифічну активність.

Спейсер – необов’язково може бути в даній системі, але активні центри бар(ферменту) може бути локалізований .

Вимоги до спейсера:

• не повинен мати власної адсорбції до виділюваного компонента

• повинен бути стійким до РФ

Елюють компоненти з колонки:

• специфічна елюція – елюція концентрованими розчинами специф.речовини.

• неспецифічна елюція – елюція за допомогою концентрованих розчинів солі або буферні розчини з підвищеним рН.

Реакційна х.

Поряд з хроматографічним розділенням здійснюється хім.перетворення компонентів суміші з метою покращення їх властивостей для ідентифікації. Така сукупність хім.перетворень назив.дериватизацією.

Дериватизація – це одержання похідних аналізованої речовини, що володіють кращими для детектування аналітичними властивостями.

Основні способи одержання похідних:

• алкілування

• одержання складних або простих ефірів

• утворення неорганічних сполук

Хімічні реакції проводяться в хром.системі в спеціальному мікрореакторі, що знаходиться перед колонкою або перед детекторм і призначений для ідентифікації речовини, поліпшення розділення речовини, підвищення селективності колонки. Дериватизація позитивно впливає на метеорологічні характеристики.

Основним адсорбентом є кремнезем, алюміній оксид, вуглецеві адсорбенти, полімери.

Робота колонки залежить від розміру часток сорбента.

Реакційна Х. існує в газовому і рідинному варіанті.

Реакційна газова Х. використовує специфічні хімічні реакції:

• р-я поглинання основного компонента з РФ

• компоненти можуть перетворюватися в леткі сполуки

• може проводитися концентрація виділюваного компонента

• перетворення нестійких елементів в стійкі