
- •1. Завдання юридичної науки на сучасному етапі державно-правової розбудови України.
- •2. Система юридичних наук: поняття та структура.
- •3. Теорія держави і права в системі юридичних наук
- •4. Предмет теорії держави та права, її співвідношення з іншими суспільними науками.
- •5. Методи пізнання держави та права.
- •6. Суспільна влада та соціальні норми в первісному суспільстві.
- •7. Загальні закономірності та різноманітність форм виникнення держави.
- •8. Наукові концепції походження держави та права.
- •9. Особливості виникнення європейських держав.
- •10. Особливості виникнення держав на сході.
- •11. Державна влада: поняття і загальна характеристика.
- •12.Поняття держави. Держава як політична й територіальна організація суспільства.
- •13.Ознаки держави, що відрізняють її від суспільної влади первісного суспільства.
- •14.Сутність держави та її еволюція. Класове та загальносоціальне у сутності держави.
- •15. Функції держави: поняття та класифікація. Еволюція функцій сучасної української держави.
- •17. Правові форми діяльності держави, їх різновиди.
- •18. Україна як суверенна держава.
- •19. Поняття державного суверенітету та його основні риси.
- •20. Україна як демократична, правова, соціальна держава.
- •21. Поняття, структура та суб'єкти політичної системи суспільства.
- •22. Держава в політичній системі суспільства.
- •24. Громадянське суспільство: поняття та загальна характеристика.
- •25. Співвідношення громадянського суспільства та держави.
- •26. Форма держави: поняття та структура.
- •27. Форма державного правління.
- •28. Парламентська, президентська,напівпрезидентська республіки
- •30. Форми державного (політичного) режиму.
- •31. Держави соціально-демократичної орієнтації: поняття, сутність, функції.
- •40. Загальна характеристика місцевого самоврядування в Україні.
- •41. Конституція України, її ознаки, місце і роль в системі нормативно-правових актів.
- •46.Принципи права:поняття, різновиди та їх роль у правовому регулюванні суспільних відносин.
- •47.Соціальні норми: поняття та види. Всі види норм (норма — це певне правило) можна умовно поділити на дві групи:
- •49.Взаємодія права та моралі в процесі правотворчості.
- •57.Правові аксіоми, презумпції та фікції.
- •75. Дія нпа у просторі та за колом осіб.
- •89.Види правовідносин
- •91. Склад правовідносин
- •105. Юридичний склад правопорушень.
- •106. Юридична відповідальність:поняття, ознаки, види.
- •107. Мета і принципи юридичної відповідальності.
- •108. Обставини, що виключають юридичну відповідальність та звільняють від юридичної відповідальності.
- •109. Поняття і сутність правового регулювання.
- •110. Основні стадії правового регулювання.
9. Особливості виникнення європейських держав.
Формування держави в народів світу йшло різними шляхами. На території Європи головним чинником утворення держави було класове розшарування суспільства в зв'язку із формуванням приватної власності на землю, худобу, рабів. У південної Європі держави виникли в епоху заліза. Там не були потрібні такі громадські роботи, як у разі східного (азіатського) шляху виникнення держав. У результаті розкладання общин виникла або приватна власність на землю (Афіни, Рим), або приватне землекористування зі збереженням державної власності (Спарта).
Виникнення античної державності: основними факторами державотворення були: послідовний розклад родової організації влади, перехід від ко¬лективної до приватної власності на землю, засоби виробництва, рабів, класовий розподіл населення. Саме так виникла держава Афіни. Це відбулося внаслідок двох політичних революцій — ре¬форми Солона 594 року до н.е. (введена цензова консти¬туція, майновий принцип доступу до управління суспільними справами) та реформи Клісфена 509 року до н.е. (через які відбувався територіальний розподіл населення, виникали різно¬манітні соціальні групи, ускладнювалися стосунки між ними). З'являються законодавчі та виконавчі органи, поліція, юстиція, військові контингенти, тобто складний державний апарат рабо-власницької держави.
У ході розкладу первісних відносин виникає ран¬ньофеодальна держава, яка характеризується феодальним зем¬леволодінням, васальною службою, становою організацією су¬спільства, роздрібненістю суверенної влади. Так, історія Польщі свідчить про те, що виникнення кріпосництва і феодальних сто¬сунків відбувалося тут суто економічним шляхом, без проміжних ланок. Аналогічні процеси мали місце в Київській Русі. Головною формою державного впорядкування у східно-слов'янських пле¬мен були князівства. Спочатку — племінні угруповання, на чолі яких стояли військові вожді — князі, що об'єднувалися у вій¬ськові союзи, пізніше поряд з племінними утворювалися і тери¬торіальні князівства — «землі». Виникнення франкської держави було прискорене завоюваннями варварами значних територій Римської імперії, що одразу показало неспроможність органів влади родоплемінного ладу забезпечити панування і управління на нових територіях і привело до формування держави ранньо¬феодального типу. Політична специфіка даної форми держав¬ності була наслідком поєднання структур влади, успадкованих від Римської імперії, з християнством і укладом життя герман¬ських племен
10. Особливості виникнення держав на сході.
Формування держави в народів світу йшло різними шляхами.
Східний («азіатський») шлях характерний для Єгипту, Вавилону, деяких країн Африки, Південної Америки, Океанії. Тут зберігались основні економічні і соціальні структури первісного ладу (земельна община, колективна власність, відсутність класів як груп людей, що розрізняються засобами виробництва). Пер¬винні держави — це, як правило, абсолютні, деспотичні монархії. Іноді вони виникають у зонах поливного землеробства, що потре¬бувало проведення значних громадських робіт і обумовлювало не¬обхідність існування самостійної публічної влади, групи посадо¬вих осіб, які виконують адміністративні функції («общинні чиновники»). Апарат держави формувався з органів управління родоплемінних об'єднань, а політичне панування було засноване на відправленні громадської функції, громадської посади. Основ¬ними факторами виникнення держав, заснованих на «азіатсько¬му» способі виробництва, були: необхідність забезпечення зе¬мельними угіддями, водою, іригаційними спорудами та іншим вільних хліборобів-общинників; об'єднання для цього значної кількості людей і територій, здійснення єдиного, централізовано¬го керівництва суспільством.
Особливості виникнення держав східного типу:1) основу економічних відносин складає державна форма власності; 2) приватна власність має другорядний характер; 3) державна влада є деспотичною; 4) є потужний чиновницький апарат; 5) відбувається сакралізація (освячення) влади; 6) встановлюються застій і нерухомість у суспільстві, яке протягом століть не розвивається.